Ухвала суду № 84733173, 04.10.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/7862/13-ц

6/465/195/19

У Х В А Л А

Іменем України

04.10.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Мацко Х.Д.

за участю представника боржника ОСОБА_1 .М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Траст Фінанс» про заміну сторони стягувача у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Траст Фінанс» звернувся з заявою про заміну сторони у справі. Зазначив, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа № 465/7862/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” (рахунок № НОМЕР_2 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) заборгованості по кредиту в розмірі 3341, 06 доларів США (три тисячі триста сорок один долар США, 06 центів), що у гривневому еквіваленті становить 26 705, 09 гривень (двадцять шість тисяч сімсот п`ять гривень 09 копійок). Вказав, що станом на день подання заяви про заміну сторони рішення суду залишається не виконаним. 29 грудня 2017 року ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» та ПАТ «ВіЕс Банк» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «ВіЕс Банк». Просить заяву задоволити та замінити стягувача у виконавчому листі у справі № 465/7862/13-ц виданому Франківським районним судом м. Львова від 15.04.2014 року з ПАТ «ВіЕс Банк» ТзОВ «ФК «Траст Фінанс».

В судове засідання представник заявника не з`явився, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи. В поданій заяві просив провести розгляд справи за його відсутності. Заяву про заміну сторони у справі задоволити.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник боржника в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви. Зазначив, що така є безпідставною та не підтвердженою ніякими доказами.

Розглянувши заяву та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подана заява до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала справа № 465/7862/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” (рахунок № НОМЕР_2 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) заборгованості по кредиту в розмірі 3341, 06 доларів США (три тисячі триста сорок один долар США, 06 центів), що у гривневому еквіваленті становить 26 705, 09 гривень (двадцять шість тисяч сімсот п`ять гривень 09 копійок)

19 серпня 2019 року представник ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» звернувся з заявою до Франківського районного суду м. Львова про заміну сторони у справі, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № 465/7862/13-ц виданому Франківським районним судом м. Львова від 15.09.2014 р. з Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ідентифікаційний код 19358632 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансову компанію «Траст Фінанс», згідно умов договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017 р. та у відповідності до ст. 512 ЦК України, внаслідок набуття ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк».

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року № 918/600/15.

Тобто, заміна сторони її правонаступником можлива на стадії як виконання рішення суду при наявності відкритого виконавчого провадження, а також у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Фінансові послуги, можуть надаватись лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Отже, для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11 вересня 2018 року справа № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів) акти, довідки, виписки або витяги з них, належним чином засвідченні їх копії (в тому числі їх електронні копії), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. За ч.6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Із наданого заявником суду договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 року та витягу з додатку №1 до договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 року не являється можливим встановити перехід права вимоги за кредитним договором № КF 45315 від 30.10.2007 року, що був укладеним між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2 .

Згідно пункту 2.1 доданого до матеріалів заяви договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 року, первісний кредитор в порядку і на умовах, визначеним договором відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону – кредитора у кредитних договорах та приймає на себе його права та обов`язки за кредитними договорами.

Відповідно до п. 4.4.7. договору, в день підписання сторонами даного договору первісний кредитор зобов`язується відступити новому кредитору права вимоги за редитними договорами, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору.

Згідно п. 5.1. договору, після підписання сторонами даного договору та на письмову вимогу нового кредитора, первісний кредитор передає у приміщенні ПАТ «ВіЕс Банк» за адресою: АДРЕСА_2 , а новий кредитор зобов`язаний прийняти оригінали документів (документацію), визначену у пунктах 1.1, 4.4.7 цього договору, та усі інші оригінали документів, які підтверджують права вимоги первісного кредитора до боржників та дату відступлення права вимоги, про що складається акт приймання-передачі, форма якого наведена у додатку № 3 до даного договору.

Відповідно до п. 7.2. договору, даний договір укладений під скасувальною обставиною, а саме: в разі неможливості виконання первісним кредитором обов`язків у відповідності до пунктів 4.4.7, 5.1 договору, зокрема, у випадках передбачених п. 6.4 договору, даний договір вважається таким, що припинив свою дію. Права вимоги залишаються у власності первісного кредитора, а його сторони не нестимуть зобов`язань за цим договором.

Враховуючи викладене, право вимоги за договором про відступлення права вимоги від 29.12.2017 року укладеним між ПАТ «ВіЕс Банк» та ТзОВ «Фінансовою компанією «Траст Фінанс» у нового кредитора можуть виникнути лише після вчинення дій, про які сторони зазначили у вказаному договорі.

Крім цього, заявник не надав доказів оплати та порядку розрахунків, оскільки пункти 3.1., 3.2 договору від 29.12.2017 року заявником при копіюванні договору були закриті.

Пунктом 4.4.7 договору, визначено перелік кредитних договорів, за якими відступається право вимоги згідно з додатком 1 до договору.

Разом з тим, пунктом 5.1. договору передбачено складання акту приймання-передачі права вимог за договором укладеним відповідно до додатку № 3 до договору.

Однак, заявником не надано підписаний сторонами додаток № 1 до договору, а з витягу з додатку № 1 не являється можливим встановити будь-які дані, що підтверджували б, між якими сторонами і коли був підписаний такий документ. Разом з тим, відсутні підписи сторін договору, до матеріалів заяви не доданий акт приймання-передачі права вимог за укладеним договором.

Разом з тим представник ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» не надав доказів, які б підтверджували наявність права ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» бути кредитодавцем відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Враховуючи положення п. 7.2 договору відступлення права вимоги від 29.12.2017 р., що стосується скасувальної обставини, а також ненадання представником заявника доказів виконання пунктів 4.4.7 та 5.1 договору про відступлення права вимоги від 29.12.2017 року, доказів підтвердження, що ТзОВ «Фінансова компанія «Транс Фінанс» є спеціалізованою установою, яка має право на здійснення фінансових операцій та внесена до реєстру фінансових установ, суд не має можливості зробити висновок про те, що до нового стягувача ТзОВ «Фінансова компанія «Транс Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № КF 45315 від 30.10.2007 року про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 .

За таких обставин представником заявника не доведено, як того вимагає Закон, факт відступлення права вимоги Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» Товариству з обмеженою відповідальністю « Фінансовій компанії «Траст Фінанс» до боржника ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.442 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансової компанії «Траст Фінанс» про заміну сторони стягувача у справі - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дзеньдзюра С.М.