Рішення № 84728693, 03.10.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/713/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче підприємство "Альфа Корм",

вул. Козацька, буд. 120/4, Голосіївський район, м. Київ, 03022

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод",

вул. Соборності, буд. 27, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500

про стягнення 224987,50грн.

Представники сторін: не прибули.

У судовому засіданні 03.10.2019 була підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче підприємство "Альфа Корм" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод" 217970,00грн основного боргу, 3751,64грн пені та 3265,86грн 30% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №19336 від 14.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.09.2019. Відповідно до ст.165,251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 21.08.2019 направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп суду з відміткою про відправлення документа.

До початку судового засідання, у встановлений судом строк, від відповідача до суду надійшов відзив на позов №18 від 04.09.2019, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що позивач безпідставно нарахував річні в розмірі 30%, що на момент подачі позовної заяви сума основного боргу становила 217970,00грн, 3% річних – 336,20грн. Також відповідач зазначив, що неправомірне завищення нарахування штрафних санкцій спричинило завищений розмір судового збору. З моменту подання позовної заяви відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 5000,00грн в рахунок погашення заборгованості згідно з платіжним дорученням №129 від 19.08.2019. Тому станом на 03.09.2019 сума основної заборгованості становить 212970,00грн. Відповідач визнає дану суму заборгованості та зазначає, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем може погасити заборгованість лише частинами. Суд прийняв відзив з додатком до розгляду та долучив до матеріалів справи.

16.09.2019 до початку судового засідання від позивача до суду надійшла відповідь на відзив №11 від 11.09.2019, в якій позивач зауважив, що ним правомірно нараховано 30% річних та судовий збір. Щодо скрутного фінансового становища відповідача позивач зазначив, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті, у позивача також виникло скрутне матеріальне становище. Крім того, відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують його скрутне фінансове становище. Суд прийняв відповідь на відзив з додатком до розгляду та долучив до матеріалів справи.

18.09.2019 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання №23 від 18.09.2019 про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням директора товариства і неможливістю бути присутнім судовому засіданні 19.09.2019.

Оскільки клопотання відповідача не містить ЕЦП, а тому не належать до офіційних документів, оригіналу вказаного клопотання у паперовій формі на час проведення судового засідання до суду не надходило, а тому суд залишив його без розгляду.

У судовому засіданні 19.09.2019 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви на 03.10.2019, про що позивач був повідомлений під розписку, на адресу відповідача направлена ухвала повідомлення від 19.09.2019.

30.09.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №27/09 від 27.09.2019. Заява обґрунтована тим, що 19.08.2019 після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено заборгованість у розмірі 5000,00грн, що підтверджується банківською випискою. В зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 212970,00грн основного боргу. Розміри інших вимог: про стягнення 3751,64грн пені та 3265,86грн 30% річних, позивачем не змінені. Заява від імені позивача підписана Директором ТОВ "ТВП "Альфа Корм" ОСОБА_1 Разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог суду подано докази її надсилання відповідачу.

Враховуючи, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем з порушенням встановленого нормою господарського процесу строку, тобто після початку першого судового засідання, тому суд залишає дану заяву без розгляду.

У судове засідання 03.10.2019 представники сторін не прибули.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

14.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче підприємство "Альфа Корм" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод" (далі - покупець) укладено договір поставки № 19336 (далі - договір) (а.с. 21-23).

Відповідно до умов розділу 1 договору постачальник зобов’язується поставити (передати) у власність покупця товар, вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно та в повній мірі здійснити його оплату.

Найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Умови поставки узгоджені сторонами в розділі 2 договору. Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка визначена у видатковій накладній. Поставка партії товару здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту отримання від покупця заявки на поставку товару (п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.3.6, 3.7 договору датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній. Факт отримання партії товару покупцем, а також документів, передбачених п.2.2 договору, засвідчується підписом та печаткою покупця на видатковій накладній. Покупець зобов'язаний надати постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, якою уповноважує певну особу на отримання товару.

Згідно з п.6.1, 6.3, 6.5 договору постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що визначені у рахунку-фактурі, які погоджені з покупцем та зазначені у видатковій накладній постачальника. Оплата вартості партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата поставленої партії товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Датою оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.6.7 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків – до їх повного виконання (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 367970,00грн згідно з видатковими накладними:

- № 924 від 21.05.2019 на суму 215620,00грн;

- № 1178 від 27.06.2019 на суму 35400,00грн;

- № 1229 від 11.07.2019 на суму 116950,00грн (а.с. 24-26).

Видаткові накладні підписані уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Відповідач отримав товар, про що свідчать довіреності, виписані відповідачем на ім'я ОСОБА_2 №4 від 14.05.2019 та №10 від 24.06.2019 та товарно-транспортні накладні №14338 від 21.05.2019, №14950 від 27.06.2019 та №14147 від 11.07.2019 (а.с. 27-31).

Відповідачем 16.05.2019 частково оплачено вартість поставленого товару на суму 150000,00грн, про що свідчить банківська виписка (а.с. 32).

Отже, станом на день складання позовної заяви заборгованість відповідача становила 217970,00грн, про що також зазначив відповідач у відзиві на позов.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 3751,64грн пені за період з 21.06.2019 по 12.08.2019 та 3265,86грн 30% річних за період з 21.06.2019 по 12.08.2019.

Наявність заборгованості за поставлений товар стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір поставки №19336 від 14.05.2019 підписний сторонами, скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не по пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.5 договору сторони дійшли згоди, що оплата поставленої партії товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, вартість поставленого товару у строки, встановлені договором не оплатив.

Судом встановлено, що станом на день складання позовної заяви заборгованість відповідача становила 217970,00грн. Позовна заява датована 13.08.2019, на адресу відповідача позовна заява направлена також 13.08.2019. Проте, до суду позов подано 20.08.2019, про що свідчить штам відділу документообігу суду (канцелярії).

19.08.2019 відповідач частково оплатив вартість поставленого товару на суму 50000,00грн, про що свідчить платіжне доручення №129 від 19.08.2019 та виписка по рахунку (а.с. 45). Даний факт позивач не заперечує.

Отже, відповідач до звернення позивача з позовом до суду частково оплатив заборгованість на суму 5000,00грн. Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача по договору становить 212970,00грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 212970,00грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог в частині стягнення 5000,00грн слід відмовити.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 3751,64грн пені за період з 21.06.2019 по 12.08.2019 та 3265,86грн 30% річних за період з 21.06.2019 по 12.08.2019.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати вартості товару, поставленого по договору.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1 договору у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки. Положення ч.6 ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовуються.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у разі прострочки покупцем виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3751,64грн пені за період з 21.06.2019 по 12.08.2019 та 3265,86грн 30% річних за період з 21.06.2019 по 12.08.2019 є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідач доказів, які спростували б викладені обставини, не надав.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково в сумі 219987,50грн, з яких 212970,00грн основного боргу, 3751,64грн пені та 3265,86грн 30% річних. В частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00грн відмовити.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 3299,82грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод" (вул. Соборності, буд. 27, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 41153595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче підприємство "Альфа Корм" (вул. Козацька, буд. 120/4, Голосіївський район, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 42094096) 212970,00грн основного боргу, 3751,64грн пені, 3265,86грн 30% річних та 3299,82грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробниче підприємство "Альфа Корм" (вул. Козацька, буд. 120/4, Голосіївський район, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 42094096) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод" (вул. Соборності, буд. 27, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 41153595) 5000,00грн основного боргу.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 04.10.2019.

Суддя В.В. Моцьор