Рішення № 84740005, 30.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 305/1493/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Сільський голова с.Білин, Рахівського району, Закарпатської області Сагайда М.В., представник - не з'явився,

третьої особи: ПрАТ "Закарпаттяобленерго", представник - Пеняк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови с.Білин, Рахівського району, Закарпатської області - Сагайда Миколи Васильовича, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 30 вересня 2019 року.

ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до сільського голови с. Білин Рахівського району Закарпатської області Сагайди М.В., третя особа - ПАТ "Закарпаттяобленерго" про визнання дій сільського голови неправомірними та притягнення його до відповідальності.

29.09.2017 року Рахівським районним судом Закарпатської області було відкрито провадження за вказаним позовом.

26.12.2017 року Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області вказану адміністративну справу передано на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була передана судді Дору Ю.Ю.

07.03.2018 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про самовідвід головуючого судді Дору Ю.Ю було задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Плехановій З.Б.

12.03.2018р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі.

03.04.2018р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду головуюча суддя - Плеханова З.Б, позовну заяву ОСОБА_1 до сільського голови с. Білин, Рахівського району, Закарпатської області Сагайди М.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПрАТ "Закарпаттяобленерго" про визнання дій сільського голови неправомірними та притягнення до відповідальності залишено без розгляду.

21.06.2018р. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

21.08.2018р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду продовжено розгляд адміністративної справи.

06.09.2018р. позивачем - ОСОБА_1 була подана заява про відвід судді (а.с.11-12, Т.4).

12.09.2018р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Плеханової З.Б. у справі задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу передано для розгляду судді Микуляк П.П.

В подальшому, адміністративну справу було прийнято до провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

14.12.2018р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. ( а.с. 164 Т4)

Позовна заява з врахуванням уточнення (а.с. 97 Т1) та численних письмових пояснень мотивована тим, що оскільки в с. Білин Рахівського району проходить ЛЕП різної потужності, а опори, які існують частково знаходяться на земельних ділянках приватних осіб без належних на то документів та збільшуються в своїй кількості тому слід створити комісію, яка зможе розглянути наявні факти заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с. Білин та окремо зможе дослідити питання пов'язані з влаштуванням берегоукріплення.

В зв'язку з наведеною проблемою позивачем, як членом виконкому 02.08.2017р. була подана заява (а.с. 49 Т1), в якій з метою захисту інтересів мешканців винесено на розгляд питання для подальшого прийняття рішення на сесії щодо створення комісії саме щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с. Білин працівниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" та виявлення фактів неналежного виконання робіт по облаштуванню берегоукріплення.

Позивач вважає, що дана заява та інші заяви подані ним раніше сільським головою безпідставно ігноруються.

Враховуючи наведене та оскільки є інші факти такі як здача на металолом водонапірної башні, витрачання противопаводкових коштів на заміну покрівлі, яка не потребувала заміни, замовлення генплану не у спеціалізованих установах, а у ФОП, ремонт ДНЗ та клубу, невідповідність довжини берегоукріплення реально зробленого до передбаченого проектом фактично просить визнати бездіяльність сільського голови с. Білин - Сагайда М.В. щодо:

- не винесення з 2017р. питання про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с. Білин працівниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" на розгляд чергової сесії сільської ради,

- не винесення питання про створення комісії, щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення в ур. Рівні та ур. Буків с. Білин після проведених робіт на розгляд чергової сесії сільської ради.

А за інші наведені вище факти в т.ч. не цільового використання коштів в разі ненадання документів, які б спростували їх просить притягнути сільського голову до відповідальності.

В судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, уточненнях до позовної заяви та поясненнях. Окремо просив притягнути сільського голову до відповідальності за бездіяльність та факти нецільового витрачання коштів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, заяву про розгляд справи без його участі суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Водночас, в матеріалах справи є заперечення та відзив на позовну заяву в яких проти задоволення позову заперечує, вважає факти вказані в позові надуманими та такими, що не мають послідовності та логіки. Додатково вказав, що відповідь позивачу надавалася відповідно до вимог чинного законодавства. Питання, яке ставив позивач на розгляд сесії виносилося, про свідчить відповідне рішення сесії.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник третьої особи у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив. Недноразово надавав пояснення щодо фактів викладених в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в минулому між позивачем та третьою особою по справі існував спір про право власності на земельну ділянку пов'язаний з проходженням ЛЕП різної потужності по земельній ділянці, остаточно вирішений Вищим спеціалізованим судом України Ухвалою від 02.11.2011р.( а.с. 20 Т1), яким залишено в силі Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.11.2010р. (а.с. 165 Т.1) та Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24.02.2011р. . (а.с. 167 Т.1)

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В матеріалах справи також міститься Акт узгодження земельних ділянок за січень 2007р. де позивачем встановлено, що на території с.Білин, Рахівського району збудовано 37 опор ПЛ-35кВ на земельних ділянках громадян с.Білин, які рахуються за межами с.Білин та 7 опор збудовано у 2006р. без погоджень громадян с.Білин.

Ще 07.04.2014р. щодо порушення земельних прав службовими особами ПАТ «Закарпаттяобленерго» Рахівським РВ УМВС України в Закарпатській області розпочато кримінальне провадження за ст. 197-1 КК України, факти про завершення якого на момент розгляду справи відсутні.

Відповідно до матеріалів справи позивач неодноразово звертався до різних державних установ та інстанцій для з'ясування правомірності Схеми планування території Рахівського району, в т.ч. с.Білин, якою передбачено винесення опор ЛЕП за межі села та ставив питання перед державними органами в т.ч. перед Рахівською РДА про необхідність створення комісії, яка б займалася дослідженням питань захоплення земельних ділянок на території с. Білин третьою особою по справі та дослідженням інших питань. Вказані звернення результату не мали.

Одним з таких випадків було звернення позивача 02.08.2017 року, як члена виконавчого комітету Білинської сільської ради до сільського голови с. Білин із заявою в якій просив винести на розгляд членам виконкому з подальшим винесенням на розгляд чергової сесії сільської ради питання про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, які належать мешканцям с. Білин працівниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" та питання про створення комісії, щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення після проведених робіт.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося позивачем, що Листом від 16.08.2017 року №224 ( а.с.178 Т2) Виконавчий комітет Білинської сільської ради повідомив позивачу, що його звернення від 02.08.2017р. (а.с.177 Т2) було розглянуто на сесії сільської ради 08.08.2017р. та було запропоновано депутатам дане питання направити на до вивчення та винести на розгляд чергової сесії сільської ради та зазначено, що позивача буде про це повідомлено додатково.

Додаткових повідомлень позивача матеріали справи не містять.

Окремо в матеріалах справи міститься Протокол сесії сільської ради від 20.11.2017р. в якому вказано, що сільський голова ознайомив депутатів із зверненням позивача про необхідність створення комісії по розслідуванню випадків захоплення земельних ділянок працівниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» та дослідження ділянки берегоукріплення. Вказана пропозиція не набрала достатньої кількості голосів тому рішення прийнято не було.

Суд критично оцінює твердження сільського голови відносно розгляду на сесії ради питання про створення комісії, оскільки жодного рішення за результатами такого розгляду прийнято не було.

Крім того сільським головою для вирішення наболілого питання широкого кола осіб не ставилося питання про уповноваження існуючих постійнодіючих комісій в т.ч. земельної у вирішенні проблем, що склалися в селі та не виносилося це питання на розгляд сесії сільської ради.

В подальшому також жодних дій щодо створення комісії та винесення зазначених питань щодо захоплення ділянок та дослідження ділянки берегоукріплення відповідачем не було вчинено. Повідомлень направлених позивачу про результати розгляду численних індивідуальних заяв та колективних заяв суду не надано.

Натомість до суду позивачем направлені колективні звернення мешканців села (а.с.266 т2), в яких згадується про розташування опор ЛЕП без належних документів та вчинення злочину сільським головою у формі використання бюджетних коштів в розмірі 119952 грн. та необхідності дослідження побудованого берегоукріплення довжиною 420м замість запроектованих 500м. ( а.с.269 Т2)

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено право громадян на участь у місцевому самоврядуванні. (ст.3)

1. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

2. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» основними принципами місцевого самоврядування є: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правова, організаційна та матеріально-фінансової самостійність в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державна підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до ст.25 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;

Відповідно до п.8 та 9 ч.4 ст.42 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання, а п.20 передбачено можливість видавати розпорядження у межах своїх повноважень.

Так зокрема при створенні будь яких комісій сільський голова видає розпорядження, яке подає на затвердження черговій сесії сільської ради, що саме і було зроблено при винесенні розпорядження №37 від 14.06.2017р. «Про створення комісії для обстеження будівлі школи» ( а.с. 61 Т1), натомість аналогічного розпорядження, щодо створення комісії для обстеження берегоукріплення та / чи захоплення земельних ділянок суду надано не було чим порушено покладений на нього нормами КАС України обов'язок доказування.

При розгляді даної справи з врахуванням позиції Львівського апеляційного суду від 21.06.2018р. (справа №876/32/18) щодо достатності обґрунтування позовних вимог позивача ОСОБА_1 з посиланням на норми ЄСПЛ (а.с.271 Т3) додатково прослідковується обмеження законних прав позивача з боку відповідача, який в даному випадку порушує принцип "справедливого балансу" та нехтує "правомірними очікування особи", визначення яких не однократно надавалися в рішеннях ЄСПЛ.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Аналогічні твердження є і багатьох інших судових справах що стосуються держави України.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Позиція Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Інші факти згадані в позовній заяві, які частково згадані і в Постанові Львівського апеляційного суду від 21.06.2018р. (справа №876/32/18) (а.с.271 Т.3), колективних зверненнях громадян, які містяться в матеріалах справи щодо:

- розкрадання бюджетних коштів у розмірі 898908,00 грн. (356,843 грн.+ 542,065 грн.) виділених для ліквідації надзвичайних ситуацій, які по факту використані для облаштування покрівлі ДНЗ та сільського клубу;

- розкраданні бюджетних коштів у розмірі 119952,00 тис. грн. виділених для виготовлення генерального плану с. Білин та перерахованих ФОП, а не спеціалізованій установі без погодження державних органів;

- здачі водонапірної башти "конструкції Рожновського" на металобрухт.

на переконання суду потребують реагування в порядку ч.9 ст. 249 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності фактичної бездіяльності за наявності численних судових рішень, колективних звернень громадян. Також прослідковується непослідовність в діях сільського голови при вирішенні питання необхідності створення комісій, оскільки в одних випадках виноситься розпорядження, для погодження в подальшому на сесії сільської ради, а в інших ні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сільського голови с.Білин, Рахівського району, Закарпатської області Сагайда Миколи Васильовичи, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Сільського голови с. Білин - Сагайда М.В. щодо:

- не винесення з серпня 2017р. питання про створення комісії щодо виявлення фактів заволодіння земельними ділянками, що належать мешканцям с. Білин працівниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" на розгляд чергової сесії сільської ради,

- не винесення питання про створення комісії, щодо обстеження аварійної ділянки берегоукріплення в ур. Рівні та ур. Буків с. Білин після проведених робіт на розгляд чергової сесії сільської ради.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П. Микуляк