Ухвала суду № 84736687, 02.10.2019, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1677/19

№ провадження 1-кс/738/664/2019

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

02 жовтня 2019 року слідчий суддя Менського районного суду Чернігівської області: Сова Т.Г.

за участю секретаря судових засідань Бреус Н.В.

прокурора Федоренко Я.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника: Корнієнко Т.М.,

а також слідчого СВ Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Стельмах І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Мена клопотання слідчого СВ Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Стельмах І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, кримінальне провадження № 12019270170000466, -

ВСТАНО В И В:

02 жовтня 2019 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання слідчого СВ Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Стельмах І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 20.09.2019, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на території центрального кладовища по вул.Чехова, що в м.Мена Чернігівської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, з хуліганських мотивів, що виразилося в демонструванні зневажливого ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам`яті покійних, відповідно до ст.2 Закону України про «Поховання та похоронну справу» від 10.07.2003, здійснив наругу над могилами, а саме скоїв осквернення пам`ятників на могилах померлих, що полягало у зафарбовуванні за допомогою фарби білого кольору зображення померлих на п`яти пам`ятниках воїнам АТО: ОСОБА_2 (роки життя 07.10.1993-31.01.2015), ОСОБА_3 (роки життя 08.08.1992-09.08.2014), ОСОБА_4 (роки життя 23.02.1992-18.02.2015), ОСОБА_5 (роки життя 02.03.1965-16.09.2017) та ОСОБА_6 (роки життя 20.06.1989-30.08.2016).

Відомості з даного приводу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270170000466 та визначено правову кваліфікацію злочину передбачену ч.3 ст.297 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження 30.09.2019, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у нарузі та оскверненні пам`ятників на могилах, з хуліганських мотивів, кваліфіковані за ч.3 ст.297 КК України.

В судовому засіданні слідчий СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області Стельмах І.В. клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та наполягав на його задоволенні.

Прокурор Менської місцевої прокуратури Федоренко Я.О. в судовому засіданні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав.

Захисник підозрюваного Корнієнко Т.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на стан здоров`я її підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні скористався статтею 63 Конституції України та відмовився давати пояснення щодо обставин викладених в клопотанні, посилаючись на те, що він має до них відношення на 10%. ОСОБА_1 підтвердив, що 20 числа був у м. Мена, приїхав зранку потягом Щорс – Бахмач, що о 05.00 год. відправляється з м. Щорс. У м. Мена в цей день відвідав Менську місцеву прокуратури, де розмовляв з прокурором, потім розміщував оголошення про шкоду паління для здоров`я. Протягом дня також поливав квіти з пластикових пляшок, набираючи воду з міського водогону (місце не згадав), а також проводив розмову з пересічними жителями міста щодо його прихильності до держави – агресора Росії та неминучість третьої світової війни. О 22.00 год. повернувся назад в м. Щорс. Крім цього доповнив, що в м. Щорс з`являється дуже рідко, має основне місце проживання в м. Київ – під відкритим небом, більше 10 років не працює, займається християнським віросповіданням, проживає за рахунок християнських пожертв. Щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував, висловив своє незадоволення з приводу посилання захисника на його стан здоров`я, в зв`язку з тим, що це може потягти необхідність його примусового лікування.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, захисника підозрюваного, яка заперечувала проти задоволення клопотання; враховуючи пояснення прокурора та слідчого, які підтримали дане клопотання та просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Так, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пункт 5 частини 2 статті 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні слідчим та прокурором було доведено:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк до семи років, що підтверджується: витягом з кримінального провадження № 12019270170000466, та іншими матеріалами кримінального провадження доданими до клопотання;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Обставини, що обґрунтовують наявність вищезазначених ризиків, та обставини, що перешкоджають органам досудового розслідування уникнути ризиків без взяття під варту підозрюваного ОСОБА_1 є те, що останній є іногородньою особою, не має джерел доходу, не працевлаштований, тому не зможе систематично з`являтись до м. Мена для участі в слідчих діях, не має сталих соціальних зв`язків, оскільки не одружений.

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів запобігання ризикам.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини:

1) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винним, а саме те, що санкція ч. 3 ст. 297 КК України передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років;

2) вчинення кримінального правопорушення з хуліганських мотивів;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, а саме те, що дані про його неможливість утримуватися в місцях попереднього ув`язнення відсутні;

4) відсутність у підозрюваного постійної роботи та стійких соціальних зв`язків;

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, підозрюваний не працевлаштований, не має стабільних соціальних зв`язків, вчинив злочин з хуліганських мотивів та відповідно до довідки наданої Чернігівською обласною психоневрологічною лікарнею перебуває на обліку в лікаря психіатра, все це свідчить про його негативну репутацію, а також враховуючи його вік, стан здоров`я та існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, та ненадання підозрюваним та його захисником будь – яких доказів, що б дало можливість застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Стельмах І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 листопада 2019 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з часу затримання.

Визначити 20 листопада 2019 року датою закінчення строку дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_1 .

Ухвалу щодо застосування запобіжного заходу направити для виконання Менському ВП ГУНП в Чернігівській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.Г.Сова