Ухвала суду № 84713531, 03.10.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15439/16-ц

провадження № 2/753/1241/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

24.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду, ухваленого 04.02.2019 у цивільній справі № 753/15439/16-ц (провадження № 2/753/1241/19) про поділ спільного майна подружжяОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) та ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач).

Заява обґрунтована такими обставинами. Позивач впродовж усього часу розгляду справи неодноразово здійснював дії, направлені на умисне приховування спільного майна, щоб унеможливити чесний його поділ. Саме ці його дії і були підставою накладення арешту на усе належне йому майно. Окрім того на даний час щодо ОСОБА_2 застосовані запобіжні заходи в рамках досудового розслідування у кримінальній справі, а відтак існує ризик переоформлення присудженого йому майна на користь третіх осіб, що в свою чергу унеможливить виконання рішення в частині сплати на користь відповідача грошової компенсації.

Посилаючись на вищенаведене, відповідач просить накласти арешт на виділені позивачу квартируза адресою: АДРЕСА_1 та будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2

02.10.2019 представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, у якій просила розглядати усі заяви, клопотання тощо, в тому числі і заяву забезпечення виконання рішення суду,за її участі.

Однак зважаючи на встановлену ст. 153 ЦПК України дискрецію суду щодо порядку розгляду заяви про забезпечення позову, за правилами якої розглядається і заява про забезпечення виконання рішення суду, виняткових підстав для призначення судового засідання суд не вбачає і розглядає дану заяву одноособово.

За результатами дослідження матеріалів цивільної справи суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви з таких підстав.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.2019 встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з січня 2004 р. по 23 жовтня 2009 р. та здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя.

Вказаним рішенням суд виділив ОСОБА_2 будівлі загальною площею 293,2 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 1976316,60 грн. та квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1028289,50 грн., ОСОБА_1 - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 1941506 грн., та автомобіль KIA Sportаge вартістю 380000 грн., а також стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості часток майна подружжя, половину вартості відчужених не в інтересах сім`ї автомобілів,половину вартості корпоративних прав у двох господарських товариствахта судовий збір в загальному розмірі 1008791,71 грн.

Окрім того вказаним рішенням суд скасував вжиті заходи забезпечення позову - арешт спірних об`єктів нерухомого та рухомого майна, зокрема Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

18.09.2019 рішення набрано законної сили.

Відповідно до положень частини 6 статті 431 ЦПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно з положеннями зазначеної норми позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України…

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Однак враховуючи, що рішення суду про поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набрало законної сили лише 18.09.2019 і до виконання ще не зверталося, забезпечити його реальне виконання у спосіб, передбачений законом України «Про виконавче провадження», неможливо.

За загальним правилом, встановленим частиною 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже зважаючи на зміст рішення суду, згідно з яким загальна вартість виділеного ОСОБА_2 нерухомого майна становить 3 004 606,10 грн., при цьому на користь ОСОБА_1 стягнута грошова компенсація в розмірі 1008791,71 грн., суд дійшов до переконання, що належним і достатнім інструментом ефективності забезпечення виконання рішення суду буде арешт квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої становить 1 028 289,50 грн.

Керуючись частиною 6 статті 431, статтями 150, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення виконання рішення судузадовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,0 кв.м., житловою площею 18,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 562079180000).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя:

Ухвала підписана 3 жовтня 2019 р.