Ухвала суду № 84709011, 02.10.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-з/537/27/2019

Справа № 537/4114/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської в складі головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Яворській А.Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра Плюс» про відшкодування збитків за прострочення виконання зобов`язання,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою, відповідно до якої просять вжити заходи забезпечення їх позову до ТОВ «Вектра Плюс» шляхом накладення арешту на все майно та розрахункові рахунки, які належать приватному підприємству «Вектра Плюс».

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначили, що вони звернулись до суду з позовом до ТОВ «Вектра Плюс» про стягнення грошових коштів у розмірі 7 217 197 грн. 01 коп..

Між ними та ПП «Вектра Плюс» було укладено інвестиційний договір №В40/15 від 03.11.2015 року та додаток до нього №1 від 15.08.2016 року та інвестиційний договір №В37/15 від 28.10.2015 року.

За умовами вказаних договорів відповідач зобов`язався організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію об`єкта будівництва, а саме житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземний паркінг, будівництво якого здійснюється на АДРЕСА_1 , здійснити закріплення за позивачами об`єктів інвестування, а саме нежитлових приміщень на першому поверсі вказаного житлового комплексу, передати позивачам об`єкти інвестування, а позивачі зобов`язалися здійснити відповідне фінансування об`єкту інвестування на умовах, в порядку та строки, що передбачені договорами.

Житловий комплекс з торгівельними приміщеннями та підземний паркінг, будівництво якого здійснюється на АДРЕСА_1 , відповідно до вказаних договорів, повинен був бути введений в експлуатацію у ІІІ кварталі 2016 року.

Станом на 30.09.2019 року позивачами, як інвесторами будівництва, свої зобов`язання виконані в повному обсязі, а відповідач допустив порушення умов договорів, а саме строки введення в експлуатацію об`єкта будівництва, будівництво на даний час не закінчено, нежитлові приміщення в експлуатацію не введені.

Директором та засновником ПП «Вектра Плюс» є ОСОБА_3 , який також є засновником та директором ТОВ «Європабуд».

У мережі Інтернет на офіційному веб – сайті ТОВ «Європабуд» розміщено оголошення про продаж квартир та приміщень, в тому числі адміністративно – торгового приміщення в будинку АДРЕСА_1 .

Дана обставина, на думку позивачів, дає підставу вважати, що директор та засновник ПП «Вектра Плюс» ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності перед інвесторами, через підконтрольну йому ТОВ «Європабуд», яка взагалі не має відношення до цієї будівлі, намагається реалізувати майно, яке він повинен був передати позивачам ще в 2016 році.

За викладених обставин позивачі вважають, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно та розрахункові рахунки, які належать приватному підприємству «Вектра Плюс».

Суд розглянувши заяву, встановив наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, відповідно до якого просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Вектра Плюс» на їх користь грошові кошти за порушення зобов`язань по договору №В37/15 від 28.10.2015 року та В40/15 від 03.11.2015 року та додаткової угоди №1 від 15.08.2016 року в розмірі 7 217 197 грн. 01 коп.

Одночасно позивачами до суду подано заяву, відповідно до якої останні просять вжити заходи забезпечення їх позову до ТОВ «Вектра Плюс» шляхом накладення арешту на все майно та розрахункові рахунки, які належать приватному підприємству «Вектра Плюс».

Відповідно до ст..149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст..150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Як вбачається із змісту заяви, вона не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Так, при викладенні обставин на обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявники посилаються на те, що інвестиційний договір №В40/15 від 03.11.2015 року та інвестиційний договір №В37/15 від 28.10.2015 року було укладено між ОСОБА_2 , ОСОБА_2 і ПП «Вектра Плюс» та згідно вказаної заяви про забезпечення позову заявники просять накласти арешт на майно та розрахункові рахунки, які належать саме ПП «Вектра Плюс».

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачами пред`явлено позов до ТОВ «Вектра Плюс» та саме із останнього позивачі просять стягнути на їх користь грошові кошти за невиконання умов інвестиційного договору №В40/15 від 03.11.2015 року та інвестиційного договору №В37/15 від 28.10.2015 року.

Тобто у заяві про забезпечення позову заявники просять накласти арешт на майно та розрахункові рахунки, що належать ПП «Вектра Плюс», при цьому позовні вимоги до ПП «Вектра Плюс» заявниками не пред`являлись, а відповідачем у позові зазначено ТОВ «Вектра Плюс».

Таким чином, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України, позивачами у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не зазначено вірного найменування відповідача, а також необґрунтовано необхідності одночасного накладення арешту на майно та розрахункові рахунки.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки, як встановлено судом, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, то заяву необхідно повернути заявникам.

Керуючись ст.ст.151 - 153 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра Плюс» про відшкодування збитків за прострочення виконання зобов`язання - повернути заявникам.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена та підписана 02 жовтня 2019 року.

Суддя: