Ухвала суду № 84727788, 04.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.10.2019Справа № 910/13497/19

Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 46-46-А)

про стягнення 24533159,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення 24 533 159,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" штрафних санкцій за невиконання умов договору №Дон/В-18259/ню-п від 05.05.2018 у розмірі 24 533 159,00 грн.

Тобто, при поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 367 997,39 грн.

Разом з тим, відповідно до доданої до позовної заяви квитанції №1581597 від 05.02.2019 вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір лише у розмірі 292 370,11 грн.

Отже, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 75 627,28 грн, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Крім того, згідно із ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Одночасно, діючими нормативно-правовими актами України встановлені певні вимоги стосовно оформлення учасниками судового процесу доказів, а саме ч.2, 4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, відповідно вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, на кожній сторінці наданого до матеріалів справи документу в копії повинна міститись відмітка про засвідчення, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За таких обставин, за висновками суду, подана позивачем позовна заява повинна в повному обсязі відповідати формі та змісту, що визначені у ст.162 Господарського процесуального кодексу України, а документи, що додаються заявником до позову, повинні бути оформлені згідно ст.80, 91, 164 Господарського процесуального кодексу України та положень Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Вказані вимоги повністю узгоджуються з таким завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, як розумність строків розгляду справи (ст.2 Господарського процесуального кодексу України), а також з таким принципом як диспозитивність розгляду справи (ст.14 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, всупереч наведеного, документи, які додані позивачем до позовної заяви в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, договір підряду №Дон/В-18259/ню-п від 05.05.2018 з додатками, не засвідчені належним чином в порядку, зазначеному вище, оскільки на них відсутні слова "Згідно з оригіналом", відомості стосовно назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища та дати засвідчення копії, що не відповідає вимогам ч.5 ст.91 та Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви позивачем було надано лише опис вкладення у цінний лист №8440400337623 від 25.09.2019, без фіскального чеку.

З огляду на наведене, суд не може дійти висновку, що дійсно на адресу відповідача направлено позовні матеріали, які подано на розгляд суду, оскільки відсутня поштова квитанція відправки кореспонденції.

Отже, зазначене вище свідчить про не виконання позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з наведеним, суд звертає увагу, що представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як встановлено судом, дана позовна заява підписана від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" представником ОСОБА_1 на підставі довіреності №Ц/6-63/283-18 від 29.12.2018.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Так, у довіреності №Ц/6-63/283-18 від 29.12.2018 встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1134 від 07.11.2017, при цьому до матеріалів позовної заяви вищевказаного свідоцтва додано не було.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" без руху та надати позивачу строк для усунення відповідних недоліків.

Керуючись ст.ст.162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" без руху.

2. Встановити позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили 04.10.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Г. Пукшин