Ухвала суду № 84725162, 24.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/12046/19

Провадження №: 1-кс/755/7099/19

"24" вересня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Спесивцева Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцева Д.В. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100040006302 від 28.07.2019, за ознаками кримінальних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 121, ч.ч. 2, 4 ст. 296 КК України, встановив :

прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцев Д.В. звернувся до слідчого судді з цим клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, яке умотивував тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.07.2019, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Києві, на дачному масиві Русанівські Сади , по вул. Садовій, 27, ділянка № 73, біля продуктового магазину, керуючись мотивом явної неповаги до суспільства, грубо порушили громадський порядок, а саме - після справлення ОСОБА_1 природних потреб неподалік магазину, його дії були помічені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зробили ОСОБА_1 зауваження з цього приводу. На зауваження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 відреагував агресивно та, діючи з особливою зухвалістю, в присутності інших осіб спричинив бійку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою в їх адресу. В цей час ОСОБА_2 , побачивши бійку між ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підбіг до останніх, та діючи з особливою зухвалістю, умисно заподіяв наявним при ньому ножем удари в область тулубу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заподіявши останнім тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень з ушкодженням внутрішніх органів, при цьому не повідомляючи ОСОБА_1 про свій намір застосувати ножа щодо потерпілих.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: рапорт поліцейських Управління патрульної поліції Різника В. та Лисенка О. ; протоколи огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , ділянки № 73, № 75 та № 76 ; протоколи допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; довідки КМКЛШМД № 170 та № 171 про діагнози потерпілих у вигляді проникаючих колото-різаних поранень; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколи слідчих експериментів із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 ; речові докази, інші докази в їх сукупності.

30.07.2019 слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

26.09.2019 закінчується строк домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 .

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може впливати на свідків, потерпілих, будучи обізнаним про міру покарання може ухилятися від слідства та суду чи іншим шляхом перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

З моменту обрання судом відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до теперішнього часу не з`явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно нього більш м`якого запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків та потерпілих). Таким чином, ризики, які існували на час обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на даний час не зменшилися, що свідчить про необхідність продовжити строк домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 до трьох місяців.

Строк дії попереднього рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 завершується 26.09.2019, разом з тим строк досудового розслідування керівником Київської місцевої прокуратури № 4 продовжено до 3-х місяців, а саме до 28.10.2019 року.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та враховуючи, що відсутні підстави для зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід, з метою забезпечення досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, автор звернення просить його задовольнити з цих передумов.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, а також із урахуванням даних про особу підозрюваного та характеру пред`явленої останньому підозри.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту відносно нього.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

В силу ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для продовження застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

З норм ст. 199 КПК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 181 КПК України, якою встановлено, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1 - п. 11 частини 1 вказаної статті.

З урахуванням того, що відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України за обставин викладених у підозрі.

За цим фактом було унесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате саме розслідування в ході якого 28.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину.

30.07.2019 ухвалою слідчого судді цього місцевого суду до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладено обов`язки з числа, регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 26.09.2019.

Передумовою застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження, згідно даних відображених у судовому рішенні слідчого судді про застосування цього запобіжного заходу, при відмові у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слугувало те, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановив, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Однак, не установлено факт неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В подальшому, 20.09.2019 керівником Київської місцевої прокуратури № 4 Тимошенком М.П. досудове слідство по цьому кримінальному провадженню було продовжено до трьох місяців, а саме до 28.10.2019.

Також слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено, такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новочеркаськ Ростовської області Російської Федерації, українець, громадянин України, з неповною загальною середньою освітою, неодружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України не судимий.

Підозрюваний на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Слідчий суддя, надаючи оцінку доводам заявника про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Зокрема, такі висновки слідчого судді обумовлені, у тому числі, але не тільки, тим, що згідно протоколів огляду, пред`явлення особли для впізнання за фотознімками, допитів свідків, підозрюваного, у своїй сукупності, у цей час, підтверджуються дані відображені у підозрі в тій мірі, яка дає змогу, саме в цей період часу говорити про те, що такі докази об`єктивно підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати у тому, що підозрюваний зв`язаний з цим злочином.

Аналізуючи питання того, чи є у провадженні наявними ризики регламентовані ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує те, що їх дійсну та реальну наявність було встановлено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу уперше.

Зокрема, у той період було встановлено наявність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У цей період, на час розгляду питання про продовження дії запобіжного заходу, на думку слідчого судді, встановлені судом ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.

Вказані висновки слідчого судді обумовлені у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, з огляду на, що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України, які вказані у клопотанні заявника, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ще ряд слідчих і процесуальних дій, зокрема: провести необхідні експертизи, зібрати в повному обсязі характеризуючі матеріали на підозрюваних, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Строк утримання особи під домашнім арештом не виходить за межі визначені КПК України, зокрема його ч. 6 ст. 181, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під домашнім арештом відповідає критерію розумності.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою до слідчого в межах строку дії заходу забезпечення кримінального провадження та продовженням дії обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, що буде пропорційним, помірним, та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного, у зв`язку з чим не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Однак, слід відмітити, щодо заборони залишати житло у певний період доби - воно є складовою самого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме його суттю, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період часу, а тому не може бути віднесене до факультативних обов`язків, відповідно і звернення в цій частині не може бути задоволене.

Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено імперативний перелік альтернативних обов`язків, які слідчий суддя вправі покласти на обвинуваченого, проте вказані у клопотанні обов`язки до даного переліку не віднесено взагалі.

При цьому, дана правова норма регламентує, що слідчий суддя, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов`язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу, у зв`язку з чим не потребує обрання або ж продовження.

Відповідно і його віднесення до факультативних обов`язків не є слушним.

Клопотання про покладення на підозрюваного будь-яких інших обов`язків із числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України заявником не заявлялося, відповідно і слідчим суддею не аналізувалося.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, слідчий суддя постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Строк тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом з забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня продовжити до 27.10.2019.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого в межах строку дії заходу забезпечення кримінального провадження та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, до 27.10.2019 продовжити дію обов`язку повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.

В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

Роз`яснити підозрюванмоу, що працівники УП з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваної та зобов`язати останніх негайно поставити її на облік і повідомити про це суд.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцева Д.В.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13:00 год. 30.09.2019.

Слідчий суддя : О.В. Бірса