Ухвала суду № 84740188, 05.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Справа № 280/1765/19 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В. за участю секретаря судового засідання Фесик А.В.,

представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянув у судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі №280/1765/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано прийняті 11 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0019451409, №0019461409; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” судові витрати у розмірі 4453 грн. 16 коп.

04.09.2019 представником позивача до суду подано заяву (вх.№36575) про стягнення витрат на правничу допомогу, якою просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає, що клопотання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі також можливо вирішити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у зв’язку з чим розгляд заяви призначено на 05.09.2019.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення заявленого клопотання з підстав, зазначених у поданому суду письмовому клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу (вх. №36853 від 05.09.2019), яким просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Зокрема посилається на відсутність підтверджуючих документів понесення позивачем витрат саме у розмірі 5000 грн., зокрема вказує, що позовна заява підписана директором ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ОСОБА_1» ОСОБА_3, що виключає можливість підтвердження надання юридичної послуги саме адвокатським бюро.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським об’єднанням “Максима Семенова” договір про надання правової допомоги від 01.01.2018 №б/н копія якого знаходиться в матеріалах справи.

За умовами п. 2.1 цього договору винагорода за надання правової допомоги становить 5000 гривень щомісяця.

Так, позивач у поданій заяві стверджує, що витрати позивача у даній склали:

-за підготовку позовної заяви – 2000 грн.;

-за підготовку та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву – 1000 грн.;

-представлення інтересів замовника 28.08.2019 у судовому засіданні при розгляді даної позовної заяви- 2000 грн.

Отже загальна сума витрат на правничу допомогу становить 5000 грн.

За фактом надання правової допомоги сторонами договору складені та підписані: додаткова угода до договору від 01.08.2019, ОСОБА_2 виконаних робіт від 30.08.2019, рахунок №06/08 від 30.08.2019, платіжний документ (банківська квитанція) від 30.08.2019.

Однак, необхідно зазначити про те, що незважаючи на те, відповідно до додаткової угоди до договору про надання юридичних послуг виконавець (адвокатське бюро «Максима Семенова») готує позовну заяву, позовна заява підписана директором ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» ОСОБА_3 що виключає можливість підтвердження надання такої юридичної послуги саме адвокатським бюро «Максима Семенова».

За таких обставин, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому стягненню на користь позивача в частині 3000,00 грн. ( за підготовку та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву 1000 грн. + представлення інтересів замовника 28.08.2019 у судовому засіданні при розгляді даної позовної заяви 2000 грн).

В частині стягнення з відповідача суми 2000 грн. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю такої суми витрат.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, б. 124, оф. 3 код ЄДРПОУ 41074388) витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова