Рішення № 84709968, 26.09.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2352/19

провадження №2/619/1061/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засідання Молотко А.В.

Справа №619/2352/19

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області;

відповідач: ОСОБА_1 .

розглянув позов про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

25 червня 2019 року Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації у Харківській області, в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи стягнення з 25.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дітей). В обґрунтування позову позивач зазначив, що 11.02.2019 до служби у справах дітей районної державної адміністрації від Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області надійшла щоденна інформація про те, що «10.02.2019 року о 22:09 надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , батьки разом із своїми знайомими у присутності своїх дітей вживають алкоголь». Також 11.02.2019 службі у справах дітей районної державної адміністрації про зазначену інформацію стало відомо і в телефонному режимі від ОСОБА_5 та від депутата Вільшанської селищної ради. Враховуючи вищевикладене службою у справах дітей районної державної адміністрації 12.02.2019 під час профілактичного рейду спільно з депутатом та заступником голови Вільшанської селищної ради, дільничним інспектором Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, фахівцем із соціальної роботи Дергачівського районного центра соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та заступником директора з навчально-виховної роботи КЗ «Вільшанський ліцей», було відвідано сім`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження умов проживання було встановлено, що за даною адресою проживає сім`я ОСОБА_4 , яка має на вихованні чотирьох дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент відвідування було встановлено, що в помешканні крім матері з дітьми та їх дідуся, знаходились сторонні особи чоловічої статі, всі перебували у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 є одинокою матір`ю у відношенні своїх дітей. Матір дітей ледве трималась на ногах, вела себе неадекватно, то сміялась, то плакала, кидала речі, в бік представників комісії висловлювалась нецензурною лексикою. В помешканні де проживають діти було дуже брудно, не прибрано, стояв неприємний запах, розбиті меблі (ліжка та шафи), відсутня постільна білизна, подушки, чисті дитячі речі, взагалі всі дитячі речі розкидані по кімнатах. В кухні теж було брудно, на кухонному столі пусті пляшки з алкоголю, безліч брудного посуду, відсутні продукти харчування, на підлозі лежав матрац на якому спала дитина одягнена в куртку, як з`ясувалось пізніше це був ОСОБА_7 . Враховуючи те, що матір дітей ОСОБА_4 та дідусь дітей ОСОБА_9 , а також всі останні сторонні особи були в стані алкогольного сп`яніння, з метою соціального захисту прав дітей, комісійно було складено акти проведення оцінки рівня безпеки дитини, та на підставі клопотання служби у справах дітей районної державної адміністрації дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було влаштовано до кімнати тимчасового перебування дитячого відділення КЗОЗ РТМО «Дергачівська ЦРЛ». 14.02.2019 до служби у справах дітей районної державної адміністрації прибув рідний брат ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , під час бесіди з ним стало відомо, що за час проживання його сестри ОСОБА_4 разом із дітьми в м. Харкові, вона вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями, мала наркотичну залежність, в помешканні постійно знаходились сторонні особи в стані алкогольного сп`яніння. Також стало відомо, що ОСОБА_4 ніколи ніде не працювала, постійно існувала на соціальні виплати на дітей. Часто покидала дітей на дідуся ОСОБА_9 , та полишала домівку на кілька днів. Враховуючи те, що діти перебували в дитячому відділенні, а матір дітей не з`являлась до служби у справах дітей районної державної адміністрації з метою повернення дітей на виховання у сім`ю і не виходила на зв`язок у телефонному режимі, матері дітей було направлено повістку з проханням прибути до служби у справах дітей районної державної адміністрації 21.02.2019, але в зазначений день та час ОСОБА_4 так і не прибула до служби у справах дітей районної державної адміністрації. 27.02.2019 дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було взято на облік служби у справах дітей районної державної адміністрації у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю ОСОБА_4 батьківських обов`язків. 05.03.2018 до служби у справах дітей районної державної адміністрації прибула ОСОБА_4 , яка написала заяву про влаштування дітей на оздоровлення до туберкульозного санаторію м. Харкова, у зв`зку з тим, що в дітей були показники на оздоровлення в зазначеному санаторії. У своїй заяві вона зазначила, що буде провідувати дітей, а також тим часом вирішить свої соціально-побутові проблеми та забов`язалась влаштуватись на роботу. Враховуючи заяву, чотирьох дітей було влаштовано до туберкульозного санаторію відповідно до віку. 13.03.2019 до служби у справах дітей районної державної адміністрації надійшов лист від служби у справах дітей по Київському району м. Харкова. З листа стало відомо про те, що сім`я ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , та з 04.10.2019 перебували на обліку зазначеної служби в складних життєвих обставинах у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю батьківських обов`язків. 14.03.2019 до служби у справах дітей районної державної адміністрації прибув ОСОБА_10 , під час бесіди стало відомо про те, що він є батьком малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та має намір встановити батьківство у відношенні ОСОБА_7 та забрати на виховання у свою сім`ю, про, що написав відповідну заяву. В результаті чого ОСОБА_10 встановив батьківство у відношенні малолітнього ОСОБА_6 , надав відповідний акт обстеження умов проживання та із санаторія забрав малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на виховання у свою сім`ю. За інформацією Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області від 07.03.2019 на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

16.05.2019 до служби у справах дітей районної державної адміністрації прибула ОСОБА_11 вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , під час бесіди стало відомо про те, що за час проживання її сестри ОСОБА_4 в м. Харкові вона вела аморальний спосіб життя та змінивши місце проживання в смт Вільшани продовжує й надалі зловживати спиртними напоями. Станом на 11.06.2019 ОСОБА_4 жодного разу так і не прибула до служби у справах дітей районної державної адміністрації з метою вирішення подальшої долі своїх дітей. Після надання дітям соціального статусу, дітей буде влаштовано до сімейних форм виховання.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

10 липня 2019 після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом Служби у справах дітей Дергачівської райдержадміністрації Харківської області до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.Відмовлено в залученні в якості третьої особи Дергачівську місцеву прокуратуру. Призначити підготовче засідання на 09 год 00 хв 23 серпня 2019 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 15 серпня 2019 року.

23 серпня 2019 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення повідомлення стороні про дату, час і місце судового засідання та відповідно до п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України розгляд справи відкладено на 11 вересня 2019 року.

11 вересня 2019 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 26 вересня 2019 року.

У судове засідання 26.09.2019 відповідач ОСОБА_4 не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом було направлено судову повістку про виклик до суду та копії відповідних документів.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Також судом, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковано 12 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, начальник служби Гасс Т.В. подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками є: батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_4 .

Згідно висновку №01-49/2031 від 21 червня 2019 року, голови районної державної адміністрації Жидкова К.С., як представника органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 у відношенні її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про позбавлення батьківських прав.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 (справа №490/10338/15-ц) вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Згідно з нормами статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суд бере до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, а саме: право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкоджати цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», пункт 49, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 47), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

ОСОБА_4 , яка є матір`ю дітей, ухиляється від виконання своїх обов`язків по їх вихованню.

Статті 150, 157 СК України передбачають, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

За нормою п.2 ч.1 ст.164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 5 ст.19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку №01-49/2031 від 21 червня 2019 року, голови районної державної адміністрації Жидкова К.С., як представника органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 у відношенні її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 безвідповідально відносяться до виховання та утримання дитини, вихованням не займається, в зв`язку з цим суд позбавляє її батьківських прав у відношенні її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про стягнення аліментів, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає.

Згідно ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням всіх обставин справи, стану здоров`я та матеріального становища дитини, суд визначає розмір аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи стягнення з 25.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дітей).

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати у розмірі 3073,60 (768,40+768,40+768,40+768,40=3073,60) грн.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Служби у справах дітей Дергачівської райдержадміністрації Харківської області до ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у відношенні неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у відношенні неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи стягнення з 25.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дітей).

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 3073,60 грн судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації у Харківській області, місцезнаходження: Харківська область м. Дергачі майдан Перемоги №1 Будинок культури кім 226, ЄДРПОУ 38381694.

Відповідач: ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Суддя Є. А. Болибок