Ухвала суду № 84739503, 04.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

04 жовтня 2019 року

Луцьк

Справа № 140/1680/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Мачульського В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом Дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Горохів-Агротехцентр МТС» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебуває справа №140/1680/19 за позовом Дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Горохів-Агротехцентр МТС» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2019 №0004311404, №0004301404, №0004351404, №0004341404.

На адресу суду 01.10.2019 за вх. № 16119/19 надійшла заява Дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Горохів-Агротехцентр МТС» про відвід судді Каленюк Ж.В.

Заява обґрунтована тим, що 26.09.2019 під час розгляду справи по суті суддя Каленюк Ж.В. зобов’язала відповідача подати додаткові пояснення та докази належного розрахунку штрафних санкцій, які на даній стадії судового процесу не можуть мати місце. Також, на думку позивача, мало місце консультування суддею представника відповідача щодо додаткових пояснень для успішного вирішення спору після закінчення судового засідання 26.09.2019. Позивач вважає, що такі дії судді вказують на необ’єктивний характер вирішення даного спору.

У судовому засіданні 03.10.2019 Волинський окружний адміністративний суд розглянув заяву про відвід. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 суд, що розглядає дану справу, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на підставі частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зупинив провадження в адміністративній справі до вирішення питання про відвід судді Каленюк Ж.В. іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 визначено суддю Мачульського В.В. для розгляду зазначеної заяви про відвід судді Каленюк Ж.В.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно із частинами одинадцятою, дванадцятою статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відтак, питання про відвід судді вирішено в порядку письмового провадження у дводенний строк з дня надходження заяви про відвід.

Заява позивача про відвід судді Каленюк Ж.В. не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Статтями 36 та 37 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

У заяві про відвід позивач посилається на статтю 36 КАС України.

За правилами частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При цьому підстави, наведені у пунктах 1, 3, 5 частини першої статті 36 КАС України, є безумовними, а наведені у пунктах 2 та 4 – оцінними.

При вирішенні заяви позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

У справі «П'єрсак проти Бельгії» (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Перевіряючи обґрунтованість мотивів та підстав заяви позивача про відвід судді, судом встановлено, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 11:00 26.09.2019. У судовому засіданні 26.09.2019 зобов’язано представника відповідача надати розрахунок штрафних санкцій, у зв’язку із чим оголошено перерву до 03.10.2019. Позивач вважає, що витребування судом доказів у відповідача на цій стадії судового процесу не відповідає статті 79 КАС України, якою встановлено порядок та строки подання доказів учасниками справи. Як зазначив позивач, наведене викликає у нього сумнів в об’єктивному вирішені спору.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стосовно інших мотивів заяви про відвід, з яких позивач дійшов переконання про необ’єктивність суду при вирішенні спору, то будь-які сумніви у неупередженості та безсторонності судді Каленюк Ж.В. при розгляді даної справи не можуть ґрунтуватися виключно на суб’єктивній оцінці обставин позивачем, а мають підтверджуватися доказами, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність обставин (належність доказів), за умови, що такі одержані з дотриманням процедур, визначених законом (допустимість доказів).

Враховуючи вищевикладені норми КАС України, суд зазначає, що сам лише сумнів позивача у неупередженості чи необ’єктивності судді, не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду. Оскільки наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Каленюк Ж.В. при розгляді даної справи, належними та допустимими доказами не підтверджено, відтак, суд дійшов висновку, що задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.

Крім того, заяву про відвід судді подано позивачем з порушенням строку заявлення відводу, передбаченого частиною третьої статті 39 КАС України. Недотримання порядку подання заяви про відвід, встановленого процесуальним законом, може вказувати про зловживання сторони процесуальними правами.

Керуючись статтями 35-37, 39, 40, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про відвід судді Каленюк Ж.В., в адміністративній справі №140/1680/19 за позовом Дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Горохів-Агротехцентр МТС» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення щодо даної ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи по суті.

Суддя В.В. Мачульський