Рішення № 84740483, 30.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року № 810/2726/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2018 року № 0014911402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (задекларованих збитків) по декларації за 2017р. у розмірі 12540499 грн.; № 0015001402 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3270477 грн., у тому числі за основним платежем - 2 180 318грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 090 159 грн.; № 0014991402 про зменшення від'ємного значення ПДВ за грудень 2017р. в сумі 125 386 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Ухвалою суду від 05.06.2018 відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2018.

Представник відповідача подав до суду заперечення в яких зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Ухвалою від 02.07.2018 зупинено провадження у справі за обґрунтованими клопотаннями сторін до 01.08.2018.

Ухвалами від 01.08.2018 поновлено провадження у справі та в подальшому за обґрунтованими клопотаннями сторін, зупинено провадження у справі до 18.09.2018.

18.09.2018 за обґрунтованим клопотанням сторони відкладено питання про поновлення провадження у справі до 02.10.2018.

Ухвалами від 02.10.2018 поновлено провадження у справі та в подальшому за обґрунтованими клопотаннями сторін зупинено провадження у справі до 30.10.2018.

Ухвалами від 30.10.2018 року поновлено провадження у справі та в подальшому за обґрунтованими клопотаннями сторін зупинено провадження у справі до 19.11.2018.

Ухвалами від 19.11.2018 поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження. 19.11.2018 року представник позивача в судовому засіданні подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною 3 ст. 194 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, протокольною ухвалою від 19.11.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» ідентифікаційний код 04654336, місцезнаходженням якого є: 09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Мережна, будинок 3 зареєстровано належним чином як суб'єкт підприємництва 10 квітня 1996року за № 1 353 120 0000 000050, основним видом діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код за КВЕД:2010 - 35.03).

З 04 квітня 2018р. по 23 квітня 2018р. (з урахуванням перенесення термінів проведення перевірки у зв'язку з необхідністю отримання копій вилучених на підставі слідчого судді документів), на підставі направлень від 04 квітня 2018р. за № 953-961 та наказів від 03 квітня 2018р. № 716, 04 квітня 2018р. № 732, від 12 квітня 2018р. № 779 податковим органом з урахуванням приписів пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л. від 15 березня 2018р. у справі № 760/6784/18, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2017р.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 02.05.2018 №354/10-36-14-02/04654336, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток (задекларованих збитків) по декларації за 2017 рік у розмірі 12 540 499 грн., п. 198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного суми від'ємного значення (рядок 21) за грудень 2017 року у розмірі 125 386 грн., п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2 180 318грн., у тому числі: за березень 2017р. - 580 115грн.; вересень 2017р. - 264 251 грн.; жовтень 2017р. - 65 024 грн.; грудень 2017р. - 1 270 928 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що за наслідками проведеної перевірки вбачається, що основними постачальниками товарів/послуг Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року є ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма «МАНГУСТ», ТОВ «Білоцерківтеплоенерго», ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» та ТОВ «ДЕРЖ-БУД». Так, відповідачем кваліфіковані фінансово-господарські операції з вищезазначеними контрагентами позивача як нереальні.

Натомість, позивач вказує, що фактичне виконання господарських операцій підтверджено всіма необхідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Вважає, необґрунтоване посилання відповідачів на факт порушення кримінального провадження по контрагентам ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма "Мангуст" по ланцюгу постачання, отримання свідчень (пояснень) керівників в його межах, оскільки це не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Твердження ГУ ДФС у Київській області про відсутність у ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма «МАНГУСТ» та ТОВ «Білоцерківтеплоенерго» ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ», ТОВ «ДЕРЖ-БУД» об'єктивної можливості поставити ТМЦ та виконати роботи, які є предметом укладених договорів, в силу відсутності необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів, у даному разі, на думку позивача, також не спростовують реальності (фактичного виконання) зазначених операцій та не можуть бути зоною відповідальності Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа».

Окрім того, посилання податкового органу на порушення контрагентом ПП Фірма "Мангуст" вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань, є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Під час розгляду справи позивач зазначив, що акт перевірки від 02 травня 2018р. № 354/10-36-14-02/04654336 та винесені на його підставі оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 18 травня 2018р. № 0014911402, 0015001402 та №0014991402 до складу завищення задекларованих збитків з податку на прибуток, від'ємного значення ПДВ та заниження податкового зобов'язання з ПДВ внесені податкові порушення, які вже відображалися в інших податкових повідомленнях рішеннях, винесених за наслідками попередньої (планової виїзної документальної) перевірки позивача.

Так, до складу податкового повідомлення - рішення від 18 травня 2018р. № 0014911402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (задекларованих збитків) у розмірі 12 540 499 грн. внесено податкові порушення за 2 (двома) актами: зменшення задекларованих збитків у розмірі 8 978 504,91 грн., встановлені за актом позапланової виїзної перевірки від 02 травня 2018р. № 354/10-36-14-02/04654336; зменшення задекларованих збитків у розмірі 3 561 994,09 грн., встановлені за актом планової виїзної перевірки від 15 серпня 2017р. № 611/10-36-14-01-13/04654336.

В той же час, до складу податкових повідомлень - рішень від 18 травня 2018р. № 0015001402 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 3 270 477 грн., у тому числі за основним платежем - 2 180 318 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 090 159 грн.; від 18 травня 2018р. № 0014991402 про зменшення від'ємного значення ПДВ за грудень 2017р. в сумі 125 386 грн. також внесено податкові порушення за 2 (двома) актами: зменшення задекларованого податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1 548 816,41 грн., встановлені за актом позапланової виїзної перевірки від 02 травня 2018р. № 354/10-36-14-02/04654336; зменшення задекларованих збитків у розмірі 756 886,00 грн., встановлені за актом планової виїзної перевірки від 15 серпня 2017р. № 611/10-36-14-01-13/04654336.

Сукупне зменшення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2 305 702,41 грн. (1 548 816,41 + 756 886,00) за актами № 354 та № 611, призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стосовно ПДВ у розмірі 2 305 704,00 грн. (2 180 318 грн. нарахування ПДВ + 125 386 грн. зменшення від'ємного значення ПДВ).

Відповідачем не враховано, що за наслідками встановлених в акті планової перевірки від 15 серпня 2017р. № 611/10-36-14-01-13/04654336 порушень щодо завищення задекларованих збитків та податкового кредиту з ПДВ вже виносилися податкові повідомлення - рішення та були предметом оскарження в судовому порядку.

За результатами складеного акту планової перевірки від 15 серпня 2017р. № 611/10-36-14-01-13/04654336 відповідачем складено та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення: за наслідками зменшення задекларованих збитків у розмірі 3 561 994,09 грн. - рішення форми «П» від 28 серпня 2017р. № 0032531401 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток (задекларованих збитків) за І квартал 2017р. у розмірі 3 784 433грн.; за наслідками зменшення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 756 886,00 грн. - рішення форми «В4» від 28 серпня 2017р. № 0032591401 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість (ряд.21) податкової декларації з ПДВ за березень 2017р. у розмірі 756 886грн..

Податкові повідомлення - рішення від 28 серпня 2017р. за № 0032531401 та 0032591401, винесені за наслідками акту планової перевірки від 15 серпня 2017р. № 611/10-36-14-01-13/04654336 позивачем були оскаржені у судовому порядку.

За наслідками судового розгляду, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017р. (адміністративна справа № 810/3004/17, головуючий суддя - Брагіна О. Є.) позовні вимоги позивача задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Київській області від 28 серпня 2017р. за № 0032531401 та 0032591401.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017р. у справі № 810/3004/17 набрала законної сили 12 лютого 2018р.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, позивач акцентував увагу суду, що в акті перевірки містяться недостовірні, викривлені відомості та показники, які не відповідають ані безпосередньо висновкам акту, ані первинній документації, яка нібито підлягала та перевірена у повному обсязі, а саме:

- на стор.5 акту зазначено про заниження ряд.1 декларацій «Дохід від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)» у розмірі 7 895 201 грн., проте, фактично збільшено дохід у розмірі 8 111 509,22 грн. у розрізі окремих контрагентів; різниця становить 216 308,22 грн. (8 111 509,22 - 7 895 201);

