Рішення № 84719872, 30.09.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3350/19

Провадження № 2-а/487/84/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти Крамар Володимира Володимировича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В:

03.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора 1 батальйону 1 роти Крамар Володимира Володимировича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, в якій просив скасувати постанову серії ЕАВ № 1099043 від 25.04.2019 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, мотивуючи вимоги тим, що при винесенні постанови були групо порушені права позивача передбачені ст. 268 КупАП, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також інспектором Крамаром В.В. в оскаржувані постанові не зазначено який саме підпункт розділу 12 ПДР позивач порушив. При цьому постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, такі як посилання свідків, посилання на офіційні документи тощо. Пояснення позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення були проігноровані працівниками поліції та в жодній мірі не прийняті до уваги при винесенні постанови, що також підтверджує її незаконність та необґрунтованість. Працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи, звинувачення не може ґрунтуватись лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Позивач розділ 12 ПДР України не порушував Так, 25.04.2019 року приблизно о 12.05 год. на автодорозі М14 Е58 в с. Половинки Миколаївської області, керуючи транспортним засобом Skoda Superb рухався зі швидкістю не більше 65 км/год, але був зупинений працівниками поліції, які повідомили позивача, що він порушив правила дорожнього руху та перевищив швидкість руху. На прохання надати докази порушення правил дорожнього руху позивача повідомили, що є відеодокази, але з відеозаписом позивача не ознайомили. Доказами вчинення адміністративного правопорушення є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, але прилад Trucam 000763 перелічені функції не має та позивачу не були пред`явлені показання, які були зафіксовані даним приладом та докази того, що саме його автомобіль рухався з перевищенням швидкості, та відсутні свідки, що позивачем було вчинено правопорушення. Позивач вважає, що в зв`язку з тим, що напрямок руху через населений пункт фактично використовується іншими транспортними засобами, тому швидкість яку відповідач зазначив у постанові належить іншому транспортному засобу. Враховуючи викладене, позивач вважає, що винесення постанови відносно нього є абсолютно безпідставним, оскільки згідно ч.3 ст. 122 КУпАП водії транспортних засобів притягуються до адміністративної відповідальності при перевищенні ними встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год, але позивач рухався зі швидкістю не більше 65 км/год, таким чином в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, а тому постанова серії ЕАВ № 1099043 від 25.04.2019 року є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю. На підставі викладеного просив позовну заяву задовольнити.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Букрєєв Є.С. до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача за наявним в матеріалах справи доказами, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Також надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що під час несення служби на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» с. Половинки 25.04.2019 року інспекторами Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruСamLTI 20/20 (серійний номер ТС000763) було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу Skoda SuperВ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 108 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 58 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого інспекторами було подано сигнал про зупинку даного транспортного засобу, згідно п.1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Інспектор, підійшовши до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину зупинки і перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1. ПДР України на підставі ч.1 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України, а також запропонував переглянути докази фото з приладу TruСamLTI 20/20. Водій виконав вимогу інспектора та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор Крамар В.В. виніс постанову за ч.3 ст.122 КУпАП та наклав стягнення на позивача в розмірі 510 грн., відповідно до санкції статті. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення в якості доказу долучено фото, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Оскільки позивачем не надано жодного підтвердження, що спростовує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеофіксацію, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, щщ 24.04.2019 року лейтенантом поліції Управління патрульної поліції Миколаївської області Крамар В.В. було винесено постанову серії ЕАВ №1099043 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої 25.04.2019 року о 12.04 годин М14 Е58 км водій керував транспортним засобом в населеному пункті с. Половинки зі швидкістю 108 км/год, при цьому перевищив дозволену швидкість на 58 км/год. Швидкість руху зафіксовано приладом Trucam 000763, чим порушив п.12 ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год.

Частина 2 ст. 222 КУпАП наділяє працівників патрульної служби повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і у сфері дорожнього руху, до яких відноситься ч. 3 ст 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Ч. 4 ст. 258 КУпАП зазначає, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 Кодексу.

Таким чином, співробітниками Управління патрульної поліції Миколаївської області правомірно було винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що працівник поліції склав постанову незаконно та він вважає її та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху не порушував, так як 25.04.2019 року приблизно о 12.05 год. на автодорозі М14 Е58 в с. Половинки Миколаївської області, керуючи транспортним засобом Skoda Superb рухався зі швидкістю не більше 65 км/год. Однак твердження позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами частини третьої статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Факт порушення п.12.4 ПДР з боку ОСОБА_1 25.04.2019р. на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в с. Половинки доведений представленими фотознімками проведеними за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер № ТС000763, яким була зафіксована швидкість руху транспортного засобу під керуванням позивача, про що було зазначено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на викладене, посилання ОСОБА_1 на його невинуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, є безпідставними. Інші обґрунтування позовних вимог не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення.

Щодо невідповідності такого доказу як лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер № ТС000763, то такі посилання є хибними з огляду на таке.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ НОМЕР_2 .

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/111923, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25.09.2018 року та чинного до 25.09.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №000763, є придатним до застосування.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Виключення лазерного приладу TruCam із реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки у листопаді 2015р. не мають правого значення в зв`язку з набранням чинності в новій редакції Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», яким встановлено, що повторного внесення до реєстру приладів, до набуття чинності закону видано сертифікат, не передбачено.

Щодо повного всебічного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи. Згідно з ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, тому суд вважає, що стягнення було накладено правомірно.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2019 року, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення, доказів, які б спростували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти Крамар Володимира Володимировича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя В.О. Гаврасієнко