Вирок № 84718880, 03.10.2019, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/196/19Справа №447/883/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2019 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Войтович О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР під №12019140250000102 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який працює водієм на ТзОВ "Саноіл" та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

прокурор Петрушинський Н.О.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

представник потерпілого Мазур В.В.,

захисник Пелещак О.Р.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18.03.2019, приблизно о 00.10 годині, керуючи технічно-справним транспортним засобом марки "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний напівпричепом марки "Нопа", реєстраційний номер НОМЕР_2 , у темну пору доби, зі швидкістю приблизно 70 км/год по асфальтованій автомобільній дорозі Київ-Чоп, 591 км + 800 м, поблизу с. Пісочна Миколаївського району Львівської області, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не вибарв безпечної швидкості руху, дистанції та інтервалу, тобто порушив п. 12.1., 12.3., 13.1. ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок цього пасажиру транспортного засобу марки "ВАЗ", ОСОБА_2 , було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я. Такими діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений у судовому засіданні вину визнав, показання давати відмовився.

В судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: паспорт; посвідчення водія; вимогу про відсутність судимостей; довідку про неперебування на обліку у лікаря-психіатра; довідку про неперебування на обліку у лікаря-нарколога; характеристику з місця праці обвинуваченого, згідно з якою його характеризують позитивно; довідку з місця проживання; копію свідоцтва про народження обвинуваченого та довідку з центру первинної медико-санітарної допомоги, відповідно до яких мати обвинуваченого перебуває на амбулаторному лікуванні та потребує постійного догляду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем праці характеризується позитивно, здійснює догляд за хворою матір`ю, його вік, сімейний стан, обставину, яка пом`якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Згідно з досудовою доповіддю ймовірність вчинення обвинуваченим злочину повторно низька, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе, виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повтоних кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та призначити йому покарання у виді штрафу.

Згідно з ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2019, провадження №1-кс/447/292/19 на транспортний засіб марки "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3 , накладено арешт. Згідно з ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2019, провадження №1-кс/447/293/19 на транспортний засіб марки "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки "Нопа", реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладено арешт. Враховуючи, вимоги ч.4 ст.174 КПК України зазначені арешти слід скасувати.

23.04.2019 було складено протокол огляду речей та прийнято постанову від 23.04.2019, відповідно до якої транспортний засіб марки "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3 , транспортний засіб марки "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки "Нопа", реєстраційний номер НОМЕР_2 , - визнано речовими доказами. На підставі ст.100 КПК України згадані речові докази слід повернути законним володільцям.

На підставі ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 6575,10 на користь держави.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2019, провадження №1-кс/447/292/19 та ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2019, провадження №1-кс/447/293/19.

Речові докази:

транспортний засіб марки "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3 , повернути ОСОБА_3 ;

транспортний засіб марки "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки "Нопа", реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Саноіл".

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 6575,10 на користь держави.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Головатий А. П.