Ухвала суду № 84740348, 04.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ СУДДІ

04 жовтня 2019 рокуСправа № 280/4833/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)

до Гуляйпільської районної ради (70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, буд. 15, код ЄДРПОУ 20519046),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна регуляторна служба України (01011, м. Київ, Центральна частна Києва, вул. Арсенальна, 9/1)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №280/3797/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Гуляйпільської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна регуляторна служба України, в якому позивач просить суд скасувати рішення Гуляйпільської районної ради Запорізької області, 41 сесії, сьомого скликання №5 від 10 квітня 2019 року "Про створення комунального некомерційного підприємства "Гуляйпільська центральна районна лікарня" Гуляйпільської районної ради шляхом перетворення.

Ухвалою судді від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою за ініціативою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну регуляторну службу України.

02.10.2019 від позивача надійшла заява (вх. №40938) про відвід судді Стрельніковій Н.В.

В обґрунтування заяви позивач посилається на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає, що суддею Стрельніковою Н.В. порушено процесуальні права позивача. Стверджує, що справа безпідставно відкрита у спрощеному провадженні та незважаючи на подане клопотання про незгоду на розгляд справи в спрощеному провадженні ухвала про розгляд вказаного клопотання не надходила. Також позивач не ознайомлений з ухвалою з приводу поданого ним клопотання про витребування доказів. Вказує, що суд залучає до експертизи Державну регуляторну службу, яка на його думку створена не легітимно, а тому не може бути використана як експертна організація, яка у довільний спосіб трактує, що оскаржуване рішення райради не носить регуляторний характер

На думку відповідача, вказані обставини свідчать, що суддя діє упереджено та стала на сторону відповідача, чим порушує принципи верховенства права та готує не правосудне рішення у справі. Враховуючи той факт, що представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна регуляторна служба України, виступає на стороні відповідача позивач має сумніви у неупередженості та компетентності судді Стрельнікової Н.В. Вважає, що за наявності вказаних обставин є підстави для відводу судді.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікової Н.В. від 03.10.2019 року провадження у даній справі зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід в порядку ст. 31 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 03.10.2019 адміністративну справу №280/3797/19 разом із заявою про відвід судді Стрельніковій Н.В. у дані справі передано для розгляду судді Сіпаці А.В.

Відповідно до ч. 8, ч. 11 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Визначаючись щодо заяви про відвід судді у справі, суд виходив з такого.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36, 37 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим (ч.3 ст.39 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи підстави поданої заяви про відвід, суд зазначає, що незгода позивача із процесуальними рішеннями суду та діями судді в справі, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав позивача. Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивності суду.

Такі мотиви, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, не можуть бути підставою для відводу, а лише вказують на бажану позивачем поведінку складу суду під час розгляду даної адміністративної справи. Інших підстав позивачем не зазначено.

Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах №523/5348/17 від 14.02.2018, № 9901/573/18 від 09.08.2018, № 826/23651/15 від 16.08.2018 року, № 9901/673/18 від 01.10.2018, № 800/445/16 від 18.10.2018.

Крім того, при вирішенні питання про відвід судді, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" від 17.07.1997 року, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013, "для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності".

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії".

Суд наголошує, що при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та п. 58 рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 07.08.1996 року).

Як зазначалося, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відтак, враховуючи, що заява про відвід ґрунтується лише на суб`єктивних сумнівах позивача у неупередженості суду, переконливих підстав для таких сумнівів позивачем не наведено, суд доходить висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Стрельніковій Н.В. в адміністративній справі № 280/3797/19 за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна регуляторна служба України про скасування рішення, - відмовити.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 04.10.2019.

Суддя А.В. Сіпака