Рішення № 84740870, 27.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3319/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

та представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Валуйського О.С.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 360/3319/19 за позовом комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» до Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» (далі - позивач, КП «Сєвєродонецькліфт»), в якому позивач просить визнати протиправними дії Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач) по витребуванню інформації та копій документів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.07.2019 на адресу Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» надійшов запит Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 09.07.2019 вих. № 5767/39/111/01-2019 щодо надання з метою виконання завдань, покладених на Управління захисту економіки інформації та копій наступних документів: актів виконаних робіт по договору № 9т від 08.02.2018, укладеного в особі замовника КП «Житлосервіс «Світанок» та підрядника КП «Сєвєродонецькліфт», платіжні доручення, накладні на закупівлю матеріалів та іншого обладнання. Зазначеними діями було порушено один із загальних принципів господарювання, передбачений ст. 6 Господарського кодексу України, а саме: заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. В запиті не зазначено відомостей про вчинення посадовими особами КП Сєвєродонецькліфт» будь-яких адміністративних або кримінальних правопорушень, а також не зазначено про відкриття адміністративного або кримінального провадження, в рамках якого витребовується інформація та документи, та яке вони мають значення для провадження.

Управління захисту економіки у запиті від 09.07.2019 вих. № 5767/39/111/01-2019 не зазначило про наявність розпочатого провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно посадових осіб КП «Сєвєродонецькліфт», що свідчить про те, що у Управлінні захисту економіки відсутні повноваження щодо витребування в порядку КУпАП інформації та копій документів.

У запиті Управління захисту економіки від 09.07.2019 вих. № 5767/39/111/01-2019 відсутня інформація про наявність розпочатого кримінального провадження. Отримання доступу до документів та матеріалів поза рамками будь-яких проваджень з метою виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення процесуальним законодавством не передбачено. Таким чином, положення адміністративного та кримінального законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо витребування будь-якої інформації чи документів з метою перевірки дотримання іншими особами вимог законодавства та можливим виявлення (чи не виявлення) порушень, які, імовірно, можуть містити ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення без відкриття провадження.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний виконувати лише ті вимоги державного органу, підстави та спосіб реалізації яких чітко визначені в законі. Якщо ж вимоги державного органу не обґрунтовані конкретними нормами закону або суперечать їм, суб'єкт підприємницької діяльності має право не виконувати такі вимоги.

Позивач вважає дії по витребуванню інформації та документів протиправними, позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою суду від 29 липня 2019 року адміністративний позов адвоката Волкова Миколи Миколайовича в інтересах Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу, - з обґрунтуванням порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача (арк. спр. 17-18).

Позивачем 05 серпня 2019 року надано заяву про усунення недоліків, до якої долучено уточнений адміністративний позов.

В уточненій позовній заяві, наданій до суду на виконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 про залишення позовної заяви без руху, позивач зазначив, що запит Управління захисту економіки свідчить про безпідставне, незаконне вручення з боку правоохоронного органу в господарську діяльність КП «Сєвєродонецькліфт», такі дії можуть розцінюватися як тиск та порушення права КП «Сєвєродонецькліфт» на невтручання в господарської діяльності та її незалежність. Дії працівників Управління захисту економіки виходять за межі повноважень, наданих законом, та мають характер зловживання процесуальними правами, що полягає в намаганнях здійснювати поза процесуальний контроль за господарською діяльністю КП «Сєвєродонецькліфт». Таким чином, неправомірні дії Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо витребування інформації та копій документів у КП «Сєвєродонецькліфт», порушують право позивача на невтручання в його господарську діяльність, право на захист інформації та належний порядок доступу до неї, а також вимоги ст. 19 Конституції України, відповідно до яких позивач не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний виконувати лише ті вимоги державного органу, підстави та спосіб реалізації яких чітко визначені в законі. Якщо ж вимоги державного органу не обґрунтовані конкретними нормами закону або суперечать їм, суб'єкт підприємницької діяльності має право не виконувати такі вимоги (арк. спр. 22-24).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків, відкрито провадження у справі, призначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 1-2).

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 22.08.2019 вх.43967/2019, в якому зазначив, що Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України позовні вимоги комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 19.06.2019 за вх. № 679/19 до управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшло доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України у кримінальному провадженні № 12019130000000171 розпочатому за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом того, що посадові особи КП «Житлосервіс «Світанок» та КП «Сєвєродонецькліфт» зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, уклали договір по послугам з технічного обслуговування ліфтів м. Сєвєродонецьк, незаконно збільшивши вартість визначеної погодженої ціни та застосувавши завищений розрахунок тарифу, що спричинило тяжкі наслідки інтересам громади м. Сєвєродонецьк. З метою належного виконання зазначеного доручення слідчого у кримінальному проваджені, 09.07.2019 за вихідним № 5767/39/111/01-2019 на адресу КП «Сєвєродонецькліфт» управлінням захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України спрямовано лист з проханням надати інформацію та копії наступних документів, а саме: «актів виконаних робіт до договору 9т від 08.02.2018, який укладений в особі замовника КП «Житлосервіс «Світанок» та підрядника КП «Сєвєродонецькліфт», платіжні доручення, накладні на закупівлю матеріалів та іншого обладнання.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 41 КПК України, доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом

Також КП «Сєвєродонецькліфт» підпадає під умови доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб'єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» та згідно з ч. 3 ст. 1 цього Закону, цей Закон поширюється на відносини, пов'язані з підготовкою і оприлюдненням розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, підприємствами, Національним банком України, державними банками, державними цільовими фондами, а також фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та органами Пенсійного фонду інформації про заплановане і фактичне використання публічних коштів. Окремо, управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України наголошує на тому, що виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні, неможливо розглядати як втручання у господарську діяльність, тому що управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України не мало право, а зобов'язано виконати доручення слідчого.

Ухвалою від 22 серпня 2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт», та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. спр. 40).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову, просив його задовольнити.

У судове засідання, призначене на 27.09.2019, представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 63), причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважав можливим розглядати справу без участі представника позивача, за наявності доказів його належного повідомлення та відсутності поважних причин неприбуття у судове засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Комунальне підприємство «Сєвєродонецькліфт», ідентифікаційний код 35503168, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 1, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи та статуту є юридичною особою, має статутний капітал, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки у банку, печатку та штамп зі своєю назвою (арк. спр. 6-11).

Управлінням захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на адресу комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» скеровано лист від 09.07.2019 № 5767/39/111/01-2019 на ім'я директора КП «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_4 з вимогою надати інформацію та копії наступних документів: актів виконаних робіт до договору від 08.02.2018 № 9т, який укладений в особі замовника КП «Житлосервіс «Світанок» та підрядника КП «Сєвєродонецькліфт», платіжні доручення, накладні на закупівлю матеріалів та іншого обладнання (арк. спр. 12-13).

Лист Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 09.07.2019 № 5767/39/111/01-2019 отриманий позивачем 09.07.2019.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Між сторонами існує спір щодо правомірності дій відповідача по витребуванню у позивача інформації та документів згідно листа Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 09.07.2019 № 5767/39/111/01-2019.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 580 діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Департамент захисту економіки Національної поліції України утворений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 830 «Про утворення територіального органу Національної поліції» як юридичну особу публічного права як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Наказом заступника Голови Національної поліції України від 07.11.2015 року № 81 затверджено «Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України», в якому визначено напрями його діяльності, повноваження, структуру.

Департамент захисту економіки Національної поліції України - міжрегіональний територіальний орган у складі кримінальної поліції Національної поліції України, що здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Департамент захисту економіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, у тому числі нормативно-правовими актами МВС та Положенням «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України».

Департамент захисту економіки має структурні підрозділи у всіх областях України та місті Києві які прямо підпорядковуються начальникові Департаменту захисту економіки.

Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України є територіальним підрозділом Департаменту.

Судом встановлено, що 12.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про порушення кримінального провадження 12019130000000171 за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (арк. спр. 58).

Обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення у витязі є Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що посадові особи КП «Житлосервіс «Світанок» та КП «Сєвєродонецькліфт», зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, уклали договір по послугам з технічного обслуговування ліфтів м. Сєвєродонецьку, незаконно збільшили вартість визначеної погодженої ціни та застосували завищений розрахунок тарифів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам громади м. Сєвєродонецьк (арк. спр. 58).

Старшим слідчим СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області Н.М. Єрмолович при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні 12019130000000171 за фактом вчинення посадовими особами КП «Житлосервіс «Світанок» та КП «Сєвєродонецькліфт» кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України, винесено доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України за № 7783/1/111/18-2019 від 19.06.2019, отримане управлінням 19.06.2019 вх. № 679/19 (арк. спр. 55-57).

