Ухвала суду № 84725222, 21.06.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6108/19

Справа №760/17569/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

21 червня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з майна, суддя -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який накладено в рамках виконавчого провадження №18419491 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Позов обґрунтований тим, що 08 лютого 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем було внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію відомості про суб`єктів, зокрема іпотекодержателем внесено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Тім». У зв`язку з невиконанням боржником ОСОБА_1 своїх обов`язків, позивачем було розпочата процедура примусового стягнення заборгованості шляхом прийняття у свою власність предмета іпотеки у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку». Так, 08 квітня 2019 року, приватним нотаріусом Журавльовою Ларисою Михайлівною зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ТІМ» (ЄДРПОУ 38985417).

Зазначено, що 23 травня 2019 року, звернувшись до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачем було встановлено, що 02 квітня 2010 року, ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві відкрите виконавче провадження № 18419491. В рамках виконавчого провадження було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , т.я. на момент накладання арешту власником квартири була боржниця ОСОБА_1 .

Позивач посилався на те, що 05 червня 2019 року, до відповідача було направлено заяву про зняття арешту з майна, а саме: з квартири АДРЕСА_1 , однак відповідач відмовив в задоволенні даної заяви на підставі того, що 20 листопада 2012 року, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», а само виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання завершеного виконавчого провадження.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.4 ст.55 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дії та бездіяльність державного органу або його працівника (державного службовця) можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» і роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (з наступними змінами) особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

При цьому, п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на наведене, позивачу слід визначитися з колом осіб у справі, визначитися із належним відповідачем та третіми особами у справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: