Ухвала суду № 84716133, 03.09.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5674/19

Провадження № 1-кп/234/755/19

У Х В А Л А

про оголошення перерви у судовому засіданні

та зміну запобіжного заходу

03 вересня 2019 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Марченко Л.М.

суддів – Чернобай А.О., Лутай А.М.,

за участю секретаря Коваленко Н.Є.,

прокурора Колмикова А.І.,

захисника Васильєва Ю.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22019180000000024 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Краматорську Донецької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, який має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого приватним підприємцем, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого за ст.258-3 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У даному судовому засіданні відповідно до встановленого порядку перевірки обставин та дослідження доказів суд закінчив дослідження наданих письмових та речових доказів, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

У зв`язку із закінченням робочого часу, відведеного на проведення судового засідання у даній справі, вирішено оголосити перерву до 01.10.2019 року до 14-00 години, а також з огляду на велику кількість судових справ, що перебувають в провадженні суду, та з метою забезпечення найскорішого вирішення справи, визначити резервну дату судового засідання - 22.11.2019 року о 09-30 години, проти чого заперечень від учасників засідання не надійшло.

Перерва у судовому засіданні викликана необхідністю забезпечення прокурором відповідно до ст.23 ч.3 КПК України явки свідків для їх допиту, а також проведення допиту обвинуваченого.

Як вбачається, обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 12.09.2019 року.

З метою здійснення судового контролю за строком запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом з`ясована думка учасників засідання стосовно доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор Колмиков А.І. висловив думку про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою на шістдесят діб, оскільки ризики, зазначені у ст.177 КПК України, не відпали та не зменшилися, а також враховуючи тяжкість злочину, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання обвинуваченого винуватим, імовірність того, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити вчинення нових злочинів. У випадку зміни судом запобіжного заходу просив обрати заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження тримання його під вартою та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов`язання, оскільки має сім`ю, неповнолітню доньку з інвалідністю, щодо якої повинен виконувати батьківській обов`язок зокрема по її утриманню, він є приватним підприємцем та бажає працювати, свою належну процесуальну поведінку гарантує.

У судовому засіданні захисник Васильєв Ю.Ф. підтримав доводи обвинуваченого та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у період доби з 22-00 до 06-00 години, обґрунтовуючи тим, що обвинувачений працевлаштований, має сім`ю, тобто має міцні соціальні зв`язки, не судимий. Обвинувачений повинен опікуватися та утримувати доньку, яка має інвалідність 1 групи. Основні докази у справі судом досліджені, заявлені прокурором свідки є понятими під час слідчих дій та обвинувачений з ними не знайомий.

Суд зазначає, що виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З`ясувавши думку учасників засідання, суд прийшов до висновку про можливість змінити запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою з 31.01.2019 року, строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, останній раз у судовому засіданні 14.08.2019 року на тридцять діб, тобто по 12.09.2019 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 401400 грн., та покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Розглянути справу в межах вказаного строку виявилося неможливим та з об`єктивних причин, що наведені вище, у судовому засіданні оголошено перерву до 01.10.2019 року.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до положення частини 5, якою ст.176 КПК України була доповнена згідно із Законом України №1689-VІІ від 07.10.2014 року, не передбачалося можливості застосування до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 КК України, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів (особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду №7-р/2019 від 25.06.2019 року положення ч.5 ст.176 КПК України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), що в даний час дозволяє суду в повній мірі керуватися загальними положеннями про запобіжні заходи, враховувати мету та підстави застосування запобіжних заходів та перевіряти обґрунтованість обставин, що враховуються при обранні або продовженні запобіжного заходу.

Так, згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.3 ст.176 КПК України суд відмовляє у застосуванні (продовженні) запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України (особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою), не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З огляду на вказане суд враховує, що на даний час є дослідженими у судовому засіданні всі наявні письмові та речові докази, у зв`язку з чим їх зміна, знищення чи спотворення обвинуваченим ОСОБА_1 є неможливим.

Свідки, заявлені прокурором для допиту, ще у судовому засіданні не допитані, однак останні, як зазначив прокурор, не є прямими свідками кримінального правопорушення, а приймали участь у слідчих діях в якості понятих. Останні не є знайомими обвинуваченого, не перебувають з ним у будь-яких стосунках чи правовідносинах, проживають за межами населеного пункту (м.Краматорськ Донецької області), де проживає обвинувачений, оскільки кримінальне провадження розслідувалося СВ УСБУ в Рівненської області, у зв`язку з чим вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, об`єктивних передумов немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, одружений, має неповнолітню доньку з інвалідністю 1 групи, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, працевлаштований – є приватним підприємцем, тобто має міцні соціальні зв`язки, що, на думку суду, будуть стримуючим фактором для обвинуваченого та запобіжником імовірним спробам переховуватися від суду, вчинити інші злочини. Зокрема, даних про документування ОСОБА_1 паспортом для виїзду за кордон не має.

Суд вважає, що обвинувачений перебував під найбільш суворим запобіжним заходом тривалий час та з урахуванням всіх вищенаведених обставин можливо змінити такий запобіжний захід на більш м`який.

На думку суду особисте зобов`язання є недостатнім заходом для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Клопотань про особисту поруку не надходило. Застава в розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не може бути об`єктивно застосована до обвинуваченого, оскільки конкретний розмір доходів якого суду не відомий, у останнього на утриманні мається дитина-інвалід, утримання якої є прямим обов`язком батька відповідно до ст.180 СК України, а також відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для нього.

Застосування домашнього арешту в певний період доби, а саме з 22-00 до 06-00 години, суд вважає можливим, доцільним та обґрунтованим, оскільки саме такий запобіжний захід дозволить обвинуваченому ОСОБА_1 працювати, отримувати законні доходи для забезпечення своєї життєдіяльності та існування своєї сім`ї, а з іншого боку запобіжить можливим ризикам перешкоджати судовому провадженню та забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, буде певним стимулом для його належної поведінки.

Одночасно із застосуванням домашнього арешту (ст.181 КПК України) суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 певні обов`язки на підставі ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 331, 369-372 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Оголосити перерву у судовому засіданні до 01.10.2019 року до 14-00 години, викликавши у судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Визначити резервну дату судового засідання - 22.11.2019 року о 09-30 години.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в арештному домі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» змінити на домашній арешт за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати житло у період з 22-00 години до 06-00 години, строком на два місяці, тобто по 02.11.2019 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за першим викликом до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважної причини – завчасно повідомляти про це суд, що здійснив виклик; повідомляти суд про виникнення підстав для зміни свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків, покладених судом, визначити в межах двох місяців, тобто по 02.11.2019 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.ст.199, 331 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання негайно.

Виконання ухвали покласти на Краматорський ВП ГУНП в Донецькій області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй судового рішення.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені 03.09.2019 року, повний текст ухвали виготовлений 06.09.2019 року.

Головуючий суддя Л.М.Марченко

Судді А.О.Чернобай, А.М.Лутай