Рішення № 84741113, 24.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4449/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - Джунь С.В. (довіреність від 01.01.2019 № 8,

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

від 16.11.2005 № 812)

від І відповідача - Скорженко А.П. (довіреність від 27.12.2018

№ 15081/9/28-10-10-18)

від ІІ відповідача - Ікешова А.І. (довіреність від 19.08.2019

№ І-2813/14/12-32-00)

розглянувши в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції

в судовому засіданні справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - І відповідач), Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ІІ відповідач), в якому позивач з урахуванням заяви від 01 серпня 2019 року про часткову відмову від позовних вимог (т. 2 арк. спр. 216) просить:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо несвоєчасного внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 13 238 699,00 грн, у тому числі податкових періодів: січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн, березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн, квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн;

- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкових періодів січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн, березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн, квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн, а разом 13 238 699,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ПРАТ «Линік».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до відомостей, внесених до Реєстру бюджетної заборгованості, яка обліковується за позивачем, станом на день подання адміністративного позову у графі «R» відображені як неузгоджені суми бюджетного відшкодування: податковий період січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн; податковий період березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн, податковий період квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн.

У графі «U» Реєстру бюджетної заборгованості, яка обліковується за позивачем, станом на день подання адміністративного позову відсутня інформація щодо завершення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень від 02 серпня 2017 року № 0004764708 та від 11 серпня 2017 року № 0005194708 відповідно.

Сума бюджетного відшкодування за періоди січня 2017 року та березня 2017 року є підтвердженою за наслідками набрання 13 квітня 2018 року законної сили постановою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 812/1544/17, а, отже, є узгодженою.

Сума бюджетного відшкодування за період квітня 2017 року є підтвердженою за наслідками набрання 26 липня 2018 року законної сили ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 812/1777/17, а, отже, є узгодженою.

Листом від 22 серпня 2018 року № 130000/100000-433 позивач звернувся до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з вимогою виконати приписи законодавства, які встановлюють автоматичне бюджетне відшкодування після внесення відповідних даних, але 02 жовтня 2018 року отримав відмову у задоволенні таких вимог, з посиланням відповідача на начебто триваючі судові процедури оскарження рішень, про що свідчить лист від 26 вересня 2018 року № 31366/6/99-99-12-03-02-15.

Листом від 09 жовтня 2018 року № 130000/100000-0466 позивач вдруге звернувся до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, зазначивши, що судові процедури фактично вже завершені, і наполягав внести відповідну інформацію до Реєстру, але 27 листопада 2018 року отримав відмову з тих самих підстав (триває судове оскарження).

З посиланням на положення підпункту 21.1.10 пункту 21.1 статті 21, статті 200, пункту 52 підрозділу 2 Розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, позивач вважає, що дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо несвоєчасного внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування є протиправними, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву від 14 січня 2019 року № 360/4449/18, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (т. 1 арк. спр. 186-187).

У відзиві на позовну заяву І відповідач зазначив, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 05 січня 2018 року передані матеріали облікової справи платника податків Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» для обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням, а саме - до Головного управління ДФС у Луганській області, оскільки платник податків не відповідає критеріям великих платників податків та підлягає переведенню до контролюючого органу за місцезнаходженням.

З посиланням на норми Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, Регламенту взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України, та Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 року за № 376/30244, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вказав, що бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, внесених до Реєстру, здійснюється на центральному рівні ДФС, Мінфіну та Казначейства: ДФС на центральному рівні формує Реєстр за даними, внесеними територіальними підрозділами ДФС та Офісу ВПП ДФС (дані АІС «Суди», ITC «Податковий блок»), які Мінфін, в свою чергу, оприлюднює на офіційному веб-порталі. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не має доступу до інтегрованої картки платника (далі - ІКП) Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», що унеможливлює виконання позовних вимог, які нерозривно пов'язані із внесенням змін до ІКП платника податків. Таким чином, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не є контролюючим органом, уповноваженим на внесення змін до ІКП Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія».

З урахуванням викладеного, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Головне управління ДФС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 15 лютого 2019 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (т. 2 арк. спр. 83-88).

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДФС у Луганській області зазначило, що Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з 16 вересня 2016 року до 31 грудня 2017 року як платник податків перебувало у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а з 02 січня 2018 року передано на облік до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, оскільки не включено до затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2017 року № 632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» Реєстру великих платників податків на 2018 рік.

За час перебування позивача як платника податків на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відношенні Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби були проведені документальні позапланові виїзні перевірки з питань достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ за період січень, березень, квітень 2017 року. За результатами проведених перевірок Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби були складені податкові повідомлення - рішення від 02 серпня 2017 року № 0004764708 та від 11 серпня 2017 року № 0005194708, які позивач оскаржив у судовому порядку.

За твердженням ІІ відповідача, саме Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби допустив протиправну бездіяльність, що втілилася у несвоєчасному внесенні в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування за податкові періоди січня, березня та квітня 2017 року та, враховуючи норми Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, саме Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зобов'язаний продовжувати адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства та відповідно за результатами процедур судового оскарження вносити до Реєстру інформацію про узгодженість суми бюджетного відшкодування.

Зміна обліку платника податків за твердженням ІІ відповідача не може бути підставою для заміни сторони у справі, оскільки Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на даний час діє та не ліквідований, а борг щодо суми бюджетного відшкодування виник під час здійснення позивачем своїх обов'язків як великого платника податків і контроль за справлянням бюджетного відшкодування цього періоду здійснював Офіс великих платників і тому він не може бути перекладений на інший територіальний підрозділ ДФС.

З урахуванням викладеного, Головне управління ДФС у Луганській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22 січня 2019 року б/н (т. 2 арк. спр. 57) та відповідь на відзив Головного управління ДФС у Луганській області від 02 серпня 2019 року б/н (т. 2 арк. спр. 235-240). 13 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області подані заперечення на відповідь на відзив від 12 серпня 2019 року б/н (т. 3 арк. спр. 1-5).

Ухвалою від 02 січня 2019 року про відкриття провадження у справі вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 1-2).

Ухвалами від 24 січня 2019 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління ДФС у Луганській області та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) (т. 2 арк. спр. 68-70, 71-72).

Ухвалою від 11 липня 2019 року провадження у справі поновлено (т. 2 арк. спр. 141).

Ухвалами від 01 серпня 2019 року: заяву Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» про уточнення позовних вимог від 24 липня 2019 року без номеру повернуто позивачу без розгляду (т. 2 арк. спр. 223-224); прийнято заяву Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» про відмову від частини позовних вимог від 01 серпня 2019 року без номеру, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо несвоєчасного внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду травня 2017 року в розмірі 1 397 715,00 грн та зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду травня 2017 року в розмірі 1 397 715,00 грн, повернуто Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з Державного бюджету України п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 29 листопада 2018 року № 2787 при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у розмірі 881,00 грн (т. 2 арк. спр. 225-226); продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять календарних днів (т. 2 арк. спр. 227-228).

Ухвалою від 05 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 24 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв. (т. 3 арк. спр. 133-134).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22 січня 2019 року б/н та відповіді на відзив Головного управління ДФС у Луганській області від 02 серпня 2019 року б/н.

Представники Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Головного управління ДФС у Луганській області у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надали пояснення аналогічні викладеним Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у відзиві на позовну заяву від 14 січня 2019 року № 360/4449/18 та Головним управлінням ДФС у Луганській області у відзиві на позовну заяву від 15 лютого 2019 року б/н і запереченнях на відповідь на відзив від 12 серпня 2019 року б/н.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова), буд. 371, офіс 1-А) як платник податків перебуває на обліку в Лисичансько-Попаснянському управлінні Головного управління ДФС у Луганській області та з 25 грудня 2002 року зареєстроване платником податку на додану вартість, про що свідчать витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24 вересня 2019 року за № 1005778144, Дані з Реєстру платників ПДВ та Дані про взяття на облік платників податків з офіційного вебсату Державної податкової служби України (т. 3 арк. спр. 153-156, 163, 164).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2017 року (від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року від 15 лютого 2017 року № 9020109056) Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» визначено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 4 822 914,00 грн (т. 3 арк. спр. 64-85).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2017 року (від 19 квітня 2017 року № 9069185164) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року від 19 квітня 2017 року № 9069185164) Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» визначено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 7 278 714,00 грн (т. 3 арк. спр. 86-108).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2017 року (від 22 травня 2017 року № 9094026820) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року від 22 травня 2017 року № 9094026820) Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» визначено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1 137 071,00 грн (т. 3 арк. спр. 109-130).

На підставі акта від 19 липня 2017 року № 50/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код за ЄДРПОУ 32292929) проведеної відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України», яким серед іншого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року за № 0004764708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн (декларація від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн (декларація від 19 квітня 2017 року № 9069185164) (т. 1 арк. спр. 120, 207-231).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1544/17, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 0004764708 та податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2017 року № 0004754708 (т. 3 арк. спр. 23-31, 32-38).

Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 року та 27 листопада 2018 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року у справі № 812/1544/17 повернуто скаржнику (т. 3 арк. спр. 39, 40-41).

Отже, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1544/17 відповідно до положень статті 255 КАС України набрала законної сили 13 квітня 2018 року (т. 3 арк. спр. 42-43).

На підставі акта від 20 липня 2017 року № 52/28-10-47-08/32292929 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код за ЄДРПОУ 32292929) з питань достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2017 року, яким серед іншого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2017 року на 1 137 071,00 грн, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2017 року за № 0005194708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року в сумі 1 137 071,00 грн (декларація від 22 травня 2017 року № 9094026820) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 568 535,50 грн (т. 1 арк. спр. 121, 232-245).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2017 року № 0005184708 щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 9 199 208,00 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2017 року № 0005194708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 568 535,50 грн (т. 3 арк. спр. 44-52).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі № 812/1777/17 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 повернуто апелянту (т. 3 арк. спр. 53).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 (т. 3 арк. спр. 54).

Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/1777/17 відповідно до положень статті 255 КАС України набрало законної сили 26 липня 2018 року (т. 3 арк. спр. 55-56).

Разом з тим, інформація щодо дати закінчення оскарження податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02 серпня 2017 року за № 0004764708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2017 року в сумі 4 822 914,00 грн (декларація від 15 лютого 2017 року № 9020109056) та березень 2017 року в сумі 7 278 714,00 грн (декларація від 19 квітня 2017 року № 9069185164), та від 11 серпня 2017 року за № 0005194708, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року в сумі 1 137 071,00 грн (декларація від 22 травня 2017 року № 9094026820), до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не внесена (т. 3 арк. спр. 167).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», визначено:

- до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження. Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу;

- до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 200 Податкового кодексу України врегульовані порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, що діяла на час узгодження спірної суми бюджетного відшкодування).

Відповідно до абзацу першого пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Так, підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (підпункт «ґ» абзацу пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абзац пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунку для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Згідно з абзацом першим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 25 січня 2017 року № 26 затвердив Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), який набрав чинності з 01 квітня 2017 року.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 26 Мінфін адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:

найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 року за № 376/30244 (далі - Порядок № 326), визначає механізм надання інформації Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр).

Згідно з пунктом 3 та абзацом другим пункту 6 розділу І «Загальні положення» Порядку № 326 формування Реєстру та оприлюднення Реєстру на своєму офіційному веб-сайті здійснюється щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) в терміни, визначені пунктом 5 розділу II та пунктом 5 розділу III цього Порядку, на підставі баз даних ДФС та Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 розділу І «Загальні положення» Порядку № 326).

Абзацом другим пункту 1 розділу II «Інформаційна взаємодія ДФС та Мінфіну» Порядку № 326 визначено, що з метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, ДФС при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування, відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу.

ДФС відповідно до підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункт 2 розділу II «Інформаційна взаємодія ДФС та Мінфіну» Порядку № 326).

Згідно з пунктом 3 розділу II «Інформаційна взаємодія ДФС та Мінфіну» Порядку № 326 ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу , із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Органи Казначейства на підставі інформації з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування із зазначеними платіжними реквізитами перераховують узгоджені суми бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у визначені законодавством строки. Таке перерахування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, та з урахуванням ресурсної забезпеченості захищених, соціально спрямованих та пріоритетних видатків (абзаци перший, другий пункту 3 розділу III «Інформаційна взаємодія Мінфіну та Казначейства» Порядку № 326).

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування передбачає його інформаційне наповнення, зокрема, шляхом внесення електронними повідомленнями інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, та інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку, саме контролюючим органом.

Згідно з пунктом 1 глави 6 «Відображення в обліку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість» Розділу ІІІ «Облік надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску» Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422), облік сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в ІКП за формою згідно з переліком форм ІКП. У разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки «платник відсутній в реєстрі».

Відповідно до пункту 2 глави 6 «Відображення в обліку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість» Розділу ІІІ «Облік надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску» Порядку № 422 з метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум, які: заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю; знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; зменшені/збільшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні); поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні); підтверджені до відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування; за якими органами ДФС сформований висновок про суми відшкодування ПДВ; за якими органами ДФС висновок про суми відшкодування ПДВ переданий до органів Казначейства; відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за висновками органів ДФС; відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за рішеннями судів. Суми ПДВ, які підлягають автоматичному відшкодуванню платникам, відображаються в ІКП з використанням окремих облікових операцій.

Пунктом 10.14 розділу X «Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі - Порядок № 1588), визначено, що після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата;

повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Отже, за правилами, встановленими пунктом 10.14 розділу X «Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)» Порядку № 1588, перебування Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з 01 січня 2018 року в Лисичансько-Попаснянському управлінні Головного управління ДФС у Луганській області не наділяє автоматично Головне управління ДФС у Луганській області у межах спірних правовідносин статусом правонаступника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскільки Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» продовжує перебувати на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби з ознакою обліку за неосновним місцем обліку до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства та повернення платнику податків спірних сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Для цього у контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням згідно з пунктом 10.20 розділу X «Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)» Порядку № 1588 залишаються оригінали документів, необхідні для проведення відповідної процедури адміністрування.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з пунктом 1 глави 1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника» Розділу ІI «Інтегрована картка платника» Порядку№ 422 органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до інтегрованих карток платника, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Оскільки в порушення вимог абзацу другого пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не вніс до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо дати закінчення оскарження податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02 серпня 2017 року за № 0004764708 та від 11 серпня 2017 року за № 0005194708, зазначений контролюючий орган допустив протиправну бездіяльність, а не вчинив протиправні дії.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо несвоєчасного внесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування, суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною першою статті 5 КАС України, та об'єкту порушеного права, внаслідок чого у задоволенні вказаних вимог належить відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невнесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкових періодів січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн, березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн, квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн;

зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкових періодів січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн, березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн, квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн, з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» в обслуговуючому банку (рахунок № UA903005280000026007001301071 в Акціонерному товаристві «ОТП БАНК», МФО 300528).

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Позивачем в позовній заяві об'єднано три вимоги немайнового характеру, таким чином, позивач мав сплатити та сплатив судовий збір за подання даного позову у розмірі 5286,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27 грудня 2018 року за № 2953.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

З огляду на те, що спір виник внаслідок протиправної бездіяльності Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби і позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу судового захисту порушеного права, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5286,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова), буд. 371, офіс 1-А) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г), Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невнесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкових періодів січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн (чотири мільйони вісімсот двадцять дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять грн 00 коп.), березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн (сім мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч сімсот чотирнадцять грн 00 коп.), квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн (один мільйон сто тридцять сім тисяч сімдесят одна грн 00 коп.).

Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкових періодів січня 2017 року в розмірі 4 822 914,00 грн (чотири мільйони вісімсот двадцять дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять грн 00 коп.), березня 2017 року в розмірі 7 278 714,00 грн (сім мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч сімсот чотирнадцять грн 00 коп.), квітня 2017 року в розмірі 1 137 071,00 грн (один мільйон сто тридцять сім тисяч сімдесят одна грн 00 коп.), з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» в обслуговуючому банку (рахунок № UA903005280000026007001301071 в Акціонерному товаристві «ОТП БАНК», МФО 300528).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» витрати по сплаті судового збору в розмірі 5286,00 грн (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 04 жовтня 2019 року.

Суддя Т.І. Чернявська