Ухвала суду № 84713073, 03.10.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/12517/14-а

У Х В А Л А

1 жовтня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за заявою ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, -

встановив:

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року (справа № 711/12517/14-а ) частково задоволено позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси про зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси розглянути справу за заявою ОСОБА_2 . від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада 2001 року за №25 з доданими до неї документами та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові витрати по справі віднесено за рахунок держави.

Постанова набрала законної сили, оскільки сторонами не оскаржувалася.

15 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить винести ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України.

Під час розгляду вказаної заяви, 22 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в порядку ст. 254 КАС України, в якій просив «истребовать от ОСОБА_3 дело №25 с целью изучения выполнения исполнительного листа».

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 липня 2019 року, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання, зобов`язано представника відповідача надати в судове засідання особову справу ОСОБА_1 , яка заведена за його заявою від 12 листопада 2001 року.

В судовому засіданні представник відповідача повідомила суд про неможливість надання вказаної справи через відсутність письмової ухвали суду.

Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного.

Частинами 1 та 4 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Важливими для розуміння суті ст.6 Конвенції є вказівка ЄСПЛ про те, що хоча ця стаття гарантує право на справедливий розгляд, вона не встановлює жодних правил стосовно допустимості доказів чи того, яким чином вони повинні бути оцінені, що насамперед повинно регулюватися національним законодавством і національними судами.

Згідно частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або заклопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначених обставин, а також з метою з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати докази, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані, в т.ч.: подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття рішення про витребування доказів суд приймає на стадії виконання судового рішення в адміністративній справі ( розділ ІV КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року (справа № 711/12517/14-а), яка набрала законної сили.

Згідно резолютивної частини постанови зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси розглянути справу за заявою ОСОБА_1 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада 2001 року за №25 з доданими до неї документами та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності».

Отже, суд при розгляді заяви в порядку ст. 383 КАС України, зобов`язаний перевірити, чи вчиненні суб`єктом владних повноважень - Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Черкаській області протиправні рішення, дії чи бездіяльність під час виконання саме постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2016 року (справа № 711/12517/14-а), якою зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси розглянути справу саме за заявою ОСОБА_1 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада1 2001 року за №25 з доданими до неї документами, а не будь-яку іншу справу.

За таких обставин суд приходить до висновку зобов`язати уповноважену особу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Черкаській області надати для приєднання до матеріалів адміністративної справи належними чином завірену копію особової справи потерпілого ОСОБА_1 , яка сформована відповідно до його заяви від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада 2001 року за №25 з доданими до неї документами

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання. Принцип обов`язковості судових рішень закріплений і у статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст. ст. 9, 12, 44, 72, 77, 80, 94, 248, 250, 251, 370 КАС України, суд, -

ухвалив:

Зобов`язати уповноважену особу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Черкаській області надати для приєднання до матеріалів адміністративної справи належними чином завірену копію особової справи потерпілого ОСОБА_1 , яка сформована відповідно до його заяви від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси 13 листопада 2001 року за №25 з доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде виготовлено 2 жовтня 2019 року.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повний текст ухвали суду виготовлено 2 жовтня 2019 року.

Головуючий: Р. В. Демчик