Вирок № 84710957, 03.10.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/577/19

Номер провадження 1-кп/629/269/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченка О.А.,

за участю секретаря судових засідань Авраменко О.С.,

прокурора Шульги Ю.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Цувіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12019220380000141 від 30.01.2019 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Панютине м.Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, перебуваючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.03.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2,186 ч.2,263 ч.1,309 ч.1,2,70 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 28.04.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.317 ч.1,185 ч.2,15 ч.3-186 ч.2,187 ч.1,70,71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 06.10.2017 року за відбуттям строку покарання;

- 10.01.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

29.01.2019 року, близько 12-00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи на ринку по вул.Соборній,14 у м.Лозова Харківської області, познайомився з ОСОБА_1 Помітивши у останнього мобільний телефон, ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, перебуваючи у громадському туалеті на території вказаного ринку, скориставшись тим, що ОСОБА_1 знаходиться у кабінці туалету та залишив на підлозі перед кабіною барсетку з мобільним телефоном, таємно заволодів мобільним телефоном ОСОБА_1 , однак при спробі залишити приміщення туалету був помічений потерпілим ОСОБА_1 , який почав вимагати повернути викрадене майно, але ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди і бажаючи їх настання, утримуючи при собі майно потерпілого, ігноруючи вимогу ОСОБА_1 , відкрито викрав мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» вартістю 4209,56 грн. з картою пам`яті вартістю 338,20 грн., спричинивши потерпілому майнову шкоду на вказану суму. З місця злочину зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.186 ч.2 КК України не визнав, зазначив, що дійсно вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» у потерпілого ОСОБА_1 , але не відкрито викрав майно потерпілого, а таємно, вважає, що вчинив злочин передбачений ст.185 ч.2 КК України в якому повністю визнає себе винним та дав показання, що дійсно 29.01.2019 року він зустрівся з потерпілим коли йшов на вокзал на електричку, потерпілий хотів щось купити на ринку, він вирішив йому показати де саме можна це придбати і вони пішли на Центральний ринок у м.Лозова, потерпілий вже був в нетверезому стані, а він ні, близько 12-00 год. на ринку по АДРЕСА_3 , зустрівши кума ОСОБА_1 , вони вирішили випити, він залишив 20 грн. на горілку та запропонував потерпілому сходити до туалету на що той погодився, він заплатив в туалеті за обох, перебуваючи в туалеті ОСОБА_1 залишив свою сумку біля входу, а не біля кабінки, як стверджує, в цей час він і забрав сумку, потерпілий цього не бачив, криків потерпілого він не чув, можливо останній і кричав в туалеті, але його вже там не було, підтвердив, що телефон віддав в майстерню для розблокування, попросивши у майстра гроші в борг, просив врахувати, що викрадене майно було повернуто потерпілому та що в нього хвора мати.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 не визнає себе винним за ч.2 ст.186 КК України, його винуватість повністю доведена та підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні пояснив, що дійсно 29.01.2019 року приїхавши на Центральний ринок м.Лозова, купував калоші та вживав спиртні напої, там познайомився з обвинуваченим з яким пішли до туалету, при цьому за вхід за обох заплатив останній, він зайшов до крайньої кабінки туалету, біля якої на підлозі збоку за дверима залишив сумку, побачивши тінь відкрив двері та побачив, що обвинувачений схопив його барсетку з сумки, на відстані 2-3 метрів від обвинуваченого він почав кричати йому у слід, щоб той зупинився, але ОСОБА_2 втік. Інших людей у туалеті не було. У викраденій барсетці знаходились мобільний телефон, паспорт, військовий квиток, посвідчення, форма 4 на проїзд залізничним транспортом, флешка. Потім він забрав свою сумку, пішов до Ощадбанку, звідки викликав поліцію та заблокував зарплатну та кредитну картки. В подальшому слідчий повернула йому все, крім посвідчення та флешки. Вважає, що обвинувачений бачив у нього в руках мобільний телефон, йому відомо, що з банківської картки намагались зняти гроші. Спілкуючись з матір`ю обвинуваченого, остання намагалась відшкодувати йому шкоду та просила не казати про те, що викрадення було відкритим, він їй відмовив;

- показаннями свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні, згідно яких 29.01.2019 року до нього на роботу за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 прийшов ОСОБА_2 , показав мобільний телефон «Xiaomi», задня кришка якого була червоного кольору, модуль – чорного кольору, повідомив, що забув графічний пароль від телефону, просив перепрошити телефон та зняти на ньому блокування. За 400 грн. він погодився та повідомив, що телефон буде готовий наступного дня. Потім ОСОБА_2 він позичив 600 грн., оскільки вартість телефону була набагато більшою, ОСОБА_2 обіцяв їх повернути як буде забирати телефон. Наступного дня прийшли співробітники поліції та вилучили телефон. Матір обвинуваченого повернула йому 400 грн.;

- показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, згідно яких він з дитиною йшов на електричку, на виході з Центрального ринку зустрів ОСОБА_2 та свого кума ОСОБА_1 , який запропонував випити, грошей у нього не було, обвинувачений дав 20 грн., попросив купити три по сто горілки, та пішов з кумом до туалету, він їх не дочекався та пішов на електричку, пізніше він зустрівся з ОСОБА_1 і той повідомив, що у нього з сумки у туалеті викрали барсетку з документами та телефоном;

- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, згідно яких 29 січня 2019 року потерпілий зайшов до приміщення туалету перший раз близько 9-00 год., другий раз він зайшов близько 12-00 год., за нього заплатив обвинувачений, який зайшов разом з ним і вона подумала, що вони знайомі, при цьому у потерпілого була сумка. Першим з туалету вискочив обвинувачений, а через хвилини чотири за ним вийшов потерпілий та кричав щось йому у слід. Чи була у обвинуваченого сумка при виході з туалету, вона не бачила. Через деякий час прийшов працівник поліції з потерпілим, почав про все запитувати. Можливо, хтось у туалеті і кричав, але оскільки вона подумала, що обвинувачений та потерпілий знайомі, то не звернула на це уваги. Потерпілий був одягнений у дублянку коричневого кольору з білим коміром та шапку, а потерпілий - у куртку синього кольору з капюшоном. Згодом від дільничного їй стало відомо, що у потерпілого вкрали телефон. Підтвердила, що на фототаблиці огляду місця події (а.с.160) зображена куртка, у яку був одягнений у той день обвинувачений;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019220380000141 від 30.01.2019 року (т.1 а.с.110);

- протоколом огляду місця події від 29.01.2019 року та фототаблицею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_1 , згідно якого останній в приміщенні чоловічого туалету розташованого на «Центральному ринку» м.Лозова Харківської області, вказав місце біля кабінки, де він залишив свою сумку, з якої невідомий викрав його барсетку (т.1 а.с.111-113, 114-115);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , в ході якого потерпілий показав де, як, та при яких обставинах 29.01.2019 року він на Центральному ринку м.Лозова зустрівся з незнайомим чоловіком, який в подальшому перебуваючи у приміщенні громадського туалету Центрального ринку з його сумки викрав барсетку та втік з нею, при цьому потерпілий намагався криком зупинити останнього (т.1 а.с.116-120);

- відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту від 01.02.2019 року за участі потерпілого ОСОБА_1 , відтвореного в ході судового розгляду, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 показав на місці та детально і докладно розповів про обставини вчиненого відносно нього грабежу (т.1 а.с.121);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2019 року, за участі свідка ОСОБА_5 та понятих, під час проведення якого свідок ОСОБА_5 на фото №3 за зовнішніми ознаками впізнав особу, яку 29.01.2019 року бачив на «Центральному ринку» м.Лозова разом з ОСОБА_1 та з якою ОСОБА_1 пішов до туалету; відповідно до додатку – довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам, на фото №3 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.122-124,125);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2019 року, за участі свідка ОСОБА_6 та понятих, під час проведення якого свідок ОСОБА_6 на фото №4 за зовнішніми ознаками впізнала чоловіка, який 29.01.2019 року разом з іншим чоловіком заходив до туалету та заплатив 6 грн. за двох, був одягнутий в куртку синього кольору з капюшоном; відповідно до додатку – довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам, на фото №4 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.126-128,129);

- заявою ОСОБА_4 від 01.02.2018 року про добровільну видачу мобільного телефону марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» та диску з відеозаписом з камери спостереження за 29.01.2019 року (т.1 а.с.130);

- протоколом огляду місця події від 01.02.2019 року та фототаблицею до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_4 в приміщенні магазину ПП ОСОБА_4 з ремонту та обслуговування цифрової техніки за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого ОСОБА_4 розповів про обставини, за яких ОСОБА_2 залишив йому для розблокування мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» (т.1 а.с.131-133, 135-138);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2019 року, за участі свідка ОСОБА_4 та понятих, під час проведення якого свідок ОСОБА_4 на фото №2 за зовнішніми ознаками впізнав особу, яка 29.01.2019 року в магазині за адресою: АДРЕСА_3 , залишила йому для зняття паролю мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо»; відповідно до додатку – довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам, на фото №4 зображений ОСОБА_2 (т.1 а.с.139-141,142);

- протоколом огляду місця події від 01.02.2019 року та фототаблицею до нього, проведеного за участю ОСОБА_7 , під час якого остання у першому під`їзді будинку АДРЕСА_4 видала документи на ім`я ОСОБА_1 : військовий квиток, посвідчення № НОМЕР_1 адміністрації залізничного транспорту, паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, картку медичного огляду, дві картки «Ощадбанку», які до неї додому приніс її син ОСОБА_2 (т.1 а.с.143-145,146-152);

- судовою товарознавчою експертизою №6/331СЕ-19 від 06.02.2019 року, з ілюстративною таблицею до неї, згідно висновків якої ринкова вартість мобільного телефону марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» без комплектуючих пристроїв становить 4209,56 грн., карти пам`яті – 338,20 грн.; ринкова вартість захисного скла визначена не була, оскільки даний об`єкт у бувшому у користуванні стані не має ринкової вартості (т.1 а.с.154-157,158-159);

- протоколом огляду місця події від 01.02.2019 року та фототаблицею до нього, згідно якого слідчим в приміщенні службового кабінету Лозівського ВП ГУНП в Харківській області було оглянуто та вилучено в якості речового доказу куртку чоловічу спортивну синього кольору з написами білого кольору, яку видав ОСОБА_2 (т.1 а.с.160-162,163);

- протоколом огляду предмету від 02.02.2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого слідчим за участі свідка ОСОБА_4 було оглянуто електронний носій інформації - диск з відеозаписом з камери спостереження магазину з ремонту та обслуговування цифрової техніки ПП ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , на якому зафіксовано ОСОБА_2 одягненого в спортивну куртку синього кольору з написами білого кольору з капюшоном на голові, що перебував в приміщенні магазину ПП ОСОБА_8 29.01.2019 року та приніс для зняття паролю мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» (т.1 а.с.164,165);

- відеозаписом з камери спостереження магазину з ремонту та обслуговування цифрової техніки ПП ОСОБА_8 , відтвореного в ході судового розгляду, з якого вбачається, що 29.01.2019 року ОСОБА_2 одягнений в спортивну куртку синього кольору з написами білого кольору з капюшоном на голові заходив до магазину ПП ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , та приносив мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» (т.1 а.с.166);

- речовими доказами – мобільним телефоном марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо» та захисним склом до нього; документами ОСОБА_1 : паспортом громадянина України, військовим квитком, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру, посвідченням № 0121 Державної адміністрації залізничного транспорту, карткою обстеження та медичного огляду, картками «Ощадбанку»; спортивною курткою синього кольору; диском з відеозаписом з камери спостереження магазину з ремонту та обслуговування цифрової техніки ПП ОСОБА_8 (т.1 а.с.167,169,171,173).

На підставі ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним; дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Всі показання обвинуваченого та доводи, наведені його захисником про невинуватість у вчинені злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України, в частині того, що він ОСОБА_2 вчиняв злочин таємно, є неспроможними і свідчать про те, що обвинувачений таким чином будує свій захист, намагається уникнути відповідальності за вчинене, прагне ввести суд в оману та спотворити справжні обставини того, що сталося, змінити їх у вигідному для себе сенсі і таким чином зменшити ступінь своєї винуватості та пом`якшити свою участь, а тому до цих показань ОСОБА_2 суд ставиться критично і не бере їх до уваги, разом з тим показання потерпілого суд розцінює як правдиві, які об`єктивно відповідають матеріалам справи та бере їх за основу.

Ставити під сумнів показання потерпілого ОСОБА_1 та свідків наданих у судовому засіданні у суду не має ніяких підстав, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать про спрямованість умислу на відкрите незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно.

При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст.ст.370,373 ч.3 КПК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і доказах, отриманих незаконним шляхом, і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує обставини вчинення злочину, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, ставлення до вчиненого ним діяння.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, неодружений, проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , за місцем проживання характеризується формально задовільно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від наркотичних речовин, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, проживає з матір`ю інвалідом третьої групи, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик шкоди життю і здоров`ю - середній, загальний рівень ризику для суспільства - високий (т.1 а.с.27,28-29,43,44,45,46,48-49,51-52,53,54-59,60,61,94-96).

Відповідно до ст.66,67 КК України обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

З врахуванням принципу справедливості, з метою посилення впливу призначеного покарання на виправлення винного, а також з метою попередження вчинення нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.01.2019 року (т.2 а.с.33).

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.69,69-1,75 КК України суд не вбачає.

Обраний в ході судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 04.02.2019 року, згідно протоколу №10/80 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №2432 від 14.06.2018 року в сумі 572 грн. (т.1 а.с.181).

Цивільний позов в справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо», захисне скло Optima 5D for Хiaomi Rеdmі 6 Рrо, паспорт громадянина України, військовий квиток, ідентифікаційний код, посвідчення №0121 Державної адміністрації залізничного транспорту, дві картки Ощадбанку, медична картка на ім`я ОСОБА_1 , які знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 – повернути ОСОБА_1 , спортивну куртку, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Лозівського ВП ГУНП України у Харківській області – повернути обвинуваченому ОСОБА_2 , в разі відмови від отримання знищити, як таку, що не представляє цінності, відеодиск з камери відеоспостереження – залишити в матеріалах справи (т.1 а.с.167,168,169,170,171,172, 173).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.01.2019 року у виді 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили обраний у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 04.02.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2432 від 14.06.2018 року в сумі 572 грн., перерахувавши їх на р/рUA548999980000031116115020005, код класифікації доходів бюджету: 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999680, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу УК Слобідський/м.Харків Слобідський/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази – мобільний телефон марки «Хiaomi Rеdmі 6 Рrо», захисне скло Optima 5D for Хiaomi Rеdmі 6 Рrо, паспорт громадянина України, військовий квиток, ідентифікаційний код, посвідчення №0121 Державної адміністрації залізничного транспорту, дві картки Ощадбанку, медична картка на ім`я ОСОБА_1 – повернути ОСОБА_1 , спортивну куртку – повернути ОСОБА_2 , в разі відмови від отримання знищити, як таку, що не представляє цінності, відеодиск з камери відеоспостереження – залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко