Рішення № 84716664, 02.10.2019, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2548/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2019 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючого, судді Даруда І.А.., при секретарі Сатін Н.М. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Іршавської міської ради, третя особа: Державний реєстратор Калинич Іван Васильович про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Іршавської міської ради, третя особа: Державний реєстратор Калинич Іван Васильович про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 треті особи: Іршавська міська рада, державний реєстратор Калинич Іван Васильович про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації. Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні Іршавського районного суду перебуває цивільна справа № 301/2026/18 за її позовом про визнання незаконною та скасування державної реєстрації за відповідачем ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами розташований в АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 27 серпня 2018 року за відповідачем ОСОБА_2 1957 р.н. здійснено також і державну реєстрацію земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Цільове призначення даної землі - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Такі реєстраційні дії проведені державним реєстратором Калиничем Іваном Васильовичем, Іршавська міська Рада, Закарпатська області на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 472, виданий 26.06.2018, видавник: Іршавська міська рада Закарпатської області. Відповідно до рішення Іршавської міської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 1957 р.н. Вважає визнання та оформлення за відповідачем власність на вищевказану земельну ділянку неправомірною та грубим порушенням її майнових прав, оскільки відповідач заяву на технічну документацію на землю подавав один, а вказана земельна ділянка відносить до спірного житлового будинку, який збудований в період перебування сторонами у шлюбі. В даному будинку вони однією сім`єю проживали тривалий час. Там народилися та виросли їх діти. Потім відносини між ними з відповідачем зіпсувалися, сім`я розпалася. Рішенням Іршавського районного суду від 26.08.2016 року в справі № 301/1515/16-ц шлюб між нами розірвано. Питання поділу майна подружжя при цьому не вирішувалося. На той момент будинок не був введений в експлуатацію, право власності на нього не було зареєстроване. Однак, це не давало відповідачу законних підстав після розірвання шлюбу, зареєструвати на себе майно набуте в шлюбі. Відповідно до довідки № 02-30/908, виданої 16.03.2018 секретарем Іршавської міської ради Закарпатської області забудовником спірного будинку, побудованого у 1987 році є відповідач. Крім того, відповідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності, укладеного між виконкомом Іршавської міськради та ОСОБА_1 (Забудовник) 9 березня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Іршавської держнотконтори, зареєстрованим в реєстрі за № 285, а відповідно до рішення Іршавської міської ради від 28.10.1987 року позивачу ОСОБА_1 оспорювана земельна ділянка надавалася у безстрокове користування під будівництво. Тому просить визнати незаконним рішення XI позачергової сесії VIII скликання Іршавської міської ради номер 472 прийняте 26.06.2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу її у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 мешканцю АДРЕСА_1 ; та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2121910100:06:003:0195, площею 0,0775 га, розташовану в АДРЕСА_1 , проведену 27 серпня 2018 року державним реєстратором Калиничем Іваном Васильовичем.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Іршавської міської ради, третя особа: Державний реєстратор Калинич І.В. про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки, посилаючись на те, що він не заперечує право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину земельної ділянки однак з метою недопущення в майбутньому між ним та ОСОБА_1 спору відносно вказаної земельної ділянки бажає визнати за ним право власності на Ѕ її частину. Оскільки спірний житловий будинок збудований ними спільно на спірній земельній ділянці, жодної домовленості щодо відступу від рівності часток між ними не укладено, тому просить визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.12.2018 року було первісний позов об`єднано з зустрічним та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.01.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивачка за первісним позовом, вона же відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, надіслали суду заяви у яких просять розглядати справу без їх участі, збільшили позовні вимоги, ухвалою суду від 02.10.2019 року вказану заяву залишено без розгляду, зустрічний позов залишають на розсуд суду, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у їх відсутності.

Відповідач він же позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.

Представник відповідача Іршавської міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.

Третя особа Державний реєстратор Калинич І.В. в судове засідання не з`явився, які причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення та зустрічний позов слід задовольнити з слідуючих підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що сторони з 18.02.1981 року по 14 вересня 2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 26.08.2016 року розірвано (а.с. 20).

За період перебування у шлюбі сторонами був збудований будинок в АДРЕСА_1 , де вони проживали разом і де виросли їх діти.

Вказаний житловий будинок державним реєстратором Калиничем І .В. зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12). Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.12.2018 року визнано незаконною державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 , здійснену 19.03.2018 року та скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності № 25360353 від 19.03.2018 року за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на житловий будинок з надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 ; та визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , постановою Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2019 року вказане рішення залишено без змін (а.с. 82-88). Визнання та оформлення за відповідачем власності на вказану земельну ділянку є грубим порушенням майнових прав позивачки ОСОБА_1 , так як земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_1 передана у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідачу ОСОБА_2 в період перебування сторонами у шлюбі, а тому є їх спільною сумісною власністю згідно ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦКУ кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що порушенні права позивачки ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання незаконною державної реєстрації за відповідачем ОСОБА_2 права власності на вищевказану земельну ділянку.

За ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі. Відповідно до вищевказаної норми СК України воно вважається таким, що належить подружжю.

Частина 3 ст.368 ЦК України також вказує на те, що майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України та ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У відповідності до роз`яснень даних у п.23 ПП ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільно майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України) відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків.

При здійсненні поділу в судовому порядку суд виходить з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд керується «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшень, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що сторонам належить по 1/2 частці земельної ділянки, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , а тому слід скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2121910100:06:003:0195, площею 0,0775 га, розташовану в АДРЕСА_1 , проведену 27 серпня 2018 року державним реєстратором Калиничем Іваном Васильович, оскільки за ним слід визнати право власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки, так як це випливає з презумції рівності часток подружжя у спільно нажитому майні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4, 12,19, 81, 82, 83, 175, 177,184 , 259 , 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 182, 321, 393, 368, 372 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 60-72 Сімейного кодексу України, суд,-

Р І Ш И В:

Основний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною державну реєстрацію за ОСОБА_2 (РНОКППНОМЕР_1) права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2121910100:06:003:0195, площею 0,0775 га, розташовану в АДРЕСА_1 , проведену 27 серпня 2018 року державним реєстратором Калиничем Іваном Васильовичем.

Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 27731393 від 27.08.2018 року за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер 2121910100:06:003:0195, площею 0,0775 га, розташовану в АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області.

Суддя : І. А. Даруда