Рішення № 84740792, 27.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3728/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

за участю сторін:

позивачів не прибули,

представника позивача Осьмак Я.В.,

представника відповідача Матусевича Р.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі також- позивач 1), ОСОБА_4 (далі також - позивач 2), в інтересах яких звернувся представник позивачів - адвокат Осьмак Яніна Валеріївна, до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі також - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 наказу від 22.07.2019 № 1833 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_3, сержанта поліції ОСОБА_4;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24.07.2019 № 613 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_3, сержанта поліції ОСОБА_4;

- поновити сержанта поліції ОСОБА_3 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Національної поліції в Луганській області з моменту звільнення;

- поновити сержанта поліції ОСОБА_4 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Національної поліції в Луганській області з моменту звільнення;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2019 по день поновлення на службі в поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2019 по день поновлення на службі в поліції.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на підставі наказу від 23.01.2018 №26 о/с ОСОБА_3 прийнято на службу до Національної поліції України, на підставі наказу від 24.07.2019 №613 о/с - звільнений зі служби в поліції.

На підставі наказу від 19.12.2017 №88 о/с ОСОБА_4 прийнято на службу до Національної поліції України, на підставі наказу від 24.07.2019 №613 о/с - звільнений зі служби в поліції.

Звільненню вказаних осіб передували наступні обставини.

05.07.2019 о 16.30 сержантів поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було затримано працівниками ТУ ДБР, розташованому у м. Краматорську, під час несення служби на службовому автомобілі «Рено Дастер» н.з. НОМЕР_5 за підозрою у кримінальному провадженні № 42019130000000056 від 27.07.2019 за частиною третьою статті 368 КК України.

06.07.2019 позивачів було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому частиною третьою статті 368 КК України. Досудове розслідування триває, обвинувальний акт на час звернення із позовом до суду не спрямований.

18.07.2019 начальником ГУНП в Луганській області був затверджений висновок про результати службового розслідування за фактом події за участю поліцейських СРПП Сватівського ВП ГУ НП в Луганській області, за особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубе порушення вимог частини третьої пунктів 1, 2, 3, 4, 6 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», наказу НПУ від 23.09.2016 №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», ігнорування вимог пункту 7 розділу II Інструкції щодо організації секторів реагування патрульної поліції відділів поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, вимог керівництва НПУ та ГУНП в Луганській області щодо посилення заходів із зміцнення дисципліни і законності, що виразилось у відносинах з ОСОБА_6, які не пов'язані з безпосереднім виконанням службових обов'язків під час несення служби, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП р Луганській області сержанта поліції ОСОБА_4 (0123030) звільнити із служби в поліції. сержанта поліції ОСОБА_3 (0123071) звільнити із служби в поліції.

22.07.2019 відповідачем було винесено наказ №1833 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області», яким позивачів було вказано звільненню із служби в поліції.

24.07.2019 наказом ГУНП в Луганській області «По особовому складу» №613о/с ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було звільнено із служби в поліції з 31.07.2019 на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 22.07.2019 № 1833.

Позивачі вважають вищезазначені накази протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, а позивачі - поновленню на роботі.

Представник позивачів надав аналогічні пояснення, які зазначені в позовній заяві, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

Наказом ГУНП в Луганській області від 05.07.2019 № 1697 було призначено проведення службового розслідування за фактом затримання працівниками ТУ ДБР розташованому у м. Краматорську, в рамках кримінального провадження № 42019130000000056 від 27.06.2019, за частиною третьою статті 368 КК України працівників СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та визначено склад дисциплінарної комісії.

Підставою призначення службового розслідування був рапорт від 05.07.2019 начальника УКЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_8 про те, що 05.07.2019 працівниками ТУ ДБР в рамках кримінального провадження № 42019130000000056 від 27.06.2019 було затримано працівників СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час отримання від громадянина ОСОБА_6 неправомірної грошової винагороди за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

06.07.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

На час проведення службового розслідування, наказом ГУНП в Луганській області №582 о/с від 12.07.2019, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсторонено від виконання службових обов'язків (посади).

Під час проведення службового розслідування поліцейські сектору реагування патрульної поліції сектору превенції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_3 та сержант поліції ОСОБА_4, посилаючись на положення статті 63 Конституції України, відмовились від надання будь-яких пояснень.

Вказане свідчить про небажання зазначених поліцейських сприяти проведенню дисциплінарною комісією повного та об'єктивного службового розслідування, зокрема встановленню всіх обставин надзвичайної події, а також прийняттю за його результатами обґрунтованого рішення.

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено факт невиконання поліцейськими СРПП Свтівського ВП ГУНП в Луганській області сержантом поліції ОСОБА_4 та сержантом поліції ОСОБА_3 своїх безпосередніх обов'язків під час несення служби із забезпечення публічної безпеки та порядку 05.07.2019, а також відсутності дієвого контролю за службовою діяльністю підлеглих працівників з боку керівництва Сватівського ВП ГУНП, що призвело до затримання поліцейських працівниками ТУ ДБР і Луганського управління ДВБ НПУ та їх підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також вкрай негативно вплинуло на авторитет Національної поліції України серед населення та довіру громадян до поліцейських.

Частиною першою статті 21 Статуту «Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Наказом ГУНП в Луганській області від 22.07.2019 № 1833 позивачів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, з зазначеним наказом 24.07.2019 позивачі були ознайомлені під особистий підпис.

На виконання дисциплінарного стягнення, у відповідності до статті 22 Статуту, наказом ГУНП в Луганській області від 24.07.2019 № 613о/с ОСОБА_3 та ОСОБА_4. за пунктом 6 частини першої статті77 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) було звільнено зі служби в поліції.

Згідно з розпискою ОСОБА_3 від 31.07.2019 та розпискою ОСОБА_4 від 31.07.2019 останні особисто отримали витяги з наказу ГУНП в Луганській області від 24.07.2019 № 613 о/с в частині їх звільнення та трудові книжки.

З урахуванням правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.09.2018 по справі № 824/227/17 (провадження № К/9901/27834/18), та фактів, встановлених матеріалами службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Луганській області від 05.07.2019 № 1697, вважають, що твердження позивачів про відсутність підстав притягнення останніх до дисціплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з відсутністю вироку суду у кримінальному провадженні, є необґрунтованими.

На підставі викладеного вважає, що ГУНП в Луганській області при проведенні службового розслідування, вирішенні питання про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення, порядку притягнення до дисциплінарного стягнення та його реалізації діяло виключно на підставі законодавства та у спосіб, встановлений нормативно- правовими актами.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованністю.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання призначено на 17.09.2019 (а.с. 1-2).

17.09.2019 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 26.09.2019 (а.с. 41).

26.09.2019 за клопотанням представника позивача оголошено перерву на 27.09.2019.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі також - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (частина 3 цієї статті).

Поняття дисциплінарного проступку визначено статтею 12 Дисциплінарного статуту, згідно якої дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до положень статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті).

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Стаття 17 Дисциплінарного статуту передбачає процедуру відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) , що є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом (частина 6 статті 17).

Під час відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) поліцейський зобов'язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення (частина 9 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначає основні обов'язки поліцейського

Так, згідно частини 1 цієї статті поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначені підстави звільнення зі служби в поліції

Так, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв'язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі також - Порядок № 893)

Розділ II Порядку № 893 регламентує процедуру призначення службового розслідування:

1. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

2. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

Розділ IV Порядку № 893 визначає повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування:

1. Уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування:

контролює роботу дисциплінарної комісії, надає голові та членам дисциплінарної комісії доручення стосовно проведення службового розслідування;

розглядає клопотання про відвід голови та членів дисциплінарної комісії, скарги на їх дії або бездіяльність, за наявності підстав змінює склад дисциплінарної комісії;

у разі відсутності повноважень на залучення до проведення службового розслідування представників інших органів (підрозділів, закладів, установ) поліції звертається до старших прямих керівників з клопотанням про включення до складу дисциплінарної комісії працівників цих органів (підрозділів, закладів, установ) поліції;

приймає рішення про розгляд справи дисциплінарною комісією на відкритому засіданні;

підписує запити до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування;

розглядає висновок за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) та матеріали службового розслідування;

у разі незгоди із висновком службового розслідування в межах установленого строку надає доручення голові та членам комісії щодо додаткової перевірки обставин, які раніше не були відомі або не були враховані під час проведення службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;

у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії продовжує наказом строк проведення службового розслідування, але не більш як на один місяць;

затверджує висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймає рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією;

при встановленні під час службового розслідування діяння, що містить ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, уживає заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Розділ V Порядку № 893 визначає проведення службового розслідування дисциплінарною комісією:

4. Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов'язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов'язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

Судом установлено.

23.01.2018 ОСОБА_3 прийнято на службу до Національної поліції України на підставі наказу від 23.01.2018 №26 о/с, що підтверджується трудовою книжкою від 24.01.2017 серія НОМЕР_3 (а.с. 13-14).

14.12.2017 ОСОБА_4 прийнято на службу до Національної поліції України на підставі наказу від 19.12.2017 №88 о/с, що підтверджується трудовою книжкою б/д серія НОМЕР_4 (а.с. 15-16).

Наказом ГУНП в Луганській області від 22.07.2019 № 1833 за особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубе порушення вимог частини третьої пунктів 1, 2, 3, 4, 6 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», наказу НПУ від 23.09.2016 №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України» ігнорування вимог пункту 7 розділу II Інструкції щодо організації секторів реагування патрульної поліції відділів поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, затвердженої наказом ГУНП в Луганській області від 25.10.2017 №3978, вимог керівництва НПУ та ГУНП в Луганській області щодо посилення заходів із зміцнення дисципліни і законності, що виразилось у відносинах з ОСОБА_6, які не пов'язані з безпосереднім виконанням службових обов'язків під час несення служби, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП р Луганській області сержанта поліції ОСОБА_4 (0123030) звільнено із служби в поліції. сержанта поліції ОСОБА_3 (0123071) звільнено із служби в поліції, з зазначеним наказом 24.07.2019 позивачі були ознайомлені під особистий підпис (а.с. 30-31, 123-125).

На підставі наказу (витяг) ГУНП в Луганській області від 24.07.2019 № 613 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_3 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, сержанта поліції ОСОБА_4 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 31.07.2019 (а.с. 19, 20, 126).

Згідно з розпискою ОСОБА_3 від 31.07.2019 та розпискою ОСОБА_4 від 31.07.2019 останні особисто отримали витяги з наказу ГУНП в Луганській області від 24.07.2019 № 613 о/с в частині їх звільнення та трудові книжки (а.с. 128, 129).

На підставі рапорту від 05.07.2019 начальника УКЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_8 наказом ГУНП в Луганській області від 05.07.2019 № 1697 було призначено проведення службового розслідування за фактом затримання працівниками ТУ ДБР розташованому у м. Краматорську, в рамках кримінального провадження № 42019130000000056 від 27.06.2019, за частиною третьою статті 368 КК України працівників СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та визначено склад дисциплінарної комісії (а.с. 63, 64).

18.07.2019 начальником ГУНП в Луганській області Колесником С.П. був затверджений висновок про результати службового розслідування за фактом події за участю поліцейських СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, а саме: за фактом затримання поліцейських СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (а.с. 114-122).

При розгляду справи у формі письмового провадження за фактом затримання працівниками ТУ ДБР, розташованому у м. Краматорську, в рамках кримінального провадження № 42019130000000056 від 27.06.2019, частиною третьою статті 368 КК України працівників СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_7 та ОСОБА_4 дисциплінарною комісією було встановлено наступне: до ГУНП в Луганській області надійшла інформація про те, що 05.07.2019 о 16.30 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську та Луганського управління ДВЕ НП України, по вулиці Калініна в м. Сватове, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019130000000056 від 27.06.2019, за частиною третьою статті 368 КК України, під час несення служби на службовому автомобілі «Рено Дастер», н.з. НОМЕР_5, було затримано поліцейських СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_3 під час отримання від громадянина ОСОБА_6 неправомірної винагороди у сумі 200 доларів США за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач як у Висновку про результати службового розслідування за фактом події за участю поліцейських СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області від 18.07.2019, так і в наказі № 1833 від 22.07.2019 відносно позивачів зовсім не визначив конкретного вчинку, який на думку Відповідача дискредитує звання рядового і начальницького складу, окрім вчинків, які кваліфікуються як кримінальне правопорушення.

В тексті вказаних висновку та наказу зазначається про факт затримання позивачів працівниками ТУ ДБР в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Однак самим Відповідачем зазначено, що на час затримання 05.07.2019 вказані працівники міліції перебували на службі та були затримані при отриманні неправомірної вигоди, за що передбачена кримінальна відповідальність.

Будь-яких інших вчинків, окрім кримінально караних, як у висновку від 18.07.2019, так і в наказі № 1833 від 22.07.2019 виявлено не було. Тобто, судом достовірно встановлено, що Відповідачем не виявлено та не надано доказів тому, що позивачі вчиняли будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету працівників поліції.

Вчинок передбачає наявність активної поведінки певної особи у визначений проміжок часу. Однак Відповідач зовсім не визначив ані дату скоєння вчинку, ані місце його скоєння, ані негативних наслідків від конкретних дій.

Відповідач у Висновку від 18.07.2019 та № 1833 від 22.07.2019 вказує про вчинки, які свідчать про порушення дисципліни, однак при цьому ці вчинки стосуються виключно їх кваліфікації на предмет наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в рамках вже відкритого кримінального правопорушення, яке і стало підставою для службового розслідування.

Сам факт порушення відносно працівника поліції кримінального провадження за фактом зловживання ним службовим становищем, його затримання в порядку ст. 208 КПК України не може бути розцінений як дискредитація авторитету Національної поліції з наступних підстав.

Як Відповідач, так і суд при вирішенні даних спірних правовідносин повинні дотримуватися закріпленого у частині 1 статті 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Оскільки відносно позивачів як станом на момент їх звільнення, так і станом на момент розгляду адміністративної справи відсутній обвинувальний вирок суду стосовно дій, які зазначені в Висновку від 18.07.2019 та № 1833 від 22.07.2019 та кваліфікуються за ч.3 ст. 368 КК України, відсутні законодавчо передбачені підстави стверджувати, що позивачі ці винні дії вчиняли.

Статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначені дві самостійні підстави звільнення зі служби в поліції, а саме

1) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

2) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Тобто, законодавець розрізняє звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також звільнення зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Як наслідок, при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов'язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.

Натомість, при розгляді даної адміністративної справи будь-яких інших порушень дисципліни, аніж тих, які розслідуються в рамках кримінального провадження стосовно позивачів, встановлено не було. Навпаки, в самому наказі № 1833 від 22.07.2019 прямо зазначається про порушення дисципліни позивачами, які призвели до скоєння ними кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що дійсно в рамках службового розслідування були встановлені дисциплінарні порушення з боку керівництва Сватівського ВП ГУНП, внаслідок чого, за висновками службового розслідування, були допущені порушення з боку позивачів.

Однак такі порушення стосувалися не позивачів, а конкретних інших осіб, які понесли індивідуальну дисциплінарну відповідальність.

Статтею 17 Дисциплінарного статуту визначена процедура відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) , яка є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Частиною 6 статті 17 Дисциплінарного статуту прямо визначено, що поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом.

Таким чином, в разі наявності обставин, коли поліцейському повідомляється про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності, у керівництва в силу приписів ч. 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту виникає не право, а обов'язок відсторонити такого поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом.

Таким законом є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі також - КПК України). Главою 14 КПК України (ст. ст. 154-158) визначена процедура відсторонення від посади, яка і була ініційована органом досудового розслідування відносно позивачів (а.с.74-83) шляхом направлення клопотань про відсторонення від посади позивачів. Однак процедура не була завершена внаслідок звільнення позивачів за порушення дисципліни.

Судом достовірно встановлено, що в матеріалах службового розслідування відносно позивачів зазначені виключно їх вчинки, які є предметом доказування в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Будь-яких інших вчинків, які б могли бути предметом оцінювання як підрив авторитету Національної поліції, судом не виявлено, а відповідачем не надано та не зазначено.

Як наслідок, в наявності усі підстави для твердження, що відносно позивачів відповідач міг лише застосувати положення частини 6 статті 17 Дисциплінарного статуту стосовно відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом (глава 14 КПК України), і лише у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення позивачів звільнити їх за пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Однак, як станом на момент звільнення позивачів, так і станом на момент розгляду адміністративної справи такі обставини відсутні.

Крім того, відповідач, звільнивши позивачів за п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», в разі винесення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувального вироку за вказаним кримінальним провадженням допускає можливість повторного притягнення останніх до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що прямо суперечить положенням ст. 61 Конституції України та частини 9 статті 19 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не мав правових підстав для прийняття відносно позивачів наказу від 22.07.2019 № 1833 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Як наслідок, у Відповідача були відсутні підстави для прийняття відносно позивачів наказу від 24.07.2019 № 613 о/с про звільнення останніх зі служби в поліції.

Щодо вимог позивачів про стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачів звільнено зі служби в поліції з 31.07.2019.

Щодо розміру грошового зобов'язання, що підлягає стягненню на користь позивачів, суд керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

З урахуванням довідок про доходи позивачів (а.с.17,18), постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», суми стягнення за час вимушеного прогулу позивачів складаються з такого.

Розрахунок стосовно ОСОБА_3 складається з такого: 11674,70 грн (з/п за травень 2019 року) + 11813,25 грн (з/п за червень 2019 року) = 23487,95 грн. Кількість робочих днів у травні та червні 2019 року: 21 (травень) + 18 (червень) = 39. Середньоденна заробітна плата складає: 23487,95 : 39 = 602,26 грн.

Заробітна плата за час вимушеного прогулу повинна розраховуватися, виходячи з кількості робочих днів в період з 01.08.2019 по 27.09.2019 - 41 робочий день.

Сума заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.08.2019 по 27.09.2019 складає:

602,26 х 41 = 24692,66 грн. (з урахуванням обов'язкових відрахувань, передбачених чинним законодавством).

Розрахунок стосовно ОСОБА_4 складається з такого: 11591,96 грн (з/п за травень 2019 року) + 11699,39 грн (з/п за червень 2019 року) = 23291,35 грн. Кількість робочих днів у травні та червні 2019 року: 21 (травень) + 18 (червень) = 39. Середньоденна заробітна плата складає: 23291,35 : 39 = 597,21 грн.

Заробітна плата за час вимушеного прогулу повинна розраховуватися, виходячи з кількості робочих днів в період з 01.08.2019 по 27.09.2019 - 41 робочий день.

Сума заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.08.2019 по 27.09.2019 складає:

597,21 х 41 = 24485,61 грн. (з урахуванням обов'язкових відрахувань, передбачених чинним законодавством).

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що Відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу від 22.07.2019 № 1833 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського відокремленого підрозділу Головного управління Національної поліції в Луганській області» в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 22.07.2019 № 1833 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області» в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_4.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24.07.2019 № 613 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24.07.2019 № 613 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_4.

Поновити сержанта поліції ОСОБА_3 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 31.07.2019.

Поновити сержанта поліції ОСОБА_4 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 31.07.2019.

Стягнути з Головного управління Національної поліції (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) в Луганській області на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту фактичного звільнення з 01.08.2019 по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі по 27.09.2019 всього у сумі 24692,66 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот дев'яносто дві гривень 66 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Головного управління Національної поліції (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту фактичного звільнення з 01.08.2019 по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі по 27.09.2019 всього у сумі 24485,61 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 61 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення сержанта поліції ОСОБА_3 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення сержанта поліції ОСОБА_4 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 11743,98 грн (одинадцять тисяч сімсот сорок три гривні 98 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 11645,68 грн (одинадцять тисяч шістсот сорок п'ять гривень 68 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 02 жовтня 2019 року.

Суддя С.В. Борзаниця