Рішення № 84727145, 03.10.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 жовтня 2019 р. Справа № 903/330/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- адвокат (довіреність від 15.04.2019р., Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №134 від 01.06.1995р.)

від відповідача: ОСОБА_2- адвокат (договір про надання правової допомоги від 16.07.2018р., ордер серія ВЛ№000051176 від 04.06.2019р., Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №421 від 25.06.2009р.)

від третьої особи: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля", с. Боратин Луцького району

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", с. Боратин Луцького району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд", с. Боратин Луцького району

про стягнення 300 000,00 грн.

Встановив: 06 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" звернулось до господарського суду з позовом від 03.05.2019р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" 300 000,00 грн. суми попередньої оплати, сплаченої позивачем відповідачу згідно платіжних доручень №753 від 19.04.2018р. на суму 150 000,00 грн., №756 від 20.04.2018р. на суму 50 000,00 грн., №763 від 23.04.2018р. на суму 100 000,00 грн. в рахунок оплати майбутньої поставки товарно-матеріальних цінностей (сульфат амонію) на підставі виставленого рахунку №1 від 18.04.2018р.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення ст.ст. 205, 206, 525, 526, 610, 611, 612, 629, 638, 642, 655, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Поруч з цим 07 травня 2019 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання ТОВ "Мрія Старосілля" від 07.05.2019р. про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.05.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.06.2019р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, явку повноважних представників сторін в судове засідання визначено на їх розсуд.

21.05.2019р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення від 21.05.2019р., в котрих позивач повідомив, що надати суду письмові пояснення стосовно рахунку №1 від 18.04.2018р. не має можливості, з огляду на те, що банківські документи за період з 01.01.2018р. по 12.07.2018р., а також інші фінансово-бухгалтерські документи були викрадені невідомими особами з приміщення ТОВ "Мрія Старосілля", про що було повідомлено правоохоронні органи.

При цьому, позивач долучив до матеріалів справи копію відношення ТОВ "Мрія Старосілля" від 12.07.2018р.

31.05.2019р. на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист від 30.05.2019р., котрим він до матеріалів справи долучив копію відмови-вимоги від 22.08.2018р.

При цьому, засвідчив що оскільки відмова-вимога від 22.08.2018р. була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", що стверджується підписом посадової особи вказаного товариства та наявністю на вказаному документі відтиску круглої печатки товариства відповідача, то копія вказаної відмови-вимоги на адресу відповідача не направлялась.

04.06.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з обгрунтовуючими відзив документами та доказами в підтвердження надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідач позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні останнього в повному обсязі.

При цьому, засвідчив наступне:

Згідно усної домовленості між ТОВ "Мрія Старосілля" та ТОВ "БОРБАЗА" останнє зобовязалось продати позивачу у справі мінеральні добрива - сульфат амонію. На виконання цієї домовленості, ТОВ "БОРБАЗА" виставила рахунок №1 від 18 квітня 2018р., відповідно до котрого вартість міндобрив склала 300 000 грн. за 39 тон сульфату амонію.

ТОВ "БОРБАЗА" передало вказану продукцію ТОВ "Мрія Старосілля", що підтверджується подорожнім листом №008683 від 04 травня 2018 р. та товаро-транспортною накладною №852339988 від 04 травня 2018 р. на 19 тон., а також подорожнім листом №008722 від 19 травня 2018 р. та товаро-транспортною накладною від 19 травня 2018 р. на 20 тон.

Як відомо ТОВ "БОРБАЗА", одержаний від неї сульфат амонію в кількості 39 тон ТОВ "Мрія Старосілля" відразу вносило на свої поля.

Відтак, ТОВ "БОРБАЗА" повністю виконало свої зобовязання по передачі товару в кількості 39 тон (сульфату амонію) ТОВ "Мрія Старосілля", а між сторонами, з огляду на це, відсутній предмет спору.

Присутній в судовому засіданні 06.06.2019р. представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.

В засіданні суду 06.06.2019р. за участю представників сторін, суд, не приступаючи до розгляду справи по суті, постановив протокольну ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 18.06.2019р. для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом відповідача та надати суду відповідні письмові пояснення стосовно відзиву.

Присутній в судовому засіданні 18.06.2019р. представник позивача заявив клопотання (заява від 18.06.2019р.) про здійснення розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження та заміну розгляду справи по суті підготовчим засіданням у справі.

Дана заява була мотивована тим, що при вирішенні справи, поруч із необхідністю дослідження та надання оцінки доказам, які були долучені до позовної заяви позивачем, необхідно також надати та дослідити докази, які були долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву в обгрунтування його правової позиції стосовно вчинення між сторонами господарських операцій щодо поставки товару, які заперечуються позивачем, а також необхідно подати та дослідити докази щодо поставки товару.

Крім того, позивач засвідчував, що дані господарські операції по поставці товару не мають реального характеру, товар не поставлявся позивачу.

Ухвалою суду від 18.06.2019р. постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі, замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням, підготовче засідання призначено на 01.07.2019р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

25.06.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь від 24.06.2019р. на відзив відповідача, в котрій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та цій відповіді на відзив.

При цьому позивач, здійснюючи посилання на положення ст. ст. 1, 3, 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 2.1., 2.2., 2.4., 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. за №128/2568 засвідчив, що надані представником відповідача подорожні листи №008683 від 04.05.2018р. і №0087722 від 19.05.2018р. та товарно-транспортні накладні №852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. підтверджують факт перевезення власних мінеральних добрив ТОВ "Мрія Старосілля" шляхом надання послуг на вказане перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир Агробуд" і не мають жодного відношення до виконання умов усного договору, укладеного між ТОB "Мрія Старосілля" та ТОВ "БОРБАЗА" стосовно продажу сульфату амонію на суму 300 000 грн., наявність якого не заперечує представник відповідача.

Крім того, повідомив, що додані відповідачем до відзиву на позовну заяву копії товарно-транспортно накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. мають істотні розбіжності між копіями цих самих товарно-транспортних накладних, які зберігаються у позивача.

Зокрема, на товарно-транспортних накладних, наданих відповідачем, візуально чітко видно очевидні дописування іншим почерком як цифр, так і текстових написів, а також нанесення відтиску печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА".

В той же час, вказані написи, цифри та відтиск печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" відсутні на копіях цих самих товарно-транспортних накладних, які зберігаються у позивача, в звязку з чим, на думку позивача, виникає необхідність в призначенні та проведенні судово-технічної експертизи.

Присутній в судовому засіданні 01.07.2019р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 01.07.2019р. про призначення у даній справі судової технічної експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні 01.07.2019р. господарським судом, було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні до 11.07.2019р., зобов`язано ТОВ "Мрія Старосілля" направити на адресу відповідача копію клопотання про призначення судової технічної експертизи у справі.

Ухвалою суду від 01.07.2019р. (з врахуванням ухвали суду від 01.07.2019р. про виправлення описки) повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні до 15.07.2019р.

12.07.2019р. на адресу суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву від 12.07.2019р., в котрих відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та даних доповненнях.

При цьому, відповідач засвідчив, що згідно усної домовленості між ТОВ "Мрія Старосілля" та ТОВ "БОРБАЗА" останнє зобовязалось продати позивачу у справі мінеральні добрива - сульфат амонію. На виконання цієї домовленості, ТОВ "БОРБАЗА" виставила рахунок №1 від 18 квітня 2018р., відповідно до котрого вартість міндобрив склала 300 000 грн. за 39 тон сульфату амонію.

ТОВ "БОРБАЗА" передало вказану продукцію ТОВ "Мрія Старосілля", що підтверджується подорожнім листом №008683 від 04 травня 2018 р. та товаро-транспортною накладною №852339988 від 04 травня 2018 р. на 19 тон., а також подорожнім листом №008722 від 19 травня 2018 р. та товаро-транспортною накладною від 19 травня 2018 р. на 20 тон.

Додатковим доказом передачі позивачу у справі міндобрив, визначених рахунком №1 від 18.04.2018р., на думку відповідача, є відповідь на адвокатський запит перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" від 12.07.2019р., згідно котрої вказане товариство здійснювало на замовлення ТОВ "Мрія Старосілля" перевезення:

-04.05.2018р. сульфату амонію в кількості 19 тон автомобілем КаМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2;

-19.05.2018р. сульфату амонію в кількості 20 тон автомобілем КаМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2.

В звязку з тим, що ТОВ "Борбаза" повністю виконало свої зобовязання по передачі товару в кількості 39 тон (сульфату амонію) ТОВ "Мрія Старосілля" між сторонами відсутній предмет спору.

Крім того, 12.07.2019р. на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача щодо призначення експертизи у даній справі з обгрунтовуючими вказані заперечення документами та доказами надіслання останніх на адресу позивача, в котрих відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи.

В судовому засіданні 15.07.2019р. за участі представників сторін судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 17.07.2019р. для надання можливості представнику позивача ознайомитись із запереченнями відповідача стосовно клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи та доданими до них документами.

Присутній в судовому засіданні 17.07.2019р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 17.07.2019р. про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що бухгалтер ТОВ "Мрія Старосілля" на даний час знаходиться у відпустці, що унеможливлює отримання документів, які спростовують позицію відповідача стосовно передачі позивачу сульфату амонію шляхом перевезення останнього перевізником - ТОВ "Стир Агробуд".

Ухвалою суду від 17.07.2019р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження до 15.09.2019р.; розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 04.09.2019р.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" (Волинська область, Луцький район, село Боратин, вулиця Шкільна, будинок 62, код ЄДРПОУ 34745534); зобовязано позивача надіслати на адресу третьої особи копії позовної заяви з доданими до неї документами, відповіді на відзив та клопотань, докази надіслання вказаних документів надати суду; зобовязано відповідача надіслати на адресу третьої особи копії відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами, доповнень до відзиву та клопотань, докази надіслання вказаних документів надати суду; запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали; явку представників сторін та третьої особи в судове засідання визначено обовязковою.

19.08.2019р. на адресу суду від позивача надійшло додаткове пояснення-заперечення від 19.08.2019р. з обгрунтовуючими вказане пояснення документами та доказами в підтвердження надіслання останнього на адреси учасників судового процесу, в котрому позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні. При цьому засвідчив наступне:

Надані суду представником відповідача подорожні листи № 008683 від 04.05.2018р., № 0087722 від 19.05.2018р. та товарно-транспортні накладні № 852339988 від 04.05.2018о. та б/н від 19.05.2018р. жодним чином не підтверджують передачу 39 тон сульфату амонію Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" через перевізника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд", а навпаки, на думку позивача, засвідчують факт перевезення власних мінеральних добрив ТОВ "Мрія Старосілля" шляхом надання послуг на вказане перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир-Агро6уд", про що свідчить наступне.

05 січня 2017р. між ТОВ "Мрія Старосілля", як Замовником, та ТОВ "Стир- Агробуд", як Підрядником, був укладений Договір № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом.

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому договору: 1маш/год.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. договору початок робіт 05.01.2017р., кінець робіт 31.12.2017р. Роботи вважаються виконаними після підписання замовником товарно-транспортних накладних.

Згідно п. 5.1. договору здавання-приймання наданих і оплачених послуг після закінчення робіт здійснюються у відповідності до чинного порядку та оформляються товарно-транспортними накладними.

В Додатку 1 до вказаного договору сторонами була погоджена Таблиця 2-1: Розрахункова вартість експлуатації 1 маш-год.

В Додатку 2 до вказаного договору сторонами була погоджена вартість використання машин і механізмів за 1 годину.

05 лютого 2018р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р., згідно якої пункти 3.1. та 4.1. договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р. були викладені в новій редакції:

П. 3.1. Договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому договору: 1 маш/год роботи механізмів та перевезення 1т. визначеного згідно додатку № 2 до договору.

П. 4.1. Початок робіт - 05 січня 2017р., кінець робіт - 31 грудня 2018р.

Всі інші умови договору №1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р. залишені без змін.

Посилаючись на положення п.п. 1, 10.1., 10.8., 11.1., 11.3., 11.4., 11.5., 14.1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. позивач засвідчив, що не співпадають кількість екземплярів товарно-транспортних накладних (чотири), вказаних представником відповідача в запереченнях, кількості товарно- транспортних накладних (три), які регламентовані п. 11.5. Правил. Форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних чітко визначені в Додатку 7 до цих Правил - (п. 11.1. Правил), в звязку з чим теза представника відповідача про не врегулювання питання про порядок заповнення товарно-транспортних накладних, на думку позивача, є надуманою і не відповідає дійсності.

Відповідно до вказаного договору та укладеної до нього додаткової угоди № 1 з 02 квітня включно по 29 квітня 2018р. автомобільний перевізник ТОВ "Стир-Агробуд" надав замовнику - ТОВ "Мрія Старосілля" ряд послуг по перевезенню дизпалива та мінеральних добрив.

Всього за квітень 2018р. ТОВ "Стир-Агробуд" на замовлення ТОВ "Мрія Старосілля" було здійснено 59 перевезень вантажів, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. З них, 16 накладних були виписані та надані замовнику (вантажоодержувачу) ТОВ "Мрія Старосілля" у вигляді другого екземпляра під копірку, а 43 накладних були виписані згідно вимог Додатку 7 до Правил.

З 01 травня включно по 26 травня 2018р. ТОВ "Стир-Агробуд" на замовлення ТОВ "Мрія Старосілля" було здійснено 28 перевезень дизпалива та мінеральних добрив, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. З них, 18 накладних були виписані та надані замовнику (вантажоодержувачу) ТОВ "Мрія Старосілля" у вигляді другого екземпляра під копірку, а 10 накладних були виписані згідна вимог Додатку 7 до Правил.

Позивач зауважив, що у всіх вищезазначених 87 товарно-транспортних накладних фіксування наданих послуг здійснювалось шляхом зазначення кількості відпрацьованих годин, і на жодній з накладних не було зазначено одиницю виміру у вигляді кількості вантажу, як це зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та в наданих ним екземплярах товарно-транспортних накладних.

Аналогічно, на оригіналах вказаних 87 товарно-транспортних накладних, відсутні дописування іншим почерком текстових написів і цифр та відтисків печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", які присутні на доданих до справи відповідачем екземплярах товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р.

Зокрема, на наданій відповідачем копії оригіналу товарно-транспортної накладної № 852339988 від 04.05.2018р. наявні очевидні дописування іншим почерком слова та цифри:

В графі Автомобіль, Вид перевезень іншим почерком дописано слово: "автомобільний".

В графі Вантажовідправник іншим почерком дописані слова: "через склад "Борбази".

В графі Переадресування вантажу іншим почерком дописані слова: "Підвезення до сівалки для внесення під посів".

В графі Вантаж наданий для перевезення у стані, що іншим почерком дописані слова: "відповідає" та "відсутня".

В графі кількість місць двічі іншим почерком дописане слово "дев'ятнадцять".

В графі Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) іншим почерком дописане слово "Шумська".

В графі Усього відпущено на загальну суму іншим почерком дописані слова: "Сто сорок шість тисяч сто пятдесят три гривні 85 коп. Двадцять чотири тис. триста п'ятдесят вісім грн., 97 коп.".

В графі транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником іншим почерком дописані слова: "ТзОВ Стир Агробуд".

В розділі відомості про вантаж після слів перевезення міндобрива іншим почерком дописані слова: "Сульфат амонію селітра". Також іншим почерком дописані слова та цифри: "Тонн" в графі 3; "19,0" в графі 4; "7692,31" в графі 5; "146 153,85" в графі 6; "біг-бег" в графі 7; "19,0" в графі 9.

В розділі вантажно-розвантажувальні операції двічі іншим почерком дописані цифри "19".

Крім того, на оригіналі вказаної товарно-транспортної накладної тричі нанесені відтиски печатки Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", які відсутні на копії даної накладної.

Вищеперераховані дописування та відтиски печаток відсутні на наявному у позивача виписаному під копірку другому екземплярі товарно-транспортної накладної № 852339988 від 04 травня 2018р.

Аналогічно на наданій відповідачем копії оригіналу товарно-транспортної накладної без номера від 19 травня 2018р. наявні очевидні дописування іншим почерком слова та цифри:

В графі Автомобіль, Вид перевезень іншим почерком дописано слово: "автомобільний".

В графі Вантажовідправник іншим почерком дописані слова: "ТзОВ "Борбаза".

В графі Вантажоодержувач іншим почерком дописані слова: ТзОВ "Мрія Старосіллля".

В графі Переадресування вантажу іншим почерком дописані слова: "Боратин-Радомишль внесення під кукурудзу".

В графі Вантаж наданий для перевезення у стані, що іншим почерком дописані слова: "відповідає" та "відсутня".

В графі кількість місць іншим почерком дописано цифра та слово "20 тон" та двічі прописом слово "Двадцять", та слово "ОСОБА_3О.".

В графі Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) двічі іншим почерком дописане слово "Шумська" та підпис.

В графі Усього відпущено на загальну суму іншим почерком дописані слова: "Сто пятдесят три тис. вісімсот сорок шість грн. 15 коп. та цифри: "25 641 грн. 03 коп.",

В графі транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником іншим почерком дописані слова: "ТзОВ Стир Агробуд".

На зворотній стороні оригіналу вказаної товарно-транспортної накладної в розділі відомості про вантаж після слів перевезення міндобрива іншим почерком дописані слова: "Сульфат амонію селітра по полях для внесення".

Також іншим почерком дописані слова та цифри, відсутні на копії даної накладної: "Тонн" в графі 3; "20,0" в графі 4; "7692,31" в графі 5; "153 846,15" в графі 6; "біг-бег" в графі 7; "20,0" в графі 9.

В розділі вантажно-розвантажувальні операції: двічі іншим почерком дописані цифри "20" в графі 11; "8-00" в графі 12; "17-00" в графі 13.

Крім того, на лицевій та на зворотній стороні оригіналу вказаної товарно-транспортної накладної по одному разу нанесені відтиски печатки 'Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", які відсутні на копії даної накладної.

Вищеперераховані дописування та відтиски печаток відсутні на наявному у позивача екземплярі товарно-транспортної накладної без номера від 19 травня 2018р., виписаної згідно вимог Додатку 7 до Правил.

Також, позивач засвідчив, що на всіх 87 товарно-транспортних накладних заповнені графи лише: автомобільний перевізник ТзОВ "Стир-Агробуд" та замовник ТзОВ "Мрія Старосілля", і не заповнені графи вантажовідправник і вантажоодержувач.

Також, саме таким чином заповнені: виписаний під копірку автомобільним перевізником ТзОВ "Стир-Агробуд" другий екземпляр товарно-транспортної накладної № 852339988 від 04 травня 2018р. та другий оригінальний екземпляр товарно-транспортної накладної без номера від 19 травня 2018р. і лише на наданих відповідачем копіях оригіналу товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04 травня 2018р. та оригінальному екземплярі товарно-транспортної накладної без номера від 19 травня 2018р. заповнені графи - вантажовідправник (ТзОВ "Борбаза") і вантажоодержувач (ТзОВ "Мрія Старосілля").

Вказані істотні розбіжності між оригіналами товарно-транспортних накладних наданих позивачем та відповідачем, на думку позивача, спростовують посилання відповідача на порядок заповнення ТТН відповідно до п. 11.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні та свідчать про очевидне дописування відповідачем вищеперерахованих слів і цифр та додаткове нанесення відтисків печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" на наданих відповідачем суду товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та без номера від 19.05.2018р., що, в свою чергу, спростовують версію відповідача про передачу позивачу 39 тон сульфату амонію товарно-транспортними накладними № 852339988 від 04.05.2018р. та без номера від 19.05.2018р.

В той же час, виписані відповідно до Договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом від 05.01.2017р. та Додаткової угоди № 1 до Договору № 1 від 05.02.2018р. 87 товарно-транспортних накладних є, на переконання позивача, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ГПК України.

З огляду на викладене, позивач повідомив про відкликання свого клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи та просив суд не розглядати його по суті, оскільки, вважав, що наданими вищеперерахованими доказами повністю доводяться позовні вимоги ТОВ "Мрія Старосілля" та спростовуються заперечення відповідача ТОВ "БОРБАЗА", в звязку з чим суд має всі правові підстави вирішити даний позов без призначення судової технічної експертизи по наявних у справі доказах.

Водночас, 29.08.2019р. на адресу суду від позивача надійшли доповнення до додаткового пояснення-заперечення від 29.09.2019р. з обгрунтовуючими доповнення документами та доказами в підтвердження направлення останніх на адреси учасників судового процесу, в котрих позивач засвідчив, що додатковий аналіз долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву подорожніх листів №008683 від 04.05. 2018р. і № 0087722 від 19.05.2018р. та товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. дає позивачу додаткові підстави для спростування позиції відповідача про поставку 39 тон сульфату амонію на суму 300 000 грн. саме за допомогою вказаних перевезень. Зокрема, згідно долученого представником відповідача до відзиву на позовну заяву копії рахунку № 1 від 18.04.2018р. 300 000 грн. слід було сплатити за 39 тон сульфату амонію.

Вказані кошти, саме за поставку сульфату амонію, позивач перерахував відповідачу платіжними дорученнями: № 753 від 19.04.2018р. - 150 000 грн., № 756 від 20.04.2018р. - 50 000 грн., № 763 від 23.04.2018р. -100 000 грн.

Намагаючись довести, що надані суду з численними дописуваннями іншим почерком текстових написів і цифр та відтисками печатки ТзОВ "БОРБАЗА", подорожні листи №008683 від 04.05.2018р. і № 0087722 від 19.05.2018р. та товарно-транспортні накладні № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. підтверджують поставку позивачу 39 тон сульфату амонію, відповідач вказує наступне:

В розділі відомості про вантаж товарно-транспортної накладної № 852339988 від 04.05.2018р. після слів перевезення міндобрива іншим почерком дописані слова: "Сульфат амонію селітра".

В подорожньому листі №008683 від 04.05.2018р. в графі "Найменування вантажу" в розділі завдання водієві записано: "Міндобриво сульфат амонію селітра". Аналогічно, в графі 25 вказаного розділу також є запис: "Перевезення міндобрива сульфат амонію селітра".

На зворотній стороні товарно-транспортної накладної без номера від 19.05.2018р. в розділі відомості про вантаж товарно-транспортної накладної б/н від 19.05.2018р. після слів перевезення міндобрива іншим почерком дописані слова: "Сульфат амонію селітра по полях для внесення".

В подорожньому листі № 0087722 від 19.05.2018р. в графі "Найменування вантажу" в розділі завдання водієві записано: "Міндобриво сульфат амонію селітра". Аналогічно, в графі 25 вказаного розділу також є запис: "Перевозка міндобрива сульфат амонію та селітра".

Таким чином, відповідач ототожнює та вважає, що сульфат амонію та селітра є одним і тим самим мінеральним добривом, 19 та 20 тон якого ніби передано позивачу.

Однак, в дійсності, сульфат амонію та селітра, а правильно: аміачна селітра - є різними видами та формами аміачних добрив, з різними хімічними характеристиками, що вбачається з їх формул.

Зокрема, з оприлюдненої на офіційному веб-сайті "Український фруктовий портал" в електронній мережі інтернет, (режим доступу http://fruit.org.uа/іndех.рhb/рubliкасіі/141- kharakteristika-riznikh-tipiv-khimichnikh-dobriv) характеристики різних типів добрив вбачається, що селітра аміачна (NH4 NO3, (N34) та сульфат амонію ((NH4) 2SO, (N21 S24) відноситься до форми азотних добрив.

Селітра аміачна є амонійно-нітратним добривом у співвідношенні NH4:NO3 = 1:1., а сульфат амонію є більш фізіологічно кислим, ніж аміачна селітра.

Різниця у вказаних добривах підтверджується також з оприлюднених на офіційному веб-сайті "Електронний фонд правової та технічної документації" в електронній мережі Інтернет (режим доступу http://docs.cntd.ru/document/НОМЕР_3) міжнародних стандартів селітри аміачної та сульфату амонію, які мають різні характеристики та фізико-хімічні показники.

Таким чином, вказані в подорожніх листах №008683 від 04.05.2018р. і №0087722 від 19.05.2018р. та товарно-транспортних накладних №852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. сульфат амонію та селітра є абсолютно різними мінеральними добривами, що, на думку позивача, повністю спростовує версію представника відповідача про поставку позивачу 39 тон сульфату амонію на підставі вказаних документів.

02 вересня 2019 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання ТОВ "БОРБАЗА" про ознайомлення з матеріалами справи. 03.09.2019р. адвокату ТОВ "БОРБАЗА" ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 16.07.2018р., ордер серія ВЛ№000051176 від 04.06.2019р., Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №421 від 25.06.2009р.) надано можливість ознайомитися з матеріалами справи №903/330/19.

04.09.2019р. на адресу суду від третьої особи- ТОВ "Стир-Агробуд" надійшло клопотання від 04.09.2019р. про відкладення розгляду справи, в якому третя особа засвідчила, що вважає позов безпідставним, однак у звязку з браком часу не може надати суду до 04.09.2019р. свої заперечення та письмові пояснення по суті спору.

За наслідками розгляду справи 04 вересня 2019 року в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 09.09.2019р. для надання можливості третій особі підготувати письмові пояснення та заперечення стосовно позовних вимог, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

Цією ж ухвалою явку представників сторін та третьої особи в судове засідання 09.09.2019р. було визначено обовязковою.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2019р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 16.09.2019р.

Ухвалою суду від 09.09.2019р. було повідомлено ТОВ "Стир-Агробуд" про закриття підготовчого провадження у справі, призначення справи до розгляду по суті на 16.09.2019р.

Присутній в судовому засіданні 16.09.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2019р. позов заперечив та просив суд відмовити позивачу в задоволенні останнього з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву.

У визначений судом день та час третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Стир-Агробуд" уповноваженого представника в судове засідання 16.09.2019р. не направила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 16.09.2019р. на стадії судових дебатів було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 03.10.2019р. до 10:00 год.

Ухвалою суду від 16.09.2019р. було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" про оголошення в судовому засіданні перерви до 03.10.2019р.

Присутній в судовому засіданні 03.10.2019р. на стадії судових дебатів представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

При цьому засвідчив також і на відсутності в матеріалах справи податкових накладних в підтвердження реального відпуску відповідачем позивачу мінеральних добрив згідно товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2019р. на стадії судових дебатів позов заперечив та просив суд відмовити позивачу в задоволенні останнього з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву.

У визначений судом день та час третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Стир-Агробуд" уповноваженого представника в судове засідання 03.10.2019р. не направила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (ухвала суду від 16.09.2019р., згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена ТОВ "Стир-Агробуд" 18 вересня 2019 року).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що предявлений позивачем до відповідача позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду повязана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в квітні 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" був укладений усний договір поставки мінеральних добрив, згідно умов котрого позивач зобовязався оплатити мінеральні добрива згідно виставленого відповідачем рахунку, а відповідач, в свою чергу, зобовязався передати вказаний товар у власність позивача.

На виконання умов вказаної усної домовленості, Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" рахунок №1 від 18.04.2018р. для оплати амонію сульфату гранульованого Тип 1 (Біг-Бег) у кількості 39 тонн на суму 300 000,00грн., у т.ч. ПДВ 50 000,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" 300 000,00грн., що стверджується платіжними дорученнями №753 від 19.04.2018р. на суму 150 000,00грн. з призначенням платежу "за сульфат амонію згідно рахунка №1 від 18.04.18р. в т.ч. ПДВ 20%-25 000 грн.", №756 від 20.04.2018р. на суму 50 000,00грн. з призначенням платежу "за сульфат амонію згідно рахунка №1 від 18.04.18р. в т.ч. ПДВ 20%-8 333,33 грн.", №763 від 23.04.2018р. на суму 100 000,00грн. з призначенням платежу "за сульфат амонію згідно рахунка №1 від 18.04.18р. в т.ч. ПДВ 20%-16 666,67 грн." та не заперечується сторонами.

