Ухвала суду № 84711901, 19.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 129/1453/14-ц

Провадження 4-с/127/62/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства Юстиції України Турського Олександра Віталійовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в серпні 2019 року подав до суду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства Юстиції України Турського О.В., заінтересовані особи: ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2

Скарга мотивована тим, що 10.04.2019 року постановою приватного виконавця Турського О.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 129/1453/14-ц щодо стягнення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в розмірі 236795,92 грн., а також судовий збір в сумі 2367,95 грн.

В ході виконавчого провадження 08.05.2019 року приватним виконавцем Турським О.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме однокімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею – 33,2 кв.м.

Так, 05.08.2019 року ОСОБА_1 отримав лист № 1086 від 31.07.2019 року, яким надіслано копію звіту про незалежну оцінку належного боржнику нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вважає дії приватного виконавця щодо проведення оцінки неправомірними, а звіт про незалежну оцінку належного боржнику нерухомого майна протиправним.

Оцінка була виготовлена 11.06.2019 року, але в порушення вимог ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» приватним виконавцем звіт надіслано боржнику лише 31.07.2019 року.

Також ОСОБА_1 зазначає, що ні приватний виконавець, ні оцінювач належну на праві власності квартиру не оглядали, а оцінка робилась лише по старому технічному паспорту, який був наданий банком.

У зв`язку з вищенаведеним скаржник звернувся до суду та просив визнати протиправними дії приватного виконавця Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 В ОСОБА_4 щодо здійснення оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними; визнати протиправною оцінку майна проведену ФОП ОСОБА_5 11.06.2019 року (звіт про незалежну оцінку квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,2 кв.м.).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив задовольнити.

Приватний виконавець Міністерства Юстиції України Турський О.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги в звязку з її необгрунтованістю та безпідставністю.

Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, а також матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця Турського О.В. від 10.04.2019 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 129/1453/14-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 19.01.2015 року про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість по кредитному договору № 06-2.1.1028 від 07.11.2007 року станом на 01.05.2014 року в сумі 236795,92 грн., а також судовий збір в сумі 2367,95 грн.

08.05.2019 року приватним виконавцем Турським О.В. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме однокімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею – 33,2 кв.м.

11.06.2019 року приватним виконавцем Турським О.В. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_5 , який має Сертифікат, видану (видане) 24.05.2017 року за № 472/17, виданий Фонд Державного майна України (строк 24.05.2020) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 129/1453/14-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 19.01.2015 року про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість по кредитному договору № 06-2.1.1028 від 07.11.2007 року станом на 01.05.2014 року в сумі 236795,92 грн., а також судовий збір в сумі 2367,95 грн. Також суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_5 було попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Відповідно до висновку звіту ФОП ОСОБА_5 від 11.06.2019 року ринкова вартість житлової квартири, загальною площею S = 33,20 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і власником якої є ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі – продажу від 06.11.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 3582 і складає 422011,00 грн.

31.07.2019 року за № 1086 боржнику ОСОБА_1 було направлено для відома копію звіту про незалежну оцінку належного боржнику за виконавчим провадженням № 58866090 нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Згідно ч. ч. 3-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Посилання позивача на те, що оцінка була виготовлена 11.06.2019 року, але в порушення вимог ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження" приватним виконавцем звіт надіслано боржнику лише 31.07.2019 року, суд зазначає наступне.

Дана оцінка, як зазначалось вище, була виготовлена 11.06.2019 року. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, відповідно до акту здавання-прийняття виконаних робіт, приватний виконавець Турський О.В. роботу прийняв, а саме незалежну оцінку житлової квартири, 30.07.2019 року та 31.07.2019 року надіслав її боржнику, тобто порушень вимог ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» в діях приватного виконавця суд не вбачає.

Частина 6 ст. 57 вищевказаного закону, визначає, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).

Згідно з частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

У статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У частині п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішенні, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 11.06.2019 року боржнику було направлено постанову від 11.06.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Як зазначалось вище, відповідно до висновку звіту ФОП ОСОБА_6 Миколайович від 11.06.2019 року, ринкова вартість житлової квартири, загальною площею S = 33,20 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і власником якої є ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі – продажу від 06.11.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 3582 і складає 422011,00 грн.

З оскаржуваного звіту вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності не було перевірено стан об`єкта всередині. Непроведення суб`єктом оцінювання огляду (обстеження) об`єкту оцінки вплинуло на визначення ринкової вартості майна, що викликає об`єктивний сумнів у вірності проведеної оцінки. Також суб`єкт оціночної діяльності використав для порівняння квартири, які не є подібними за ціною, що викликає сумнів у дотриманні вимог порівняльного підходу, як методу оцінки в розглядуваній справі.

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Суду не надано доказів того, що боржника було повідомлено про необхідність надати суб`єкту оціночної діяльності доступ до приміщень для здійсненні оцінки. Таким чином, судом не встановлено обставин, які перешкоджали суб`єкту оціночної діяльності здійснити огляд об`єкта оцінки для визначення його дійсної ринкової вартості, що викликає сумнів в об`єктивності та вірності проведеної оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

З огляду на означене, суд приходить до висновку, що процедура визначення вартості майна та оцінка майна боржника проводилась на підставі недостовірних та неактуальних даних, без порівняльного підходу про ціни продажу (пропонування) подібного майна, без проведення особистого огляду суб`єктом оціночної діяльності, що безпосередньо впливає на права і обов`язки боржника, в частині суми погашення боргу за рахунок продажу з прилюдних торгів арештованого майна.

Отже, враховуючи вищевикладене суд вважає, скаргу задовольнити частково, а саме в частині визнання протиправною оцінку майна проведену ФОП ОСОБА_7 Миколайовичем 11.06.2019 року (звіт про незалежну оцінку квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,2 кв.м.), тобто суд приходить до часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватись положеннями Конституції України, п. 6 ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Законами України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, ст. ст. 23, 28, 57 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Міністерства Юстиції України Турського Олександра Віталійовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною оцінку майна, проведену ФОП Мархоцьким Олексієм Миколайовичем 11.06.2019 року (звіт про незалежну оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,2 кв.м.).

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя