Ухвала суду № 84728080, 27.09.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

27 вересня 2019 року Справа № 14/44/08

м.Миколаїв

Ініціюючий кредитор: Відкрите акціонерне товариство “Первомайськавтотранс”, 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Загородна, 48.

Кредитори:

1. Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1 (ПАТ “ВіЕйБі Банк”), 1) 02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, 49; 2) 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,27.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря-Сервіс”, 54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 89.

3. Селянська спілка приватних паїв “Сергіївка”, 55440, Миколаївська область, Братський район, с. Сергіївна, вул. Соборна, 2.

4. Приватне підприємство "Білоножко", 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7.

5. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159.

6. Товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаська птахофабрика”, 1) 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; 2) 18021, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 42/1, оф. 55 - офіс ліквідатора – арбітражного керуючого ОСОБА_2

7. Філія Центрального музею Збройних Сил України –ОСОБА_3 військ стратегічного призначення, 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121.

8. Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД “Статус Агро”, 1) 01011, м. Київ, вул. Московська, 41/8, нежитлове приміщення 66; 2) 18005, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, б. 7, к. 171.

9. Приватне сільськогосподарське підприємство імені Партизанської іскри, 55261, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кримка.

10. Товариство з обмеженою відповідальністю “Альтернатива”, 55247, Миколаївська область, Первомайський район, с. Степківка, вул. Головченка, 6.

11. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря”, 26441, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Лозувата.

12.Товариство з обмеженою відповідальністю “Прімум верітас”, 21036, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, б. 2, оф.504.

13.Товариство з обмеженою відповідальністю “АТІС”, 55114, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Берізки.

14.Приватне сільськогосподарське підприємство “Кумари”, 55260, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кумари, вул. Молодіжна, 3.

15.Товариство з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”, 03150, м. Київ, вул. Танкова, 8, поверх 6, офіс 1.

16.Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м.Миколаїв, проспект Центральний, 93).

17. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1).

18.ПАТ “ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії”, 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46.

19. Державне агентство резерву України (правонаступник Державного комітету України з державного матеріального резерву), 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28.

20. Первомайський міськрайонний центр зайнятості, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Шевченко, 18

21. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17.

22. ОСОБА_1 товариство “Миколаївобленерго”, 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40.

23. Первомайська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Дзержинського, 18.

24. Первомайська міська рада Миколаївської області, 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3.

Банкрут: ОСОБА_1 товариство відкритого типу “Гілєя”, 55204, Миколаївська область, м. Первомайськ, бульвар Миру, 4.

Головне територіальне управління юстиції в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. 8-го Березня 107.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області , 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20.

Первомайська міська рада Миколаївської області, 55213, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3.

Прокуратура Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28.

Ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_5, поштова адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 53 (4 поверх).

Суть справи: про банкрутство ОСОБА_1 товариства відкритого типу “Гілєя”.

Суддя Ткаченко О.В.

За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

Від Первомайського МРЦЗ: ОСОБА_6

Від ПАТ ПАТ “ВіЕйБі Банк”: ОСОБА_7

Від РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях: ОСОБА_8

У судовому засіданні приймає участь прокурор Кадєєва А.В.

Від інших учасників справи представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 14/44/08 про банкрутство ОСОБА_1 товариства відкритого типу “Гілєя”.

Ухвалою суду від 23.05.2017 справу № 14/44/08 було прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В.

18.02.2019 від кредитора - ПАТ “ВіЕйБі Банк” до суду надійшла заява, згідно якої, посилаючись на ст.ст. 23, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор просить визнати поточні кредиторські вимоги у розмірі 2247780,08 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 3842,00 грн витрат по сплаті судового збору – до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, 2247780,08 грн – до четвертої черги.

В обгрунтування поданої заяви ПАТ “ВіЕйБі Банк” вказує про донарахування згідно поданого розрахунку заборгованості грошових вимог, що становлять нараховані за період з 17.04.2010 по 13.11.2012 проценти за користування кредитом у розмірі 1339733,38 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 13.11.2012 сумі 2247780,08 грн. (Т. 52 а.с. 191-194)

Ухвалою суду від 22.02.2019 вирішення питання про прийняття до розгляду заяви від 06.02.2019 ПАТ “ВіЕйБі Банк” про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2247780,08 грн було відкладено до повернення матеріалів справи № 14/44/08 з суду касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 13.06.2019 розгляд заяви від 06.02.2019 ПАТ “ВіЕйБі Банк” про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2247780,08 грн призначено у судовому засіданні 23.07.2019 о 10:30.

01.07.2019 від ліквідатора до господарського суду надійшов відзив від 26.06.2019 вих.№ 02-03/251, за змістом якого грошові вимоги, заявлені до боржника, не визнаються у повному обсязі з наступних підстав:

- по-перше, посилання кредитора на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набув чинності з 18.01.2013, ліквідатор вважає недоречними, оскільки розгляд справи № 14/44/08 про банкрутство ОСОБА_1 товариства відкритого типу “Гілєя” здійснюється відповідно до закону, який діяв на час визнання боржника банкрутом, тобто станом на 13.11.2012 року.

- по-друге, кредитором не були надіслані на адресу ліквідатора копії визначених у додатку до заяви документів, а тому дана заява про включення поточних грошових вимог є такою, що складена з порушенням вимог ч. 11 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

- по-третє, ліквідатор вважає, що зазначені поточні вимоги заявлені кредитором з пропущенням строку на їх пред’явлення, оскільки передбачені законом межі ліквідаційної процедури максимально складають вісімнадцять місяців після відкриття ліквідаційної процедури.

- по-четверте, ліквідатор вважає заявлені кредитором вимоги незаконними, оскільки ПАТ «ВіЕйБі Банк» втратив право нараховувати проценти за кредитним договором після 01.08.2009 – закінчення встановленого кредитним договором строку користування кредитом. Крім того ПАТ «ВіЕйБі Банк» скористався своїм правом та пред’явив вимоги щодо сплати заборгованості, які визнані судом 26.08.2010, а тому також втратив право на нарахування процентів. В обгрунтування заявлених вимог ліквідатор посилається на позицію ОСОБА_9 Верховного Суду, викладену у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 14-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Також ліквідатор наголошує, що на вимоги кредитора розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому застосування штрафних санцій є незаконним та таким, що порушує ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 22.03.2012 № 2343-ХІІ.

- По-п’яте, ліквідатор вважає, що кредитором пропущений трирічний строк позовної давності для звернення до суду з грошовими вимогами. Оскільки встановлений ст. 257 ЦК України сплив ще 13.11.2015 – через три роки після прийняття постанови від 13.11.2012 про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою суду від 23.07.2019 розгляд заяви від 06.02.2019 ПАТ “ВіЕйБі Банк” про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2247780,08 грн відкладено у судовому засіданні 13 вересня 2019 року о 10:00.

Судом у судовому засіданні 13.09.2019 оголошено перерву до 27.09.19 о 16:00.

Ухвалою суду від 13.09.2019 всіх учасників справи повідомлено, що розгляд заяви ПАТ “ВіЕйБі Банк” про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2247780,08 грн відбудеться у судовому засіданні 27.09.2019 о 16:00.

Судове засідання 27.09.2019 проводилось у режимі відеконференції.

Представником ПАТ “ВіЕйБі Банк” у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неотриманням поштою відзиву від ліквідатора.

Ліквідатор проти відкладення розгляду справи заперечував, вказуючи, що у судовому засіданні 13.09.2019 представник кредитор отримав копію відзиву, а також про факт надсилання відзиву 26.06.2019 на адресу кредитора свідчить наявний в матеріалах справи опис вкладення 0113330295847 та фіскальний чек від 26.06.2019.

У судовому засіданні представник кредитора - ПАТ “ВіЕйБі Банк” підтвердив отримання відзиву ліквідатора 13.09.2019.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відзиву від ліквідатора 13.09.2019, та наявність достатнього часу для надання відповіді, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відхиляє заявлене представником кредитора - ПАТ “ВіЕйБі Банк” клопотання.

Представник ПАТ “ВіЕйБі Банк” у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Ліквідатор заперечував проти визнання поточних вимог кредитора із вказаних у відзиві підстав.

Присутні у судовому засіданні учасники справи заперечували проти задоволення заяви ПАТ “ВіЕйБі Банк” та підтримали викладені ліквідатором заперечення.

У судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати до 17:15 для постановлення судового рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив:

Ухвалою суду від 31.01.2008 (суддя Цвєткова П.В.) за спільною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Партизанської іскри та Відкритого акціонерного товариства “Первомайськавтотранс” порушено справу про банкрутство ОСОБА_1 товариства відкритого типу “Гілєя”.

Ухвалою суду від 26.08.2010 було затверджено реєстр вимог кредиторів - ОСОБА_1 товариства відкритого типу “Гілєя” на загальну суму 62099246,08 грн, в тому числі включено до І-ї черги реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 (ПАТ “ВіЕйБі Банк”) - у сумі 39235977,85 грн.

Постановою суду від 13.11.2012 ОСОБА_1 товариство відкритого типу “Гілєя” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_10 як розпорядника майна у справі, призначено ліквідатором ОСОБА_1 товариства відкритого типу "Гілєя" арбітражного керуючого ОСОБА_10.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі №14/44/08 постанову господарського суду Миколаївської області від 13.11.2012, в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_10, залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 Сбербанку Росії"- без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2013 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі №14/44/08 залишено без змін.

Оголошення про визнання АТВТ “Гілєя” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_10 було опубліковане у газеті “Урядовий кур’єр” №217 (4861) від 24.11.2012.

З 19 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) від 22 грудня 2011 року N 4212-VI.

Відповідно до п. 11. розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Оскільки провадження у справі №14/44/08 про банкрутство АТВТ “Гілєя” було порушено та постанову про визнання його банкрутом було винесено до набрання чинності новою редакцією Закону, тому ліквідаційна процедура здійснюється за нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013.

Як свідчать матеріали поданої 26.07.2010 заяви ПАТ “ВіЕйБі Банк” від 20.07.2010 вих. № 253 про майнові вимоги до боржника, кредитор звернувся до суду із вимогами у загальному розмірі 39235977,85 грн, які забезпечені заставою майна боржника, та які виникли у зв’язку з невиконанням АТВТ “Гілєя” своїх зобов’язань за кредитним договором № 51 від 28.09.2006 з подальшими змінами та доповненнями. У відповідності до заяви від 20.07.2010 вих. № 253 та доданих до неї розрахунків заборгованість у загальному розмірі 39235977,85 грн була розрахована станом на 20.07.2010 та складалась з:

- 3200000,00 дол. США – прострочена заборгованість по сплаті кредиту за траншем у валюті;

- 4054694,09 грн – прострочена заборгованість по сплаті кредиту за траншем у гривні;

- 800711,14 дол США – заборгованість по сплаті процентів за траншем у валюті;

- 1344058,36 грн – заборгованість по сплаті процентів за траншем у гривні;

- 704364,77 грн – інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту;

- 122683,14 грн – інфляційні збитки за несвоєчасну сплату відсотків;

- 125,00 грн судових витрат.

Ухвалою суду від 26.08.2010 було затверджено реєстр вимог кредиторів - ОСОБА_1 товариства відкритого типу “Гілєя” на загальну суму 62099246,08 грн, в тому числі включено до І-ї черги реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 (ПАТ “ВіЕйБі Банк”) - у сумі 39235977,85 грн.

Враховуючи, що боржником не повернуто всієї суми заборгованості за кредитним договором № 51 від 28.09.2006, ПАТ “ВіЕйБі Банк” звернувся до суду із заявою від 06.02.2019 вих. № 08/784 про визнання поточних вимог, які по своїй суті згідно поданого розрахунку є донарахованими за період з 17.04.2010 по 13.11.2012 процентами за користування кредитом у розмірі 1339733,38 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 13.11.2012 сумі 2247780,08 грн. (Т. 52 а.с. 191-194).

При цьому суд погоджується з ліквідатором щодо недоречності застосування кредитором у даному випадку норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діє з 19.01.2013). Проте слід зауважити, що помилкове посилання на недіючу у даному випадку редакцію закону не змінює суті поданої заяви, а тому суд вважає за необхідне розглянути по суті заяву кредитора - ПАТ “ВіЕйБі Банк” від 06.02.2019 вих. № 08/784 про визнання поточних вимог.

За приписами ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла до 19.01.2013) у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

У відповідності ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла до 19.01.2013) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, з-поміж іншого, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Проте на даний час у справі № 14/44/08 про банкрутство АТВТ «Гілея» триває ліквідаційна процедура, а тому суд не вбачає порушень абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла до 19.01.2013)при зверненні кредитора - ПАТ “ВіЕйБі Банк” до суду із заявою про визнання поточних вимог в рамках ліквідаційної процедури.

За приписами ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла до 19.01.2013) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином ліквідатор у відзиві зауважує про незаконність застосування до боржника штрафних санкцій.

Проте, погоджуючись з твердженням ліквідатора щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) у період дії мораторію, суд зауважує, що кредитор звернувся із заявою щодо визнання суми донарахованих процентів, які не є штрафними санкціями.

Щодо правомірності нарахування процентів у загальному розмірі 1339733,38 дол. США, що по курсу НБУ станом на 13.11.2012 складає 2247780,08 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вказав кредитор та підтвердив ліквідатор терміном користування кредитними коштами сторонами було визначено – до 01.08.2009.

А тому у межах строку кредитування до 1 серпня 2009 року боржник повинен був, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. Починаючи з 2 серпня 2009 року, боржник мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги кредитодавцем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

До такого висновку дійшла ОСОБА_9 Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Також аналогічна позиція висловлена ОСОБА_9 Палатою Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі № 14-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Крім того у даному випадку ПАТ “ВіЕйБі Банк” з метою погашення заборгованості за кредитним договором пред’явив вимоги щодо визнання кредиторських вимог в рамках провадження у справі про банкрутство АТВТ «Гілея», які були визнані ухвалою суду 26.08.2010, а тому також втратив право на подальше нарахування процентів.

З огляду на викладену правову позицію суд погоджується з доводами ліквідатора в цій частині та вважає неправомірним нарахування кредитором процентів у період з 17.04.2010 по 13.11.2012 року у загальному розмірі 2247780,08 грн.

Крім того щодо доводів ліквідатора про сплив строку позовної давності суд зауважує наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки суд дійшов до висновку, що у кредитора - ПАТ “ВіЕйБі Банк” було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги про визнання кредиторських вимог, які по суті є нарахованими за період з 17.04.2010 по 13.11.2012 процентами за користування кредитом, позовна давність не може бути застосована.

Керуючись ст.ст. 1, 23, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції, чинній до 19.01.2013 р.), ст.ст. 234, 235 ГПК України, - господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2247780,08 грн.

2. Ухвала у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно приписів ст.ст. 255, 256, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

3. Копію даної ухвали направити на адресу всіх учасників провадження у справі.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею “ 04” жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко