Рішення № 84727590, 01.10.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/781/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк",

вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпро, 49094 (ОСОБА_2)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Карпенко Дімітрія Вахтанговича

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 132 317,98грн, з яких: 69 888,86 грн - заборгованість за кредитом; 62 429,12 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом

Представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" подало позов до Фізичної особи-підприємця Карпенко Дімітрія Вахтанговича про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 132 317,98грн, з яких: 69888,86 грн - заборгованість за кредитом; 62 429,12 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Крім того, позивач до позовної заяви надав клопотання (вх.№13084/19 від 26.07.2019) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 01.10.2019 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, часта місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

В позовні заяві (вх. №14839/19) вказано, що в порушення умов договору банківського обслуговування №б/н від 07.03.2013, відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін в розмірі 69 888, 86 грн та не сплатив в повному обсязі процентів за користування кредитом в розмірі 62 429, 12 грн.

У своїх вимогах позивач посилається на 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

07.03.2013 року фізичною особою-підприємцем Карпенко Дімітрієм Вахтанговичем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет та на сайті банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 07.03.2013.

Відповідно до вказаного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.18.1.16. Умов - при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угодив системі клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п.3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до п.3.18.1.8. Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угодив системі клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Відповідно до п.3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4., яким затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебельтового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунку відсотків:

за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо додати обнулення дебетового сальдо з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1. Умов).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.3.).

Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за користування ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.

Відповідно до п.3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідачу в період з 07.03.2013 року по 10.02.2017 року було встановлено ліміт кредитних коштів на суми: 15 200 грн, 21 000 грн, 38 000 грн, 38 000 грн, 26 212, 26 грн, 200 000 грн, 200 000 грн, 70 000 грн, 70 000 грн.

Відповідно до поданого суду розрахунку суми заборгованості, заборгованість за кредитом становить 69 888, 86 грн, заборгованість по процентам - 62 429, 12 грн.

Відповідно до виписки по рахунку відповідача за період з 26.05.2017 року по 05.07.2019 року - залишок заборгованості за кредитом становить 69 888, 86 грн.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Щодо вимоги позивача про стягнення кредитних коштів в розмірі 69 888, 86 грн, слід вказати таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з довідки про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/190705123936 від 05.07.2019, 03.04.2015 року та 10.02.2016 року, відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 200 000 грн.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 26.05.2017 по 05.07.2019 заборгованість відповідача по кредиту становить 69 888, 86 грн.

В спірному випадку, в матеріалах справи відсутні будь-які докази повернення відповідачем кредитних коштів в розмірі 69 888, 86 грн, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення 62 429, 12 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, необхідно вказати наступне.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст.10561 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем)у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

В спірному випадку, позивач в підтвердження своїх вимог подав суду копію заяви відповідача про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 07.03.2013 року та витяг з "Умов та правил надання банківських послуг".

Проаналізувавши матеріал справи, судом встановлено відсутність підтвердження, що саме подані позивачем документи, а саме - витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" відповідач розумів та погодився з ними при підписанні заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 07.03.2013 року, а також матеріали справи не містять підтверджень того, що вказані документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме в тих розмірах та порядку нарахування, що вказані позивачем.

За таких обставин, враховуючи відсутність підтверджень, що саме такі Умови та правила надання банківських послуг були запропоновані відповідачу, а також відсутність в заяві про приєднання умов про сплату відповідачем відсотків за користування кредитним коштами - є всі підстави вважати, що подані позивачем документи не підтверджують наведених в позовній заяві обставин щодо наявності підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами. Враховуючи викладені обставини, в суду відсутні підстави вважати поданий позивачем витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" складовою частиною кредитного договору, з огляду на те, що такі Умови не містять типових ознак такого договору. При цьому судом також враховано правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Слід зазначити, що в спірному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Враховуючи наведені обставини - в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитних коштів в розмірі 62 429, 12 грн.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивач слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.11, 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74,129,238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 14360570/ до Фізичної особи-підприємця Карпенко Дімітрія Вахтанговича /АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1/ про стягнення заборгованості в розмірі 132 317, 98 грн, з яких: 69 888, 86 грн - заборгованість за кредитом, 62 429, 12 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом - задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карпенко Дімітрія Вахтанговича /АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1/ на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 14360570/ заборгованість за кредитом в розмірі 69 888, 86 грн (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 86 к.) та судовий збір в розмірі 1048, 33 грн (одна тисяча сорок вісім гривень 33 к.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В частині вимог про стягнення 62 429, 12 грн заборгованості по процентам за користування кредитом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів до Західного апеляційного господарського суду (м. Львів).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2019

Суддя Фрич М. М.