Рішення № 84730241, 03.10.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1672/19

Справа № 235/4742/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (далі - ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське") про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 19.12.2011р. по 20.10.2017р., працював гірничим робітником підземним 3 розряду, прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті, звільнено було на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю робітника роботі, що виконує, внаслідок стану здоров`я.

В період його перебування в трудових відносинах з відповідачем стався нещасний випадок. 26 січня 2017 року о 5 годині 00 хвилин під час виконання отриманого наряду, а саме обтяжки замкових з`єднань метало аркового кріплення КШПУ 20,3 в при забійній просторі. Під час виконання робіт ключ обтягування замкових з`єднань кріплення вийшов із зачеплення з гайкою, в результаті чого він оступився і впав з виконавчого органу комбайна на живильник комбайна.

Після травми його було доставлено до Мирноградської центральної міської лікарні з діагнозом: поєднана травма тіла, ЗЧМТ, струс головного мозку, забої м/тканин голови, забій шийного відділу хребта, забій грудної клітини, забої грудного та поперекового відділів хребта.

За даним фактом 01.02.2017р. був складений акт по формі Н-5 про розслідування нещасного випадку, відповідно до якого нещасний випадок був взятий на облік як пов`язаний з виробництвом, також складений акт № 8 від 01.02.2017 року за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

21.09.2017р. йому було вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності на строк з 21.09.2017р. до 01.10.2018р.

20.09.2018 року йому повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності на строк до 01.10.2020р.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв`язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, заподіяну моральну шкоду, яку просив відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 90 000 грн.

У встановлений судом строк відповідачем поданий відзив, в якому позов визнає частково в розмірі 16 000 грн. (із умовного розрахунку 400 грн. за кожний відсоток втрати працездатності). Позивач ОСОБА_1 працював на їх підприємстві з 19.12.2011р. по 20.10.2017р. з повним робочим днем у шахті. За час роботи позивач по справі отримав виробничу травму у зв`язку з нещасним випадком, про що були складені акти за формою Н-1 та Н-5. У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути з підприємства суму моральної шкоди у розмірі 90 000 грн., але вказана сума на їх думку є значно завищеною та не відповідає вимогам розумності та справедливості з таких підстав:

Відповідно ч. З ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимог розумності і справедливості.

На їх думку іншими обставинами, які мають істотне значення та які повинні бути враховані судом при визначенні розміру моральної шкоди, є те, що позивачем не було дотримано засобів особистої обережності при виконанні затяжки покрівлі похилу блоку №10, саме вказаними діями позивачем було порушено п.1.11 Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поводженню в шахті прохідника, ст.14 Закону України «Про охорону праці», п.2.11 Колективного договору підприємства на 2015 - 2017 p.p. Зазначені факти підтверджуються актами формою Н-1 №8 та Н-5 від 01.02.2017 року.

Згідно аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, встановлено, що за інформацією судів Донецької області, якими враховано правову позицію Верховного Суду України, розмір моральної шкоди визначався відповідно до втрати працездатності, встановлених МСЕК: при 10% дорівнював 3 000 грн., при 30% - 9 000 грн., при 80% - 24 000 грн.

Також просить суд при визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди врахувати те, що МСЕК встановили позивачу 40% втрати працездатності з переоглядом до 01.10.2020р., тобто є вірогідність, що позивач або одужає, або процент втрати працездатності стане менше.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 також передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди також просить врахувати, що позивач описує у своїй позовній заяві свої моральні страждання тим, що коли позивач працював на підприємстві, заробітна плата була основним джерелом доходів позивача. На їх думку бюджет позивача змінився не суттєво тому як позивачу виплачуються значні страхові від Фонду соціального страхування та пенсія за інвалідністю. Також при визначенні розміру моральної шкоди просить суд врахувати той факт, що саме позивач винний у нещасному випадку тому як позивач не дотримувався вимог з охорони праці при виконанні своїх робочих обов`язків.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" в якості гірничого робітника підземного 3 розряду, прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті, з 19 грудня 2011 року по 20 жовтня 2017 року, звільнений з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю робітника роботі, що виконує, внаслідок стану здоров`я (а.с.6).

26.01.2017р. о 5 годині 00 хвилин під час виконання трудових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, а саме під час виконання отриманого наряду з обтяжки замкових з`єднань метало аркового кріплення КШПУ 20,3 в при забійній просторі, ключ обтягування замкових з`єднань кріплення вийшов із зачеплення з гайкою, в результаті чого він оступився і впав з виконавчого органу комбайна на живильник комбайна, про що було складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 26.01.2017р. о 5 годині 00 хвилин, затверджений директором ПАТ Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_2 . 01.02.2017р., та акт № 8 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затверджений Директором ПАТ Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_2 . 01.02.2017р. (а.с.7-14).

Згідно довідки МСЕК серії НОМЕР_1 № 0047514 від 21.09.2017р. позивачу вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності з 21.09.2017р. до 01.10.2018р. визначено медикаментозне лікування, мед. реабілітація у реабілітаційних відділеннях санаторіїв (а.с.17).

Згідно довідки МСЕК серії АВ № 0875312 від 21.09.2017р. позивачу вперше встановлено 3 група інвалідності до 21 вересня 2017 року, протипоказана важка фізична праця, вимушене положення тіла, підземні умови праці (а.с.16).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 068440 від 20.09.2018р. позивачу повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності з 20.09.2018р. до 01.10.2020р. визначено медикаментозне лікування, санаторно-курортне лікування за відсутності протипоказань (а.с.18).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 057052 від 20.09.2018р. позивачу повторно встановлено 3 група інвалідності до 20 вересня 2020 року, протипоказана важка фізична праця, вимушене положення тіла, підземні умови праці (а.с.18).

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування нещасного випадку, актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, довідок МСЕК, епікризу з історії хвороби, виписок з медичної карти стаціонарного хворого, консультаційним висновком спеціаліста, медичного висновку.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу у медичній та соціальній допомозі.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 35 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1а, ЕДРПОУ 13498562.

Суддя Г.В. Назаренко