- на стор.16 акту зазначено про заниження ряд.02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування» на загальну суму 8 756 022 грн., що не відповідає встановленим показникам заниження ряд.1 декларацій «Дохід» у розмірі 7 895 201 грн.; різниця становить 860 821 грн. (8 756 022 - 7 895 201);

- на стор.19 акту відповідачем зазначено про укладання між позивачем та ТОВ «ДЕРЖ-БУД» договорів від 19.06.2017р. за № 5072/17/1 та 5072/17/3, але позивачем договори з такими реквізитами (дата та номер) не укладалися та, як наслідок, не виконувалися;

- на стор.21 акту зазначено про завищення ряд.2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 8 756 066 грн., проте, порушення на зазначену суму в акті перевірки відсутні взагалі;

- на стор.24 акту відповідачем зазначено про встановлення завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 25 677 156 грн. за лютий - грудень 2016р., січень - грудень 2017р., що не відповідає дійсності з огляду на відсутність таких порушень за вказані періоди у такому розмірі;

- у додатку № 6 «Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток» зазначено про завищення ряд.03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» на загальну суму 19 906 434 грн., у тому числі за 2016р. - 6 168 784 грн., за 2017р. - 9 953 217 грн., але на стор.21 акту у п.4) розділу 3.1.1.1. вказано, що у ході проведення перевірки показників ряд.03 декларацій не встановлено їх завищення або заниження.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними. Крім того, відповідач вказує, що згідно з інформацією електронних баз даних АІС «Податковий блок» наявна наступна інформація по ТОВ «ЛІФТРЕМБУД»:

- поясненням директора ТОВ «ЛІФТРЕМБУД» - гр. ОСОБА_1 - без дати та номеру - щодо нібито непричетності до ведення фінансово - господарської діяльності товариства, наявним у матеріалах кримінального провадження № 32018110000000002, внесеного до ЄРДР 09 січня 2018р.;

- відсутністю можливості поставки товарів/робіт згідно номенклатури зазначеної у первинних документах, складених згідно відповідних угод, внаслідок чого останні не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

По ПП Фірма «МАНГУСТ»:

- наявністю в АІС «Податковий блок» податкової інформації Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 25.01.2017 № 30/10-02-14-03/25297053 про не можливість підтвердження реальності господарських операцій ПП фірма «Мангуст» з питань придбання та подальшої реалізації товарів по ланцюгу постачання;

- відсутністю можливості поставки товарів/робіт згідно номенклатури зазначеної у первинних документах, складених згідно відповідних угод, внаслідок чого останні не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет;

- протоколом допиту директора ПП Фірма «МАНГУСТ» - гр. ОСОБА_2 від 25 квітня 2018р. щодо нібито непричетності до ведення фінансово - господарської діяльності товариства наявним у матеріалах кримінального провадження № 32018110000000002, внесеного до ЄРДР 09 січня 2018р.;

- наявність негативної інформації по ПП «УКРПОСТАЧБУД» (ІІ ланцюг постачання).

По ТОВ «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОЕНЕРГО»:

- наявністю в АІС «Податковий блок» податкової інформації Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 25.01.2017 № 30/10-02-14-03/25297053 про не можливість підтвердження реальності господарських операцій ПП фірма «МАНГУСТ» (ІІ ланцюг постачання ТОВ «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОЕНЕРГО») з питань придбання та подальшої реалізації товарів по ланцюгу постачання;

- наявністю в АІС «Податковий блок» податкової інформації Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.01.2017 № 1/10-02-14-03/39173717 по ТОВ «Стандарт Авто БЦ» (ІІІ ланцюг постачання ТОВ «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОЕНЕРГО») з питань не підтвердження проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за вересень - листопад 2016 року; - участю ТОВ «Стандарт Авто БЦ» (ІІІ ланцюг постачання ТОВ «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОЕНЕРГО») у схемі ухилення від сплати податків за участю фіктивного суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Експо Планбуд», про що зазначено в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/4586/18, винесеної в рамках кримінального провадження № 32017110000000041 від 22.08.2017.

По ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»:

- висновком експерта Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України від 05.04.2018 № 8-4/806 (який міститься в матеріалах кримінального провадження від 09.01.2018 № 32018110000000002), відповідно до якого первинні документи підписані не директором ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» гр. ОСОБА_3, а нібито іншою особою.

По ТОВ «ДЕРЖ-БУД»:

- висновком експерта Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України від 10.04.2018 № 8-4/805 (який міститься в матеріалах кримінального провадження від 09.01.2018 № 32018110000000002), відповідно до якого первинні документи підписані не директором ТОВ «ДЕРЖ-БУД» гр. ОСОБА_4., а нібито іншою особою.

Враховуючи вищевикладене, неможливо підтвердити факт поставки даних робіт, послуг на адресу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2018 року № 0014911402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (задекларованих збитків) по декларації за 2017р. у розмірі 12 540 499грн.; № 0015001402 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 270 477грн., у тому числі за основним платежем - 2 180 318грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1 090 159грн.; № 0014991402 про зменшення від'ємного значення ПДВ за грудень 2017р. в сумі 125 386грн..

Досліджуючи правомірність спірних рішень податкового органу, судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Ліфтрембуд» (виконавець) укладено 12 договорів, відповідно до яких виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати роботи по модернізації насосного обладнання на об'єктах КП БМР «БЦТМ» за адресами які погоджено сторонами, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх.

ПП Фірма «Мангуст» (виконавець) укладено 10 договорів, відповідно до яких виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати режимно - налагоджувальні роботи та еконологічно-технічні випробування котлів, а також виконання робіт з виготовлення проектної документації на об'єктах КП БМР «БЦТМ» за адресами які погоджено сторонами, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх.

ТОВ «Білоцерківтеплоенерго» (виконавець) укладено 105 договорів, відповідно до яких виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати роботи по виготовленню планів локалізації і ліквідації можливих аварій в газовому господарстві позивача, здійснити комплексне налагоджування систем центрального опалення і ГВП від котелень, та водопідготовки на котельнях позивача, комплексне налагоджування систем ГВП від ТП на об'єктах КП БМР «БЦТМ» за адресами які погоджено сторонами, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх.

ПП «Торговий дім» Юніверсал Трейдінг Компані» (виконавець) укладено 1 договір, відповідно до якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати роботи по налагодженню лінійного об'єкту теплових мереж та абонентських вводів від котельні по вул. Гайова,4а, яка належить КП БМР «БЦТМ», а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх.

ТОВ «Держ-буд» (виконавець) укладено 1 договір, відповідно до якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати роботи по заміні дільниці теплової магістралі «ТЕЦ-місто» (від ТК-7 в напрямку ТК_6, від ТК-4 в напрямку ТК-3), яка належить КП БМР «БЦТМ», а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх.

Найменування, вартість та обсяг робіт за Договором визначаються відповідним Додатком до Договору. Зміни в обсяг та склад робіт має право вносити Замовник. Будь-які додаткові роботи, не передбачені цим Договором можуть виконуватись замовником виключно за згодою Замовника.

На виконання умов договору сторонами оформлені:

- договірна ціна, локальний кошторис, технічні завдання, акти приймання-здачі виконаних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Оплата за отримані ремонтні роботи здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Представником позивачем на вимогу суду не надано інших доказів, окрім вищеназваних документів, які досліджено судом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про відсутність реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма «МАНГУСТ» та ТОВ «Білоцерківтеплоенерго» ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ», ТОВ «ДЕРЖ-БУД» за результатами здійснення яких податковим органом прийняте оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та затверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання послуг або в разі, якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту реальності надання послуг по тих господарських операціях, за результатами здійснення яких податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення.

З метою встановлення факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, формування податкового кредиту, судом досліджено факт отримання послуг від виконавців до замовника яким є позивач.

Для цього суд не одноразово витребував від позивача всі документи, які б підтверджували реальність вчинених господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, а також надав позивачу необхідний час для надання таких доказів.

