
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
04 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4188/19Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження із врахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду 20 вересня 2019 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС» (далі - позивач, ТОВ «ТАУН СЕРВІС») до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, Сєвєродонецький МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області) з такими вимогами:
1) визнати протиправною та скасувати постанову Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 29.08.2019 ВП № 59603277 про стягнення виконавчого збору, згідно з якою з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області стягується виконавчий збір у розмірі 386656,87 грн;
2) визнати протиправною та скасувати постанову Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 05.09.2019 ВП № 59968700 про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області стягується виконавчий збір у розмірі 386656,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з постановою Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 29.08.2019 ВП № 59603277 про стягнення виконавчого збору, оскільки, як випливає з матеріалів виконавчого провадження № 59603277, це виконавче провадження відкрито 19.07.2019 на підставі заяви ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про примусове виконання наказу господарського суду Луганської області від 07.10.2015 по справі № 913/556/15 про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» заборгованості в сумі 6389360,64 грн і витрат по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн, та 29.08.2019 завершено в порядку, визначеному пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до заяви ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про повернення виконавчого документа.
Заходи, що вжиті державним виконавцем під час дії постанови про відкриття виконавчого провадження № 59603277 у період з 19.07.2019 по 29.08.2019 звелися тільки до здійсненням формальних організаційних заходів виконавчого провадження, оскільки жодних реальних дій щодо примусового стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь ПрАТ «ССВСРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» присуджених виконавчим документом сум вчинено не було.
Аналіз статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» дає можливість дійти висновків, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа, тобто є репресивним заходом, та розраховується виходячи з фактично стягнутої державним виконавцем суми. А, відтак, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме, здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості. Такі аргументи ТОВ «ТАУН СЕРВІС» узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.09.2018 по справі № 804/8289/16.
Беручи до уваги, що в межах виконавчого провадження № 59603277 державним виконавцем з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» не стягнуто жодних сум, присуджених за виконавчим документом, а заява ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про повернення виконавчого документа не є заходом примусового виконання рішення, за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення заборгованості, то, на думку позивача, державний виконавець не мав законних підстав для стягнення з боржника виконавчого збору.
У свою чергу, винесення старшим державним виконавцем Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області постанови від 29.08.2019 № 59603277 про стягнення виконавчого збору, що суперечить вимогам законів, свідчить про невідповідність діючому законодавству також похідної від неї постанови від 05.09.2019 № 59968700 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь Сєвєродонецький МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області виконавчого збору у сумі 386656,87 грн.
Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 1-2).
Представником Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області 03 жовтня 2019 року за вх. № 50311/2019 подано відзив на позовну заяву, в якому державний виконавець заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 66-68).
На виконанні у Сєвєродонецькому МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області перебувало зведене виконавче провадження № 59657453 про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» заборгованості у розмірі 33302867,40 грн. До складу зведеного виконавчого провадження № 59603571 входило 3 виконавчих провадження, а саме: № 59603571; № 59603277; № 59643912.
На виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем, керуючись статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено запити до установ, що здійснюють облік та реєстрацію, з метою виявлення майна боржника та відкритих боржником рахунків в банківських установах, після чого 29.07.2019 винесено постанови про арешт коштів та майна боржника. Виходячи з вищевикладеного, твердження позивача про те, що державним виконавцем не проведено жодних виконавчих дій, - не відповідає дійсності.
Після надходження до Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області 3 заяв ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про повернення виконавчих документів стягувачу, державним виконавцем 29.08.2019 на підставі частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та постанови про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» виконавчого збору.
З огляду на вищевикладене державний виконавець вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору прийнята ним у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та підстави для її скасування у суду відсутні.
Позивач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулося 03 жовтня 2019 року, заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. У судове засідання, призначене на 04 жовтня 2019 року, представник відповідача не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Керуючись положеннями частини дев'ятої статті 205 частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
За заявою ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» від 19.07.2019 (арк. спр. 92), старшим державним виконавцем Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області винесено постанову від 17.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59603277 про примусове виконання наказу № 913/556/15, виданого 07.10.2015 Господарським судом Луганської області про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» боргу у сумі 6389360,64 грн по оплаті послуг з очистки стічних вод, витрат на судовий збір в сумі 73080,00 грн, виконання даного рішення відстрочено на три роки до 08.10.2018 (арк. спр. 91).
Згідно з цією постановою старшим державним виконавцем, серед іншого, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 646244,06 грн (пункт 3).
Згідно з постановою від 26.07.2019 ВП № 59603277 об'єднано виконавчі провадження № 59603571; № 59603277; № 59643912 у зведене виконавче провадження № 59603571 (арк. спр. 70).
Листом від 29.07.2019 № 960 ТОВ «ТАУН СЕРВІС» повідомило старшого державного виконавця, що за рішенням Господарського суду Луганської області від 07.10.2015 № 913/556/15 у 2015 році боржником сплачено 2522791,86 грн шляхом оплати: за договором про організацію взаєморозрахунків № 307/375/ГУ платіжним дорученням від 28.12.2015 № 2685; за договором про організацію взаєморозрахунків № 307/375/1-ГУ платіжним дорученням від 28.12.2015 № 2686; шляхом взаємозаліку на суму 64768,74 грн. Заборгованість станом на 01.07.2019, тобто до відкриття виконавчого провадження № 59603277, складає 3866568,78 грн, а не 6389360,64 грн, як зазначено у наказі (арк. спр. 93-94).
На запит старшого державного виконавця ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» листом від 09.08.2019 № 23Глб-385 повідомило, що залишок заборгованості ТОВ «ТАУН СЕРВІС» за наказом № 913/556/15 від 07.10.2015 становить 3866568,78 грн (арк. спр. 95).
Згідно з постановою старшого державного виконавця від 29.08.2019 ВП № 59603277 до Сєвєродонецький МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла заява стягувача від 15.08.2019 № 05/юд-98 про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з чим на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» наказ № 913/556/15, виданий 07.10.2015 Господарським судом Луганської області про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» боргу у сумі 6389360,64 грн по оплаті послуг з очистки стічних вод, витрат на судовий збір в сумі 73080,00 грн, повернуто стягувачу (арк. спр. 9).
Згідно з відміткою на супровідному листі від 29.08.2019 № 18193 до постанови від 29.08.2019 № 59603277 про повернення виконавчого документа стягувачу, уповноваженою особою ТОВ «ТАУН СЕРВІС» 29.08.2019 отримано копію постанови (арк. спр. 96).
Також старшим державним виконавцем 29.08.2019 у ВП № 59603277 винесено постанову про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» виконавчого збору у розмірі 386656,87 грн, з мотивувальної частини якої слідує, що з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягнення, поверненню, залишок суми боргу становить 3866568,78 грн (арк. спр. 8).
Доказів направлення (вручення) постанови про стягнення виконавчого збору відповідачем до суду не надано.
Постановою старшого державного виконавця від 05.09.2019 відкрито виконавче провадження № 59968700 про примусове виконання постанови № 59603277, виданого 29.08.2019 Сєвєродонецьким МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області виконавчого збору у сумі 386656,87 грн (арк. спр. 10, 97).
Згідно з відміткою на супровідному листі від 05.09.2019 № 18662 до постанови від 05.09.2019 № 59968700 про відкриття виконавчого провадження, ТОВ «ТАУН СЕРВІС» отримано копію постанови 16.09.2019 (арк. спр. 14).
Також з листа Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 13.09.2019 № 19763 та постанов старшого державного виконавця від 26.07.2019, від 29.07.2019 встановлено, що в межах зведеного виконавчого провадження старшим державним виконавцем вжито таких заходів з примусового виконання рішення суду, зокрема: 22.07.2019 направлено запити до Територіального сервісного центру № 4442 МВС України про зареєстровані за боржником транспортні засоби, до Управління Держпродспоживслужби про зареєстроване за боржником майно; 26.07.2019 винесено постанови про арешт коштів боржника та 29..07.2019 про арешт майна боржника; 01.08.2019 направлено запит до ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про залишок заборгованості (арк. спр. 22, 73-74, 75, 76).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:
- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);
- виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);
- виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п'ята);
- виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев'ята).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
З системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
У свою чергу, початком примусового виконання у розумінні Закону № 1404-VІІІ є винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Умовою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VІІІ, якщо виконавчий збір не стягнуто.
Таким чином, повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VІІІ, як це має місце у спірних правовідносинах, є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Як встановлено судом з вищеописаних матеріалів справи, позивачем наказ № 913/556/15, виданий 07.10.2015 Господарським судом Луганської області про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» на користь ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» боргу у сумі 6389360,64 грн по оплаті послуг з очистки стічних вод, витрат на судовий збір в сумі 73080,00 грн, до відкриття виконавчого провадження № 59603277 (винесення постанови від 19.07.2019) у повному обсязі добровільно не виконаний, залишок заборгованості - 3866568,78 грн.
За заявою ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» старшим державним виконавцем постановою від 29.08.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу. Також старшим державним виконавцем винесено постанову від 29.08.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 386656,87 грн, який обрахований у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала примусовому стягненню - 3866568,78 грн.
Суд вважає за необхідне зауважити, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документа стягувачу є обов'язком державного виконавця.
Суд критично оцінює, твердження позивача, що виконавчий збір стягується лише за умови фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягненню з боржника сум заборгованості тому як, по перше, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (стаття 27 Закону № 1404-VІІІ), а не від суми, що фактично стягнута; по-друге, під час розгляду справи судом встановлено, що старшим державним виконавцем вчинялися дії щодо примусового стягнення суми заборгованості за наказом суду, такі, як надіслання запитів з метою встановлення наявності рахунків боржника, відкритих у банках, майна, а також винесення постанов про арешт коштів та майна боржника.
Крім того, суд звертає увагу, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінено словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів».
Тобто, після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.
При цьому, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 29.08.2019.
З вищевикладених підстав суд вважає помилковим посилання позивача на правові позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/8289/16, з огляду на те, що постанова про стягнення виконавчого збору у вказаній справі прийнята до внесення змін до статті 27 Закону № 1404-VIII.
Твердження позивача про порушення державним виконавцем порядку надіслання документів виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження, жодним чином не змінюють вищевказаних встановлених судом обставин у справі та не можуть бути підставою для скасування правильного за змістом рішення державного виконавця.
Що стосується тверджень представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, то суд відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки представником відповідача до матеріалів справи не надано жодних доказів, з яких можна встановити дату вручення ТОВ «ТАУН СЕРВІС» оскаржених постанов, яка є відмінною від дати, вказаної позивачем у позовній заяві.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, а тому оскаржувана постанова від 29.08.2019 ВП № 59603277 про стягнення з ТОВ «ТАУН СЕРВІС» виконавчого збору у розмірі 386656,87 грн прийнята правомірно.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 29.08.2019 ВП № 59603277 про стягнення виконавчого збору.
У свою чергу, як зазначено позивачем у позовній заяві, вимога про визнання протиправною та скасування постанови Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 05.09.2019 ВП № 59968700 про відкриття виконавчого провадження є похідною від вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 29.08.2019 ВП № 59603277 про стягнення виконавчого збору, тобто, вимогою, задоволення якої залежить від задоволення основної вимоги.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної позовної вимоги, відповідно, похідна позовна вимога також задоволенню не підлягає.
За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС» (місцезнаходження: 93404, Луганська область, вулиця Богдана Ліщини, будинок 13, код за ЄДРПОУ 36048157) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, будинок 68, код за ЄДРПОУ 34988646) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.О. ПляшковаСудове рішення № 84741102, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/4188/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: