Рішення № 84727260, 04.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2019

Справа № 904/3315/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015", м. Долинська, Кіровоградської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС ПВП", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 137 565,43грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС ПВП" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 137 565,43грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 103 674,34 грн., пеня у розмірі 23 602,30 грн., штраф у розмірі 518,37 грн., 3% річних у розмірі 1966,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 803,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки №82 від 10.09.18 щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

06.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 06.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зазначену ухвалу направлено за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Станом на час закінчення процесуального строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (04.10.2019), повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду, яке було прийнято до пересилання ще 08.08.2019 року, до суду не повернулися.

З урахуванням вищенаведених обставин, судом вжито всіх передбачених процесуальним законом заходи щодо здійснення належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Відповідача про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду в судових засіданнях.

З огляду на приписи ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується на наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2018 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено Договір поставки № 82 від 10.09.2018 року (надалі - Договір).

Згідно п. 1. Договору Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця товари – молокопродукти в асортименті, що мають в наявності у Постачальника, а Покупець зобов’язується прийняти ці товари та сплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту, за попередньою заявкою, яка надається постачальнику покупцем не пізніше 17 годин дня, який передує моменту здійснення поставки.

Поставка товарів покупцю здійснюється засобами та за рахунок постачальника, з 08 год. 00 хв. до 14 год. 00хв. (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 2.3. Договору моментом здійснення поставки товарів постачальником є прийняття їх покупцем з відповідною відміткою в супровідній первинній обліково-видатковій документації (товарна накладна, товарно-транспортна накладна тощо).

Покупець здійснює оплату за поставлений товар по цінам, що вказані у супровідній обліково-видатковій документації, у кожному випадку здійснення поставки (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний провести розрахунок з Постачальником по передплаті, по факту або через 14 календарних дні - на умовах, в порядку та формах, які не суперечать діючому законодавству та нормативним актам.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 105 844,34 грн., що підтверджується: видатковою накладною РНк-044916 від 24.09.2018 на суму 14 046,18 грн. строк оплати по 08.10.2018; видатковою накладною РНк-045460 від 26.09.2018 на суму 15 534,60 грн. строк оплати по 10.10.2018; видатковою накладною РНк-046065 від 28.09.2018 на суму 17 887,25 грн. строк оплати по 12.10.2018; за видатковою накладною РНк-047209 від 04.10.2018 на суму 16 494,18 грн. строк оплати по 18.10.2018; за видатковою накладною РНк-048922 від 12.10.2018 на суму 24 373,50 грн. строк оплати по 26.10.2018.

Відповідач зобов’язання за Договором виконав частково (а.с. 23-31), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 103 674 грн. 34 коп.

Доказів сплати зазначеної заборгованості сторонами суду не надано.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов’язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов’язання.

Пунктом 5.3 Договору поставки передбачено, що за порушення строків та порядку розрахунків за поставлені товари, встановлених п.п. 3.3 Договору, Покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку у вигляді штрафу в розмірі 0,5 % від суми вартості прийнятих, але неоплачених своєчасно товарів, а також - пені в подвійному розмірі облікової ставки Національною банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення розрахунків.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 23 565 грн. 43 коп. за період з 08.10.2018 року по 05.06.2019 року. (а.с.10) та штраф в розмірі 518 грн. 37 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, згідно п. 1.9. Постанов Пленум Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як убачається з матеріалів справи, часткові оплата товару були здійснені Відповідачем 03.10.2018 року, 08.10.2018 року, 10.10.2018 року, 12.10.2018 року, 18.10.2018 року, 22.10.2018 року, 29.10.2018 року, 07.12.2018 року та 17.12.2018 року (а.с. 23-31), а отже, дати здійснення часткових оплат товару, не повинні включатися до періоду нарахування пені.

Таким чином, враховуючи дані щодо дат фактичної часткової оплати товару, а також, зважаючи на вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, судом здійснено перерахунок пені, розмір якої за загальний період прострочення з 09.10.2018 року по 26.04.2019 року (по кожній з поставок окремо) склав 18 575 грн. 73 коп.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач розрахував та вимагає стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 7 803 грн. 56 коп. та трьох процентів річних в розмірі 1 966 грн. 86 коп. за період прострочення з 08.10.2018 року по 05.06.2019 року. (а.с.7-8).

Як убачається з розрахунку, при здійсненні нарахування Позивач припустився аналогічної помилки, що й при розрахунку пені, включивши до періоду нарахування дату часткової оплати товару.

За підрахунками суду, з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати, враховуючи межі заявленого позивачем періоду, сума інфляційних втрат складає 7 527 грн. 80 коп. за період з 08.10.2018 року по 05.06.2019 року.

Щодо розміру відсотків річних, за підрахунками суду розмір відповідних нарахувань за період (09.10.2018 - 05.06.2019) відповідає розміру заявленої суми 1966,86 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 132 263 грн. 10 коп. з яких: 103 674 грн. 34 коп. - сума основного боргу, 18 575 грн. 73 коп. – пеня, 518 грн. 37 коп. – штраф, 7 527 грн. 80 коп. інфляційні втрати, 1 966 грн. 86 коп. – 3% річних.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС ПВП" (49050, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 33159608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" (28500, Кіровоградської області, м. Долинська, вул. Центральна, 144, код ЄДРПОУ 39625877) 103 674 грн. 34 коп. основного боргу, 18 575 грн. 73 коп. пені, 518 грн. 37 коп. штрафу, 7 527 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1 966 грн. 86 коп. три проценти річних, 1 846 грн. 96 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.10.2019

Суддя О.В. Ліпинський