Суд бере до уваги приписи п.44.6 ст.44 ПК України, згідно з якими у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Проте, позивачем до суду не було надано належним чином оформлені податкові накладні, відомостей про залучення до виконання робіт як субпідрядників, інформацію щодо видачі дозволів (перепусток) на працівників ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма «МАНГУСТ», ТОВ «Білоцерківтеплоенерго», ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» та ТОВ «ДЕРЖ-БУД» або його субпідрядників на виконання робіт, інформацію щодо проходження ними інструктажу з техніки безпеки на даному об'єкті.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 5 Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж, затверджених Міністерством палива та енергетики 14.02.2007 № 71, щодо організації експлуатації визначено, що організація експлуатації теплових установок та мереж, їх ремонтів, налагодження і випробувань здійснюється відповідно до вимог НД і повинна забезпечувати дотримання встановлених показників (температурних графіків, тиску та витрат теплоносія тощо), надійність і економічність роботи устаткування, охорону праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, пожежну та техногенну безпеку відповідно до чинних НД. Адміністрація власника теплових установок і мереж для забезпечення справного стану та безпечної експлуатації конкретного устатковання призначає відповідальних осіб.

Відповідальним за справний стан і безпечну та економічну експлуатацію устатковання теплових установок і мереж суб'єкта господарювання є технічний керівник (технічний директор, головний інженер, головний енергетик, технолог, механік) або особа зі складу інженерно-технічних працівників (теплотехнічного, теплоенергетичного профілю), яка пройшла перевірку знань, в тому числі і цих Правил, та затверджена відповідним наказом (розпорядженням) по суб'єкту господарювання.

Технічна документація визначена в пункті 5.5 Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж. Усі теплові установки та мережі, інше устатковання теплового господарства суб'єкта господарювання має бути забезпечено комплектом документації, до складу якого входять: проект теплопостачання (проект на теплову мережу, обладнання теплового пункту, внутрішню систему, встановлення вузла обліку теплової енергії); виконавча документація на теплопостачання; паспорти установленої форми з протоколами і актами випробувань, оглядів і ремонтів, приймання в експлуатацію; робочі креслення устатковання; сертифікати, свідоцтва про якість виготовлення і монтажу; виконавчі схеми усіх трубопроводів з нумерацією арматури і розміщенням ЗВТ із зазначенням діаметрів труб, розміщенням опор, компенсаторів, спускових і дренажних пристроїв; інструкції з експлуатації, ліквідації аварій, ремонту, пожежної та техногенної безпеки і охорони праці; плани локалізації та ліквідації аварій; планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

Оперативні схеми та креслення устатковання слід зберігати у керівника об'єкта (дільниці, структурного підрозділу) та у відповідальної особи.

Схеми та креслення мають точно відповідати фактичним умовам роботи теплових установок і мереж. Будь-яку зміну в установці, устаткованні, приладах тощо слід негайно вносити у відповідне креслення чи схему з обов'язковим зазначенням ким, коли, із якої причини зроблено ту чи іншу зміну. Оперативні схеми підписуються керівником об'єкта (структурного підрозділу) та затверджуються технічним керівником або керівником суб'єкта господарювання.

Кожне робоче місце оперативного персоналу має бути забезпечено експлуатаційними (виробничими) інструкціями, інструкціями з виконання вимог техногенної безпеки, ліквідації аварії та порядку дії персоналу у разі її виникнення і принциповою схемою устатковання, яке обслуговується, з його основними характеристиками, затвердженими у встановленому порядку, де наведено: стислий технічний опис устаткування; режимні карти межі безпечного стану, нормального та після аварійного режимів роботи; послідовність операцій щодо підготовки до пуску, порядок пуску і зупинку устатковання; порядок експлуатації устатковання під час нормальної роботи і у разі виникнення порушень у роботі; порядок допуску до огляду ремонту і випробування; заходи з охорони праці, вибухо- та пожежобезпеки.

В інструкціях чітко розмежовуються роботи з обслуговування і ремонту устатковання між персоналом загального відділу (наприклад, головного енергетика, механіка) суб'єкта господарювання та виробничого об'єкта (структурного підрозділу).

Пунктом 5.7. Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж визначено Організація технічного обслуговування та ремонтів теплових установок і мереж.

Так, на кожному суб'єкті господарювання розробляється і впроваджується система технічного обслуговування та ремонтів, яка має запобіжний характер.

Організацію технічного обслуговування, ремонтів і контролю за їх проведенням повинен здійснювати адміністративно-технічний персонал, за яким закріплено устатковання, що підлягає ремонту.

Технічне обслуговування включає обов'язкові контрольні огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення, змащування устатковання, нескладну заміну деталей, що вийшли з ладу, усунення різних дрібних дефектів і перевірку дотримання вимог експлуатаційних інструкцій.

На всі види ремонтів складаються річні та місячні графіки ППР, затверджені керівником або технічним керівником суб'єкта господарювання. Графіки ремонту тепловикористовувальних установок, теплових мереж та іншого устатковання теплового господарства має бути взаємоузгоджено як щодо структурних підрозділів (дільницями), так і з графіками ремонтів відповідного устатковання суб'єктів господарювання, що постачають теплову енергію. У графіку вказується розподіл функцій між ремонтними бригадами та відповідальними керівниками дільниць.

Під час поточного ремонту відновлюється працездатність установок та устатковання, замінюються або відновлюються окремі їхні частини для забезпечення нормальної експлуатації теплових установок і мереж до наступного ремонту з номінальною потужністю, продуктивністю і економічністю.

До початку приймальних випробувань теплових установок і мереж слід укомплектувати, підготовити і атестувати персонал, призначити осіб, відповідальних за їх справний стан і безпечну експлуатацію.

Таким чином, на виконання ремонтних робіт/поточного ремонту обов'язково розробляється Проект на ремонті роботи, який повинен бути затверджений інженером, який здійснює безпосередній нагляд, щодо виконання робіт, та надається установі/організації, яка проводить такі роботи.

Судом встановлено, що відомостей про наявність таких працівників у підприємства до суду не надано. З наданих позивачем документів не можливо встановите за які саме роботи були сплачені кошти виконавцям робіт.

При дослідженні актів приймання виконаних будівельних робіт виданих по господарським операціям укладених з позивачем та ПП ТД "Юніверсал Трейдінг Компані", ТОВ "Держ-Буд" за липень 2017 року по договору №5072/17/3 встановлено, що вони не містять номеру та дати його підписання, а також встановлено, що вони підписані особами яких неможливо ідентифікувати, без зазначення їх посад та повноважень.

До суду не надано сертифікати якості на матеріали які використовувались під час проведення робіт (а саме: модернізації насосного обладнання на об'єктах КП БМР «БЦТМ», режимно-налагоджувальні роботи та екологічно-технічні випробування котлів, а також виконання робіт з виготовлення проектної документації на об'єктах КП БМР «БЦТМ», виготовлення планів локалізації і ліквідації можливих аварій в газовому господарстві, комплексне налагоджування систем центрального опалення і ГВП від котелень, та водопідготовки на котельнях, комплексне налагоджування систем ГВП від ТП на об'єктах КП БМР «БЦТМ», налагодженню лінійного об'єкту теплових мереж та абонентських вводів від котельні, яка належить КП БМР «БЦТМ», заміна дільниці теплової магістралі «ТЕЦ-місто» (від ТК-7 в напрямку ТК-6, від ТК-4 в напрямку ТК-3), яка належить КП БМР «БЦТМ»), паспорти, гарантії якості, тощо.

Позивачем на вимогу суду не надано документальних підтверджень щодо належного введення в експлуатацію та прийняття виконаних робіт від ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма «МАНГУСТ», ТОВ «Білоцерківтеплоенерго», ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» та ТОВ «ДЕРЖ-БУД» .

Крім того, судом встановлено, що в рамках кримінального провадження №32018110000000002 від 09.01.2018 року, було призначено судово-економічну експертизу висновків викладених в акті перевірки №354/10-36-14-02/04654336 від 02.05.2018 КП БМР «Білоцерківтепломережа».

Вищевказану судово-економічну експертизу призначено за постановою слідчого з особливо важливих справ (ОВС) відділу розслідування кримінальних проваджень (ВРКП) слідчого управління фінансових розслідувань (СУ ФР) Головного управління ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції Гудемчука В.А. від 07.05.2018 року.

Проведення експертизи доручено експертам ТОВ «Дослідницький інформаційно-консультативний центр». Експертам для проведення експертизи надано постанову та матеріали кримінального провадження №32018110000000002 у 33-х томах - первинні бухгалтерські документи КП БМР «Білоцерківтепломережа», які були вилучені 27.02.2018 року за юридичною адресою КП БМР «Білоцерківтепломережа»: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, буд. 3.

Так, 16.03.2018 року набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року «Про знесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до підпункту 16, Розділу 4 Закону, вносяться у статтю 242 КПК України: Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Проте, відповідно до параграфу 2 «Прикінцеві положення», Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, підпункти 11-27, 45 - вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, в несені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

З огляду на вищевикладене, норми Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року вступили в законну силу 16.03.2018 року, та не застосовуються до кримінального провадження №32018110000000002, оскільки відомості внесенні в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.01.2018 року.

Висновком судово-економічної експертизи №1-10/05/2018-сее, встановлено, що висновки акту перевірки №354/10-36-14-02/04654336 від 02.05.2017 року в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача та ТОВ «ЛІФТРЕМБУД», ПП Фірма «Мангуст», ТОВ «Білоцерківтеплоенерго», ТОВ ТД «Юніверал Трейдінг Компані», ТОВ «ДЕРЖ-БУД» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року щодо встановленого порушення вимог п. 198.1 п. 198.3 ст.198 ПК України повністю підтверджується.

Отже, первинні документи позивача, які були надані до матеріалів справи на підтвердження товарності операцій вказаних в акті перевірки, втрачають юридичну силу та не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій за перевіряємий період.

Таким чином, документи отримані від ТОВ «Білоцерківтеплоенерго» за угодами згідно яких відбувалося постачання робіт згідно номенклатури, у бухгалтерському обліку КП БМР «БЦТМ» відображено з порушенням принципу бухгалтерського обліку - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми абзац 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV.

Також, відсутні докази залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності. Декларування ТОВ «Стандарт Авто БЦ» значних обсягів реалізації послуг на адресу контрагентів-покупців при відсутності придбання даних послуг згідно інформації з ЄРПН та при відсутності трудових ресурсів в достатній кількості та необхідної кваліфікації, свідчить про неможливість виконання оформлених господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового кодексу України. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, визначено в п.198.1 ст.198 ПК України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт отримання послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту отримання послуг або в разі, якщо отримані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідні висновки суду узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №810/5645/14 та №2а-2717/11/2670. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що позивачем до суду не надано податкові накладні сформовані позивачем з контрагентами - ТОВ «Ліфтрембуд», ПП Фірма «МАНГУСТ», ТОВ «Білоцерківтеплоенерго», ПП ТД «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» та ТОВ «ДЕРЖ-БУД».

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення валових витрат судом досліджено такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Незважаючи на неодноразові вимоги суду, позивачем не надано на підтвердження реальності здійснених господарських операцій інших первинних документів, які передбачені укладеним договором та підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення цих операцій, відтак, наявні у справі документи не можуть бути підтвердженням реальності їх проведення.

Суд вважає, що встановленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Суд враховує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд бере до уваги ту обставину, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Як встановлено судом, факт отримання послуг від контрагентів позивача - до позивача дійсно належним чином не підтверджується документально.

Суд визнає, що позивачем ні податковому органу, ні на вимогу суду не надано інші первинні документи, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, а надані докази: договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, пояснювальна записка, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), підсумкова відомість ресурсів є недостатніми для підтвердження цього факту.

Суд зазначає, що у разі ненадходження витребуваних судом додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

З огляду на це, суд вважає підтвердженим висновок відповідача про те, що фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом не було, оскільки ці операції не підтверджено відповідними документами. Таким чином, завищення відповідачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову. Керуючись статтями 9, 73-78, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.