Рішення № 84739897, 26.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м.Житомир справа № 240/10091/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представника відповідача Ільчика О.В.,

представника третьої особи - Іваненка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 19.12.2018, внаслідок травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 14.06.2019 №78;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити мені одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, як інваліду 2 групи з 19.12.2018 внаслідок травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 з урахуванням попередніх виплат.

В обґрунтування позову зазначив, що має право на одноразову грошову допомогу як інвалід 2 групи, проте відповідач протиправно йому відмовив у цьому, у зв"язку з тим, що 2 група інвалідності встановлена понад дворічний термін. Вважає таку відмову протиправною, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було. З огляду на це, він має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним строком після первинного встановлення інвалідності.

Ухвалою від 27.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 26.09.2019.

13.09.2019 третьою особою подано пояснення на позов, в яких зазначено, що оскільки позивачу встановлено 2 групу інвалідності понад дворічний термін з часу первинного встановлення інвалідності, підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

19.09.2019 відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що з дня первинного встановлення інвалідності (20.02.2015) до дня встановлення 2 групи інвалідності (19.12.2018) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3, проходив військову службу в Збройних Силах України та звільнений з військової служби 07.04.2015 .

В період з 23.04.2014 по 19.06.2014 проходив військову службу на території проведення антитерористичної операції та приймав участь в бойових діях, що підтверджується довідкою військової частини - польова пошта В1740 від 16.02.2015 №298/ос (а.с. 21).

Під час участі в бойових діях під час проведення АТО отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, баротравму, вогнепальні уламкові сліпі поранення, що підтверджується довідкою в/ч пп В1740 від 09.07.2014 № 917 (а.с. 20).

25.11.2014 військово-лікарською комісією хірургічного профілю ГВМКЦ "ГВКГ" МО України встановлено, що отримана ним травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №822-х (а.с.15).

20.02.2015 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено третю групу інвалідності, з 16.02.2015 року, яка настала внаслідок травми, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААА №083947.

У зв'язку з встановленням позивачу третьої групи інвалідності Міністерством оборони України виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" в сумі 182700,00 грн.

04.03.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності, з 01.03.2016, яка настала внаслідок травми, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААА №529087 (а.с. 12).

13.11.2018 Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що отримані травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини.

14.01.2019 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності, з 19.12.2018, яка настала внаслідок травми, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААБ №101971 (а.с. 13).

Позивач подав заяву через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат для виплати одноразової грошової допомоги МОУ згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду другої групи з 19.12.2018 .

Проте, протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 14.06.2019 №78, затвердженим Міністром оборони України, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що зміна групи інвалідності відбулася в понад дворічний термін.

Вважаючи, що таке рішення суперечить чинному законодавству, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням 2 групи інвалідності з 19.12.2018.

Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

20.02.2015 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, з 16.02.2015.

14.01.2019 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено другу групу інвалідності, з 19.12.2018.

Згідно із п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим, який передбачає, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Отже, обидві норми п. 4 ст. 16-3 Закону (абзаци 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.

Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (2015) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.

Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII застосовується до позивача.

З аналізу наведених норм Закону №2011-XII та Порядку №975 вбачається, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності протягом двох років з моменту її первинного встановлення.

Зазначеного правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18.

З дня первинного встановлення інвалідності позивача 16.02.2015 до дня встановлення 2 групи інвалідності з 19.12.2018 минуло понад 2 роки.

Таким чином, оскільки дворічний строк, передбачений п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII, не було додержано, тому суд дійшов висновку, що позивач не має право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване рішення, діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул.С.Параджанова,4, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 03 жовтня 2019 року