Ухвала суду № 84709095, 03.10.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2343/18

Провадження № 1-в/553/404/2019

У Х В А Л А

Іменем України

03.10.2019м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Новак Ю.Д., розглянувши матеріали клопотання в.о. начальника Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України про роз`яснення щодо призначення покарання за сукупністю злочинів у відповідності до ст.70 ч.4 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з клопотанням звернувся в.о. начальника Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України про роз`яснення щодо призначення покарання засудженому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у відповідності до ст.70 ч.4 КПК України.

Відповідно до ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.08.2013 року №10-1332/0/4-13 судам надані наступні роз`яснення щодо підстав та порядку роз`яснення судового рішення, встановлених в ст.380 КПК України.

Відповідно до ч.1 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Отже, предметом є судове рішення, прийняте судом по суті справи. При цьому, враховуючи значення слів "за заявою учасника кримінального провадження", можемо зробити висновок, що таке рішення приймається під час судового провадження.

Крім того відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного суду України«Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків » № 11 від 21.12.90 р., не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікацій злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Згідно п. 25Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання.

При цьому, при призначенні покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків слід забезпечити недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених відносно нього вироків, а також не допустити погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, як то передбачено нормами ст.ст.70, 71 КК України.

Зі змісту ст.6 параграфу 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 року слідує, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata (вирішена справа), тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Відповідно до цього принципу жодна сторона не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повторний перегляд порушеного питання не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду, (п. п. 51, 52 у справі «Науменко проти України» М 41984/98, рішення від 09.11.2004).

Разом з тим суду не надано копій вироків суду щодо яких в адміністрації установи виникають сумніви та протиріччя щодо порядку виконання, а тому суд немає можливості встановити чи підлягає роз`ясненню чи виправленню описок зазначені у клопотанні вироки суду.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути клопотання для належного оформлення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 537, 539 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання в.о. начальника Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України про роз`яснення щодо призначення покарання засудженому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у відповідності до ст.70 ч.4 КПК України- повернути для належного оформлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак