Рішення № 84740360, 04.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 жовтня 2019 року Справа № 280/3966/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України, врахувавши період роботи 23.08.1982 по 08.01.1990 у рибоколгоспі «Пярну Колур» набутий на території Естонської Республіки;

- зобов'язати відповідача визначити розмір та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 11.02.2019.

Ухвалою суду від 19.08.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.09.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження 26.09.2019 з повідомленням сторін.

Представником відповідача 17.09.2019 на адресу суду подано заяву (вх. №38548 від 17.09.2019) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві від 09.08.2019, у позовній заяві (уточненій) від 27.08.2019, поясненні від 25.09.2019. Зокрема зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи. До теперішнього часу відповідачем не вчинено дій щодо призначення пенсії позивачу, оскільки позивачем не було надано документів, що підтверджували період роботи з 23.08.1982 по 08.01.1990 у рибоколгоспі «Пярну Колур» набутий на території Естонії. При цьому, діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Крім того, станом на дату надходження відповіді від Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового стажу позивача, 08.02.2019, на розгляді у відповідача вже перебувала повторна заява позивача від 28.01.2019 про необхідність призначення йому пенсії за віком з урахуванням стажу набутого не території Естонії. Відповідь на зазначену заяву датовано 11.02.2019, тобто вже після отримання підтверджуючої інформації з Департаменту соціального страхування Естонії. У відповіді, що датована 11.02.2019, позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком, чим порушено гарантоване статтею 46 Конституції України право позивача на соціальний захист.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком, з урахуванням періоду роботи 23.08.1982 по 08.01.1990 у рибоколгоспі «Пярну Колур» набутий на території Естонської Республіки та зобов'язати відповідача визначити розмір та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 11.02.2019.

У відповідності до відзиву на позовну заяву (вх. №38930 від 18.09.2019) відповідачем зазначено, що у червні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 08.06.2018 щодо призначення пенсії за віком. Розглянувши заяву позивача та надані документи, відповідачем було встановлено, що загальний стаж позивача складає 25 років 4 місяці 18 днів, у тому числі робота в Естонській Республіці 7 років 3 місяці 8 днів.

В рамках Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 відповідачем через Пенсійний фонд України було направлено запит до Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового стажу позивача.

Оскільки, протягом встановленого строку відповідь Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового стажу позивача за роботу в Естонії не надійшла, тому відповідач прийняв Рішення № 53 від 12.09.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.

У березні 2019 року на адресу відповідача надійшла довідка Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового(трудового) стажу в Естонії формуляр EE/UA-205, відповідно до якої стаж позивача за період роботи в Естонії з 23.08.1982 по 08.01.1990 складає 7 років 4 місяці 17 днів.

Позивача було запрошено до відповідача для написання нової заяви для призначення пенсії за віком. Відповідно до заяви позивача від 19.03.2019, він вирішив не подавати нової заяви для призначення пенсії, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно трудової книжки ОСОБА_3 має загальний стаж 25 років 4 місяці 18 днів, у тому числі робота в Естонській Республіці 7 років 3 місяці 8 днів (в період роботи з 23.08.1982 по 08.01.1990 у рибоколгоспі «Пярну Колур») (а.с. 15-21, 41-47).

08.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя (правонаступником якого є відповідач) з заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи (а.с. 61).

Розглянувши заяву позивача та надані документи, відповідачем було встановлено, що загальний стаж позивача складає 25 років 4 місяці 18 днів, у тому числі робота в Естонській Республіці 7 років 3 місяці 8 днів (а.с. 65-66).

Питання пенсійного забезпечення осіб, які працювали на території України та Естонії вирішується згідно з законодавством кожної з держав з урахуванням положень Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року (далі - Угода).

У відповідності до статті 6 Угоди, якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше.

В рамках Угоди відповідачем через Пенсійний фонд України було направлено запит до Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового стажу позивача.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Оскільки, протягом встановленого строку відповідь Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового стажу позивача за роботу в Естонії не надійшла, тому відповідач прийняв Рішення № 53 від 12.09.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж позивача (без роботи в Естонії) склав 18 років 1 місяць 10 днів, в той час як відповідно до ст. 26 Закону № 1058 для призначення пенсії за віком у 2018 році необхідно мінімум 25 років страхового стажу (а.с. 14, 48, 64).

Рішення № 53 від 12.09.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком позивач отримав, про що свідчить його підпис на супровідному листі від 13.09.2018 за вих. №16432/04 (а.с. 63).

28.01.2019 позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя із заявою про роз'яснення підстав не призначення йому пенсії за наявності усіх підстав та необхідних документів (а.с.49).

Листом від 11.02.2019 за вих.№62/В-1 відповідачем повідомлено позивача, що загальний стаж позивача складає 25 років 4 місяці 18 днів, у тому числі робота в Естонській Республіці 7 років 3 місяці 8 днів. В рамках Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 відповідачем через Пенсійний фонд України були направлені запити до Департаменту соціального страхування Естонії про підтвердження страхового стажу позивача, однак запитуваної інформації не отримано.

Тому відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 25 років) (а.с. 13, 50-51).

15.03.2019 Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області отримано запитувані документи з Департаменту соціального страхування Естонської Республіки щодо підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 (а.с.67-70).

Як зазначили сторони, у березні 2019 року позивача запрошено для написання заяви для призначення пенсії за віком.

19.03.2019 позивачем подано заяву Голові комісії з припинення об'єднаного управління - начальнику об'єднаного управління ОСОБА_2, в якій зазначено: «19.03.2019 заявление на оформление пенсии пока не подаю. Трудовую книжку получил на руки» (а.с. 71).

Позивач, зазначаючи, що він двічі звертався до органів Пенсійного фонду України, надаючи потрібні документи, але Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя (правонаступником якого є відповідач) не вчинено жодних дій для призначення йому пенсії із зарахуванням періоду роботи з 23.08.1982 по 08.01.1990 у рибоколгоспі «Пярну Колур» набутий на території Естонії, звернувся до суду із даним позовом про визнання протиправною такої бездіяльності відповідача.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу призначення пенсії визначений ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1), у силу яких рішення за матеріалами звернення має бути прийнято протягом 10 днів з дня надходження документів у формі протоколу.

Так, відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

За приписами п. 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Між тим, як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах Рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про відмову у призначенні пенсії №53 від 12.09.2018, прийняте за результатами розгляду заяви від 08.06.2018, позивач не оскаржує.

Іншого рішення владний суб'єкт не приймав, а відтак, відмови у призначенні пенсії не вчиняв.

Разом із цим, слід зазначити, що обов'язок проведення УПФУ призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком №22-1.

Проте, у спірних правовідносинах позивач з таким письмовим документом до відповідача не звертався.

Посилання позивача на наявність раніше поданої заяви від 28.01.2019, суд оцінює критично, оскільки подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу призначення пенсії за віком за правилами ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не створює правового наслідку у вигляді обов'язку прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення пенсії.

Крім того, при вирішенні спору суд приймає до уваги правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 по адміністративному провадженню №К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області №601/198/16) та у силу якого підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Оскільки позивач у спірних правовідносинах звертався до відповідача з заявою довільної форми та змісту, замість звернення з заявою по формі згідно з Порядком №22-1, то таке звернення не тягне наслідків у вигляді вирішення питання про призначення пенсії.

Крім того, суд також зважує на те, що заявою від 19.03.2019 позивач зазначив «19.03.2019 заявление на оформление пенсии пока не подаю. Трудовую книжку получил на руки» (а.с. 71).

Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем прав позивача, оскільки, як вже зазначено, відповідна заява по суті не подавалася та не розглядалася.

Таким чином, відповідачем не відмовлено позивачу у призначенні та виплаті пенсії, оскільки позивачем не використано право на звернення до територіального відділення управління в Запорізькій області із відповідною заявою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень норм чинного законодавства в діях відповідача.

За приписами ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено прав позивача, оскільки позивачем було порушено процедуру звернення для здійснення призначення пенсії, яка передбачена Порядком №22-1.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність факту існування порушеного суб'єктивного права позивача чи ущемленого інтересу у публічно-правових відносинах, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.10.2019.

Суддя І.В.Садовий