22 серпня 2018 року позивач надав відповідачу відмову-вимогу від 22.08.2018р. про відмову від усного договору купівлі-продажу сульфату амонію та про повернення, протягом семи календарних днів від дня отримання вказаної вимоги, суми попередньої оплати, котра була перерахована Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" згідно платіжних доручень №753 від 19.04.2018р. на суму 150 000,00грн., №756 від 20.04.2018р. на суму 50 000,00грн., №763 від 23.04.2018р. на суму 100 000,00грн.

Вказана вимога була отримана відповідачем, про що свідчить підпис посадової особи підприємства відповідача та відтиск печатки ТОВ "БОРБАЗА", однак, була залишена відповідачем без відповіді та виконання, що призвело до звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення 300 000,00грн.

Отже, підставами заявленого позову (обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу) є те, що відповідачем не виконано зобов'язання по поставці мінеральних добрив, які були оплачені позивачем на умовах попередньої оплати на суму 300 000,00грн., що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі.

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З цією нормою кореспондується і стаття 175 ГК України, якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з абзацом 4 статті 174 ГК господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дана норма кореспондується зі статтею 11 ЦК України, якою визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (стаття 207 ЦК України).

За приписами статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та положення чинного законодавства України, суд прийшов до висновку, що в даному випадку сторонами у справі у спрощений спосіб шляхом виставлення Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" рахунку №1 на суму 300 000,00грн. для оплати сульфату амонію, перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" грошових коштів в загальній сумі 300 000,00грн. згідно платіжних доручень №753 від 19.04.2018р. на суму 150 000,00грн., №756 від 20.04.2018р. на суму 50 000,00грн., №763 від 23.04.2018р. на суму 100 000,00грн., отримання цих коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", було укладено договір поставки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу набуває право вимагати від постачальника передачі товару та зобов'язаний здійснити його оплату.

Як вже зазначалось, підставами заявленого позову є те, що відповідачем, на переконання позивача, не виконано зобов'язання по поставці мінеральних добрив, які були оплачені позивачем на умовах попередньої оплати на суму 300 000,00грн., що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі.

Однак, відповідач в судовому засіданні 06.06.2019р. та у відзиві на позовну заяву від 04.06.2019р. засвідчив, що згідно усної домовленості між ТОВ "Мрія Старосілля" та ТОВ "БОРБАЗА" останнє зобовязалось відпустити позивачу у справі мінеральні добрива - сульфат амонію. На виконання цієї домовленості, ТОВ "БОРБАЗА" виставило рахунок №1 від 18 квітня 2018р., відповідно до котрого вартість міндобрив склала 300 000 грн. за 39 тон сульфату амонію.

ТОВ "БОРБАЗА" передало вказану продукцію ТОВ "Мрія Старосілля", що підтверджується наданими суду подорожнім листом №008683 від 04 травня 2018 р. та товарно-транспортною накладною №852339988 від 04 травня 2018 р. на 19 тон., а також подорожнім листом №008722 від 19 травня 2018 р. та товарно-транспортною накладною від 19 травня 2018 р. на 20 тон.

Відтак, ТОВ "Борбаза" повністю виконало свої зобовязання по передачі товару в кількості 39 тон (сульфату амонію) ТОВ "Мрія Старосілля".

При цьому, позивач заперечив поставку відповідачем та отримання ТОВ "Мрія Старосілля" мінеральних добрив з огляду на те, що додані відповідачем до відзиву на позовну заяву копії товарно-транспортно накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. мають істотні розбіжності між копіями цих самих товарно-транспортних накладних, які зберігаються у позивача.

Зокрема, на товарно-транспортних накладних, наданих відповідачем, візуально чітко видно очевидні дописування іншим почерком як цифр, так і текстових написів, а також нанесення відтиску печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА".

В той же час, вказані написи, цифри та відтиск печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" відсутні на копіях цих самих товарно-транспортних накладних, які зберігаються у позивача.

Суд засвідчує, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні унормовано Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

За змістом пунктів 2.1-2.4 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме поставки товару відповідачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 визначають товарно-транспортні накладні обовязковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Отже товарно-транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018р. у справі №921/49/17-г/3.

Згідно зі статтею 91 ГПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Згідно ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобовязати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Враховуючи, що позивач заперечує факт отримання товару згідно товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р., суд вважав за необхідне дослідити останні на предмет їх відповідності вимогам, що ставляться до первинного документа згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 (чинних на момент поставки позивачу товару згідно товарно-транспортної накладних від 04.05.2018р. №852339988 та від 19.05.2018р. б/н) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В розділі 11 вказаних Правил (в редакції, чинній на дату складання товарно-транспортних накладних) визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно транспортна накладна може оформлюватись субєктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, імя, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті судом було оглянуто оригінали товарно-транспортних накладних від 04.05.2018р. №852339988 та від 19.05.2018р. б/н, надані в обгрунтування правових позицій сторонами.

Так, як вбачається з наданої суду товариством-відповідачем товарно-транспортної накладної від 04.05.2018р. №852339988 остання містить наступні реквізити: назва документа- товарно-транспортна накладна, дата складання-04 травня 2018р., автомобіль-КаМаЗ НОМЕР_4, причіп/напівпричіп-43-14 ВН, вид перевезень-автомобільний, автомобільний перевізник-ТзОВ "Стир Агробуд", замовник- ТзОВ "Мрія Старосілля", вантажовідправник - ТзОВ "Мрія Старосілля" через склад ТзОВ "Борбаза", вантажоодержувач - ТзОВ "Мрія Старосілля", пункт навантаження-Луцьк, переадресування вантажу-підвезення до сівалки під внесення під посів, прізвище та особистий підпис водія-Лис В.О., прізвище відповідальної особи вантажовідправника-А.М. Шумська, прізвище та особистий підпис особи, що дозволила відпуск-Федчук М.Т., зміст та обсяг господарської операції-перевезення міндобрива сульфат амонію силітра, одиниця виміру господарської операції - тонн, кількість 19, загальну суму товару-146 153,85грн., вид пакування-біг-бег, прізвище та особистий підпис особи, яка здала вантаж-Шумська А.М., прізвище та особистий підпис особи водія/експедитора, який прийняв вантаж-Лис В.О., особистий підпис особи, що прийняла вантаж з відтиском круглої печатки ТОВ "Мрія Старосілля", а також відтиск круглої печатки ТОВ "Борбаза".

Як вбачається з наданої суду товариством-відповідачем товарно-транспортної накладної від 19.05.2018р. б/н остання містить наступні реквізити: назва документа- товарно-транспортна накладна, дата складання-19 травня 2018р., автомобіль-КаМаЗ НОМЕР_4, причіп/напівпричіп-43-14 ВН, вид перевезень-автомобільний, автомобільний перевізник-ТзОВ "Стир Агробуд", замовник- ТзОВ "Мрія Старосілля", вантажовідправник - ТзОВ "Борбаза", вантажоодержувач - ТзОВ "Мрія Старосілля", пункт навантаження-Боратин, переадресування вантажу-Боратин-Радомишль внесення під кукурудзу, кількість місць-20 тон, прізвище водія-Лис В.О., прізвище та особистий підпис відповідальної особи вантажовідправника-А.М. Шумська, прізвище та особистий підпис особи, що дозволила відпуск-А.М. Шумська, зміст та обсяг господарської операції-перевезення міндобрива силітри та сульфат амонію по полях для внесення, одиниця виміру господарської операції - тонн, кількість 20, загальну суму товару з ПДВ-153 846,15грн., вид пакування-біг-бег, особистий підпис особи, яка здала вантаж, особистий підпис особи водія/експедитора, який прийняв вантаж, особистий підпис особи, яка здала вантаж, а також підпис відповідальної особи ТОВ "Мрія Старосілля" з відтиском круглої печатки ТОВ "Мрія Старосілля", а також відтиск круглої печатки ТОВ "Борбаза".

Також підпис відповідальної особи ТОВ "Мрія Старосілля" з відтиском круглої печатки ТОВ "Мрія Старосілля" міститься і на подорожніх листах №008683 від 04.05.2018р. та №008722 від 19.05.2018р.

При цьому, суд зауважує, що в ході розгляду справи по суті в суді позивач не заперечив проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на товарно-транспортних накладних №852339988 від 04 травня 2018 р. та б/н від 19 травня 2018 р., а також подорожніх листах №008683 від 04.05.2018р. та №008722 від 19.05.2018р., та не надав суду документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки та/або інше законне її використання третіми особами всупереч волі ТОВ "Мрія Старосілля".

Отже, суд приходить до висновку, що надані суду відповідачем товарно-транспортні накладні № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р., які засвідчують відпуск, рух та отримання мінеральних добрив, а також подорожні листи № 008683 від 04.05.2018р., № 0087722 від 19.05.2018р. є належними доказами в підтвердження здійснення ТОВ "Борбаза" відпуску, а ТОВ "Мрія Старосілля" -прийняття мінеральних добрив в загальній кількості 39 тон на загальну суму 300 000,00грн.

При цьому, суд засвідчує, що за змістом пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підставі викладеного, суд вважає, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів не роблять їх недійсними і не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Крім того, з відповіді третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Стир Агробуд" від 12.07.2019р., наданої на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 від 08.07.2019р. вбачається, що у запитуваний період за замовленням ТОВ "Мрія Старосілля" ТОВ "СТИР-АГРОБУД" здійснювало перевезення:

-04 травня 2018 року сульфату амонію в кількості 19,00 т. автомобілем КаМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом державний номерний знак НОМЕР_2;

-19 травня 2018 року сульфату амонію в кількості 20,00 т. автомобілем КаМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом державний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується подорожніми листами.

Виписувати ТТН має вантажовідправник, але він не єдиний, хто бере участь в її оформленні. ТТН заповнюють в кілька етапів всі учасники процесу перевезень. Так виписував тованро-транспортні накладні (від 04 та 19 травня 2018 року) вантажовідправник - ТОВ "БОРБАЗА" (бухгалтерія, завсклад). ТОВ "БОРБАЗА" засвідчила всі екземпляри ТТН підписом і печаткою. Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) ТОВ "СТИР-АГРОБУД" - ОСОБА_3 підписав всі екземпляри. Перший екземпляр залишився у ТОВ "БОРБАЗА", другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу ТОВ "Мрія Старосілля", третій екземпляр, засвідчений підписом, печаткою або штампом ТОВ "Мрія Старосілля" залишився у ТОВ "СТИР-АГРОБУД". Оригінали вказаних вище примірників товарно-транспортних накладних від 04 та 19 травня 2018 року були надані директору ТОВ "БОРБАЗА" на його прохання. Жодних претензій по кількості перевезеного ТОВ "СТИР-АГРОБУД" для ТОВ "Мрія Старосілля" сульфату амонію від останнього не поступало.

Відтак, з огляду на викладене, суд не погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що надані відповідачем товарно-транспортні накладні № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. не є первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції по поставці мінеральних добрив в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та не відображають зміст та обсяг здійснення господарських операцій.

Водночас, як було засвідчено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 05 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" (підрядник) було укладено договір №1 по наданню послуг спецтехнікою та автотранспортом з додатками №№1, 2 до нього, у відповідності до умов котрого сукупність послуг, виконання яких доручається підряднику у відповідності з умовами договору: здійснює надання послуг спецтехнікою та автотранспортом.

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому договору: 1маш/год.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. договору початок робіт 05.01.2017р., кінець робіт 31.12.2017р. Роботи вважаються виконаними після підписання замовником товарно-транспортних накладних.

Згідно п. 5.1. договору здавання-приймання наданих і оплачених послуг після закінчення робіт здійснюються у відповідності до чинного порядку та оформляються товарно-транспортними накладними.

Вказаний договір було підписано договірними сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих субєктів.

В Додатку 1 до вказаного договору сторонами була погоджена Таблиця 2-1: Розрахункова вартість експлуатації 1 маш-год.

В Додатку 2 до вказаного договору сторонами була погоджена вартість використання машин і механізмів за 1 годину.

05 лютого 2018р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р., згідно якої пункти 3.1. та 4.1. договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р. були викладені в новій редакції:

П. 3.1. Договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому договору: 1 маш/год роботи механізмів та перевезення 1т. визначеного згідно додатку № 2 до договору.

П. 4.1. Початок робіт - 05 січня 2017р., кінець робіт - 31 грудня 2018р.

Всі інші умови договору №1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р. залишені без змін.

Вказана додаткова угода підписана договірними сторонами та скріплена відтисками круглих печаток господарюючих субєктів.

У ст. 306 Господарського кодексу України закріплено, що під перевезенням вантажів слід розуміти господарську діяльність, пов'язану з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 909 Цивільного кодексу України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як стверджує позивач, надані суду представником відповідача подорожні листи № 008683 від 04.05.2018р., № 0087722 від 19.05.2018р. та товарно-транспортні накладні № 852339988 від 04.05.2018р., б/н від 19.05.2018р. жодним чином не підтверджують передачу 39 тон сульфату амонію Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" через перевізника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд", а навпаки, на думку позивача, засвідчують факт перевезення власних мінеральних добрив ТОВ "Мрія Старосілля" шляхом надання послуг на вказане перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир-Агро6уд", про що свідчить укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" договору №1 по наданню послуг спецтехнікою та автотранспортом з додатками №№1, 2 від 05.01.2017р. та додаткової угоди № 1 від 05.02.2018р. до договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р., на виконання умов якого з 02 квітня включно по 29 квітня 2018р. автомобільний перевізник ТОВ "Стир-Агробуд" надав замовнику - ТОВ "Мрія Старосілля" ряд послуг по перевезенню дизпалива та мінеральних добрив.

Всього за квітень 2018р. ТОВ "Стир-Агробуд" на замовлення ТОВ "Мрія Старосілля" було здійснено 59 перевезень вантажів, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. З них, 16 накладних були виписані та надані замовнику (вантажоодержувачу) ТОВ "Мрія Старосілля" у вигляді другого екземпляра під копірку, а 43 накладних були виписані згідно вимог Додатку 7 до Правил.

З 01 травня включно по 26 травня 2018р. ТОВ "Стир-Агробуд" на замовлення ТОВ "Мрія Старосілля" було здійснено 28 перевезень дизпалива та мінеральних добрив, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. З них, 18 накладних були виписані та надані замовнику (вантажоодержувачу) ТОВ "Мрія Старосілля" у вигляді другого екземпляра під копірку, а 10 накладних були виписані згідна вимог Додатку 7 до Правил.

Позивач зауважив, що у всіх вищезазначених 87 товарно-транспортних накладних фіксування наданих послуг здійснювалось шляхом зазначення кількості відпрацьованих годин, і на жодній з накладних не було зазначено одиницю виміру у вигляді кількості вантажу, як це зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та в наданих ним екземплярах товарно-транспортних накладних.

Аналогічно, на оригіналах вказаних 87 товарно-транспортних накладних, відсутні дописування іншим почерком текстових написів і цифр та відтисків печатки "Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", які присутні на доданих до справи відповідачем екземплярах товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р.

Однак, на переконання суду, укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" договору №1 по наданню послуг спецтехнікою та автотранспортом з додатками №№1, 2 від 05.01.2017р. та додаткової угоди № 1 від 05.02.2018р. до договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р. та виконання його договірними сторонами, жодним чином, не спростовує факту поставки відповідачем позивачу товарно-матеріальних цінностей згідно товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р. та подорожніх листів № 008683 від 04.05.2018р., № 0087722 від 19.05.2018р., а навпаки підтверджує рух товарно-матеріальних цінностей (сульфат амонію) від Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" через Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" в якості виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" зобовязань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" по відпуску товарів та перевезення цих товарів Товариством з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" в рамках виконання договору №1 по наданню послуг спецтехнікою та автотранспортом з додатками №№1, 2 від 05.01.2017р. та додаткової угоди № 1 від 05.02.2018р. до договору № 1 про надання послуг спецтехнікою та автотранспортом № 1 від 05.01.2017р.

Стосовно висловлених позивачем в судовому засіданні 03.10.2019р. на стадії судових дебатів тверджень щодо відсутності в матеріалах справи податкових накладних в підтвердження реального відпуску відповідачем позивачу мінеральних добрив згідно товарно-транспортних накладних № 852339988 від 04.05.2018р. та б/н від 19.05.2018р., суд засвідчує, що відповідно до ч. ч.1, 2, 3 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Згідно ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

З огляду на викладене суд констатує, що позивач не скористався своїм процесуальним правом на звернення до суду з клопотанням про витребування доказів (податкових накладних), у визначений ст. 80 ГПК України строк, жодних клопотань про витребування від відповідача чи третіх осіб податкових накладних до суду не поступало.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам судового процесу обгрунтувати їх правову позицію по суті справи та подати відповідні докази, чим забезпечено принцип змагальності.

При цьому суд засвідчує, що враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а стаття 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("ОСОБА_3 де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" про стягнення 300 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобовязати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 04.10.2019р.

СуддяВ. А. Войціховський

Примірник рішення суду направити:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Старосілля" за адресами: Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, вул. Шкільна, 74 (юридична адреса) та м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а (поштова адреса);

- Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРБАЗА" за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, вул. Шкільна, 75;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Стир-Агробуд" за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, вул. Шкільна, 62.