Ухвала суду № 84739946, 03.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/10740/19

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по виконавчому провадженню № 58651949 від 20.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та від 21.08.2019 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155.

Суддя, перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов наступного висновку.

Згідно п.4 ч.5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Способи судового захисту визначені нормами статті 5 КАС України.

Положеннями частини першої вказаної статті КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Водночас такий спосіб захисту як "скасувати арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 13.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155" не відповідає приписам ст. 5 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року передбачено, що за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Враховуючи, що позивачем оскаржуються дві постанови, а також заявлена вимога зобов'язального характеру, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 3453,99 грн, з якої:

- 1917,19 грн ( постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 191718,98 грн грн);

- 768,40 грн (постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження);

- 768,40 грн (вчинити дії зобов'язального характеру).

Отже, судовий збір в сумі 3453,99 грн має бути сплачений за наступними реквізитами: призначення платежу: 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA348999980000034310206084009; код класифікації доходів бюджету 2203010.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 та ч.2 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що для оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, окрім постанови про відкладення провадження виконавчих дій, позивачу надається десятиденний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Постанови по виконавчому провадженню № 58651949 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору прийняті відповідачем 20.08.2019 та 21.08.2019 відповідно; постанова про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 59868155 прийнята 12.09.2019. Водночас позивач звернувся із позовом про їх оскарження 27.09.2019 (вх.240/10740/19 від 27.09.2019), тобто з пропуском десятиденного строку на їх оскарження.

В позові ОСОБА_1 вказує, що постанови по виконавчому провадженню № 58651949 від 20.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та від 21.08.2019 про стягнення виконавчого збору; постанова про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155 були отримані представником позивача 18.09.2019 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримані позивачем в поштовому відділенні 17.09.2019, з огляду на що строк їх оскарження дотримано

Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску. При цьому саме лише посилання в позові на те, що позивачу стало відомо про оскаржувані постанови 17/18.09.2019 не свідчить про поважність причин пропуску звернення до суду без відповідних підтверджуючих доказів.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору в розмірі 3453,99 грн;

- позовної заяви (в 2-х екз.), в прохальній частині якої узгодити позовну вимогу "скасувати арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155" з приписами ч.1 ст.5 КАС України;

- заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження постанов від 20.08.2018, від 21.08.2019, від 12.09.2019 разом з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Г.В. Чернова