У дорученні від 19.06.2019 № 7783/1/111/18-2019 зазначено, що співробітникам Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12019130000000171 за ст. 364 ч. 2 КК України доручається наступне:

- здійснювати оперативний супровід під час розслідування зазначеного кримінального провадження;

- встановити обставини скоєння зазначеного кримінального правопорушення, з метою їх встановлення спрямувати запити щодо витребування документів відносно технічного обслуговування ліфтів та інше, отримання інформації за зазначеним фактом, встановити та допитати свідків про відомі їм обставини відбувшогося, укладання угоди, розрахунку вартості технічного обслуговування ліфтів, складення та узгодження актів надання послуг, стан здійснення оплати за надані послуги та інше (арк. спр. 55-57).

З метою виконання зазначеного доручення слідчого у кримінальному провадженні № 12019130000000171, управлінням захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на адресу КП «Сєвєродонецькліфт» спрямовано лист від 09.07.2019 за вихідним № 5767/39/111/01-2019 з проханням надати інформацію та копії документів, а саме актів виконаних робіт до договору №9т від 08.02.2018, укладеному в особі замовника КП «Житлосервіс «Світанок» та підрядника КП «Сєвєродонецькліфт», платіжні доручення, накладні на закупівлю матеріалів та іншого обладнання (арк. спр. 59).

Відповідно до статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до статті 23 Закону № 580 основними повноваженнями поліції відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, є здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Зазначені норми закону кореспондуються з положеннями пункту 1-4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 887 (далі - Положення № 877).

Пунктом 6 Положення № 877 передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

Проте, оскільки витребування інформації мало місце у межах порушеного кримінального провадження та за дорученням слідчого, порядок витребування інформації і доказів врегульований КПК України.

Згідно зі статтею 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 40 слідчий уповноважений: доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Статтею 41 КПК України визначено, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.

Дії відповідача щодо витребування інформації та документів узгоджуються з наведеними положеннями КПК України, оскільки отримавши судове доручення відповідач зобов'язаний його виконати з урахуванням вимог ст. 41 КПК України.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що дорученням слідчого від 19.06.2019 № 7783/1/111/18-2019 на проведення слідчих (розшукових) в порядку ст.40 КПК України у кримінальному провадженні, відповідача було зобов'язано здійснити скерування запиту на адресу позивача з метою отримання інформації та документів, та у зазначений спосіб відповідач виконав доручення слідчого, яке є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Констптуцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при витребуванні у позивача інформації та документів, відповідач діяв в межах наданих повноважень та спосіб, визначений Законом № 580, Положенням № 877, КПК України.

В той же час суд зазначає, що КПУ України визначений порядок реалізації повноважень органами досудового розслідування та оперативними підрозділами органів Національної поліції щодо витребування документів від підприємств, установ та організацій шляхом тимчасового доступу до речей і документів, передбачений главою 15 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з частиною 1 статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Стороною кримінального провадження - з боку обвинувачення є: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники (пункт 19 статті 3 КПК України).

Відповідно до частини 5 статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду (частина перша статті 165 КПК України).

Статтею 166 КПК України визначені наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Отже, обов'язок надання документів та наслідки за ненадання документів виникає у разі постановлення слідчим суддею, суддею ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що витребування відповідачем у підприємства позивача інформації та документів листом (запитом) не тягне для позивача жодних наслідків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Безпосередньо позивач не зазнав жодного втручання в свої права, внаслідок дій відповідача по витребуванню інформації і документів, оскільки вони не спричинили суттєвого негативного впливу на підприємство і воно не зазнало жодної реальної шкоди.

Суд зазначає, що доводи позивача про порушення прав, свобод чи інтересів, яке полягає у втручанні у господарську діяльність, яке розцінюється як тиск, порушення права підприємства на невтручання в господарську діяльність та її незалежність, є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірними діями відповідача на конкретні реальні виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з діями відповідача, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача спірними рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що права позивача не порушені та дії відповідача по витребуванню інформації і документів не мають для позивача будь-яких правових наслідків.

Суд погоджується з доводами позивача в частині необхідності зазначення відповідачем у запиті наявності кримінального провадження і витребування інформації і документів за дорученням слідчого у кримінальній справі, проте зазначений недолік не може тягнути за собою визнання незаконними дій відповідача по витребуванню інформації і документів.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, позовні вимоги КП «Сєвєродонецькліфт» про визнання протиправними дій відповідача по витребуванню інформації і документів задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, буд. 1, код за ЄДРПОУ 33503168) до Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 18, код за ЄДРПОУ 40111732) про визнання протиправними дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду буде складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Захарова