Рішення № 84715226, 25.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13251/19

Провадження № 2/761/4878/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

за участю :

секретаря судового засідання - Мусійчук В.С.,

представника позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року позивач звернувся з даним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він у 2017-2018 роках був споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надавалися ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», в цей період позивач помилково перерахував на поточний рахунок ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» зайві грошові кошти, а саме: за послуги з постачання гарячої води в сумі 15.962,76 та за послуги з централізованого опалення в сумі 1.085,88 грн. ОСОБА_2 звертався із заявами, про повернення зайво сплачених грошових коштів до Комунального центру «Центр комунального сервісу». Також адвокат звертався з адвокатським запитом, та надсилав вимогу на адресу ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», натомість грошові кошти на користь позивача не були повернуті.

Тому позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_2 17.048,64 основного боргу та судові витрати у розмірі 2.768,40.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та жодних інших документів до суду не подавав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_2 у 2017-2018 роках був споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надавалися ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

В 2017-2018 роках ОСОБА_2 помилково перерахував на поточний рахунок ПАТ КИЇВЕНЕРГО» зайві грошові кошти, а саме: за послуги з постачання гарячої води в сумі 15.962,76 грн. та за послуги з централізованого опалення в сумі 1.085,88 грн. Наявність переплати за послуги з постачання гарячої води та переплата за послуги з централізованого опалення підтверджується листом від 11.10.2018 р. № 02/зц-1807 Комунального центру «Центр комунального сервісу» та рахунками-повідомленнями за липень- вересень 2018 р.

Позивач та його представник неодноразово зверталися із заявами до Комунального центру «Центр комунального сервісу» та ПАТ «Київенерго» про повернення зайво сплачених грошових коштів, але грошові кошти на користь позивача не повернені.

4.04.2018 р. Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної з ПАТ «Київенерго» Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р. з 30.04.2018 р., відтак з 01.05.2018р. ПАТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, факт припинення надання послуг у сфері теплопостачання підтверджується листом від 11.10.2018 р. № 02/зц-1807 Комунального центру «Центр комунального сервісу».

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 17048,64 грн. ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та адвокатом Шипіцином Олександром Володимировичем було укладено договір про надання правової допомоги. Представник позивача надав до суду додаткову угоду № 1 до договору № 18-01/2019-1 про надання правової допомоги від 18.01.2019 р. відповідно до якої сторони визначили розмір гонорару адвоката в сумі 2000,00 грн.,на підтвердження витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн., представник позивача надав копію акта прийому-передачі наданих послуг №1 від 03 червня 2019 року, та квитанції до прибуткового касового ордера від 18 січня 2019 р та від 06 березня 2019 року на загальну суму 2000,00 грн., що підтверджує оплату позивачем наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищевикладене, та в зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, суд вирішив витрати на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 2000,00 грн..

В порядку ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з Акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись: ст.ст. 598, 1212 ЦК України, ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 134, 141, 258, 263, 265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, ЄДРПОУ 00131305) про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 17048,64 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного тексту рішення 30.09.2019 року.

Суддя