Ухвала суду № 84711981, 30.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21362/16-к

Провадження № 1-в/127/565/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Бедрак М.М.,

прокурора Порохницького М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання ОСОБА_1 щодо повернення речей та грошових коштів, які було вилучено як речові докази в кримінальному провадженні №12016020010008967,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо повернення речей та грошових коштів в сумі 6 820 гривень, які було вилучено як речові докази в кримінальному провадженні №12016020010008967.

Клопотання мотивоване тим, що в 2016 році відносно ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження №12016020010008967, яке було доручено слідчому СВ ВВП ГУНП Цегельник Є.О. 14 січня 2017 року у ОСОБА_1 було вилучено, визнано речовими доказами та передано для зберігання в 3 спецпакетах НДЕКЦ №2074173, 407475, 3047042 - 12 паперових конвертів, поліетиленовий пакет, 2 рюкзаки чорного кольору, комп`ютерна сумка, куртка зеленого кольору, чоловіча шапка чорного кольору, п`ять мобільних телефонів, 3 сімкарти та флешкарта. Ці докази були передані на зберігання згідно квитанції, квитанція про здачу їх в камеру схову є в кримінальній справі. 13 квітня 2019 року у справі №127/21362/16к винесено вирок, яким засуджено ОСОБА_1 Цим самим вироком вирішено долю лише одного речового доказу - моб. телефону Samsung GT-C3322 з ІМЕІ картою НОМЕР_1 . Долю решти речових доказів вироком не вирішено, оскільки їх з невідомих причин не було прокурором включено до обвинувального акту.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що правові підстави для задоволення клопотання засудженого відсутні, оскільки ним не надано належних доказів того, що речові докази, зазначені в клопотанні, було визнано речовими доказами, до клопотання не долучено постанову про визнання речовими доказами в кримінальному провадженні №12016020010008967, просив відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1

Засуджений в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання ОСОБА_1 та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про долю речових доказів вирішується під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Зі змісту статті 78 КПК випливає, що речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об`єктом злочинних дій, а також гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом`якшення відповідальності, зокрема будь-які предмети матеріального світу, якщо вони містять у собі важливі для вирішення справи відомості.

Згідно ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13 квітня 2018 р. вироком Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 серпня 2016 року по 02 вересня 2016 року та з 15 листопада 2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді - тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 15 листопада 2016 року. Речові докази по справі: прозорий поліетиленовий пакет з мобільним телефоном марки Samsung GT-C3322 з ІМЕІ НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - вирішено залишити останньому. Стягнуто на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_1 - в сумі 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 33 коп. (а.с.184-188 т.ІІ).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 жовтня 2018 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2018 року залишено без змін (а.с.241-243 т.ІІ).

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 до клопотання про повернення речей та грошових коштів долучив копії постанов про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14 січня 2017 року, однак матеріали кримінального провадження №12016020010008967 містять лише постанову про визнання речовим доказом, згідно якої речовим доказом в кримінальному провадженні є лише прозорий поліетиленовий пакет з мобільним телефоном марки Samsung GT-C3322 з ІМЕІ НОМЕР_2 , долю якого вирішено вироком суду від 13 квітня 2018 року (а.с.20 т.ІІ).

Згідно ухвали суду від 21 листопада 2016 року в межах досудового розслідування кримінального провадження №12016020010009104 від 15.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, надано дозвіл слідчому СВ Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області старшому лейтенанту поліції Цегельнюку Д.О. тимчасовий доступ до речей з подальшою виїмкою, серед яких зазначено речі та грошові купюри, вказані в постанові про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14 січня 2017 року, на яку посилається ОСОБА_1 в своєму клопотанні як на підставу його задоволення (а.с.236-237 т.І).

Відповідно до постанови заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури Панченка В.О. про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 23 листопада 2016 року вирішено матеріали досудових розслідувань в кримінальному провадженні №12016020010008967 та матеріали досудових розслідувань в кримінальному провадженні №12016020010009104 об`єднано в одне провадження за №12016020010008967 (а.с.22-23 т.ІІ).

Постановою слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області Цегельнюка Є.О. від 17 січня 2017 року кримінальне провадження №12016020010009104 від 15.11.2016 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.24 т.ІІ).

З викладеного вбачається, що речі та грошові кошти, про повернення яких ОСОБА_1 просить в своєму клопотанні, не є речовими доказами в кримінальному провадженні №12016020010008967, в якому Вінницьким міським судом Вінницької області від 13 квітня 2018 року було ухвалено вирок.

Враховуючи вищезазначене суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 через необґрунтованість та відсутність будь-якої правової підстави для задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що неповернення йому майна, яке було тимчасово вилучене слідчим, відсутність в матеріалах кримінального провадження рішень слідчого, слідчого судді про визнання речовими доказами вилученого майна, накладення на нього арешту, приводить до того, що законні права особи щодо реалізації нею права власності можуть бути порушені представниками слідчих органів, які безпідставно утримують вилучене майно тривалий час, однак встановлення цього факту не є підставою для прийняття рішення щодо речових доказів в порядку виконання вироку суду за клопотанням засудженого, як і не було підставою для вирішення долі цього майна при постановленні вироку. Суд вважає, що встановлені факти є підставою для звернення особи до правоохоронних органів з заявою щодо повернення тимчасово вилученого майна та/або із заявою щодо незаконного утримання представниками слідчих органів тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 371, 539 КПК, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо повернення речей та грошових коштів, які було вилучено як речові докази в кримінальному провадженні №12016020010008967, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: