Ухвала суду № 84708739, 03.10.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2402/19

Провадження №1-кс/524/4324/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2019 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Нестеренко С.Г., при секретарі – Бельченко Н.Л., за участі начальника СВ Кременчуцького РВП КВП ГУ НП в Полтавській області – Наріжної В.Г., розглянувши клопотання начальника СВ Кременчуцького РВП КВП ГУ НП в Полтавській області Наріжної В.Г. про накладення арешту в матеріалах кримінального провадження, внесеного 02 квітня 2019 року до ЄРДР за №12019170220000220, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Начальник СВ Кременчуцького РВП КВП ГУ НП в Полтавській області Наріжна В.Г. звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12019170220000220, яке погоджено прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченко Я.Ю., а саме які були вилучені під час огляду місця події 01 жовтня 2019 року та які постановою слідчого від 01 жовтня 2019 року визнані речовими доказами, зокрема: на трактор марки «KOMTASUWA 320», д.н.з. НОМЕР_1 , жовтого кольору, model: 11202760-p01, serial: 2138, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Самоскид – С марки «КАМАЗ - 55111», оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , причіп якого був порожнім, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні начальник СВ Кременчуцького РВП КВП ГУ НП в Полтавській області – Наріжна В.Г., клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Прокурор, власники майна Крот В.А. та Малий В.Д. у судове засідання не прибули.

Слідчий суддя, вислухавши клопотання, пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.

У ч.ч. 1 - 4 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

На обґрунтування клопотання слідчий посилався на необхідність накладення арешту для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, усунення протиріч під час досудового розслідування та перевірки дійсності встановлених обставин, необхідні вилучені речі, які мають значення речових доказів, які будуть мати суттєве значення, як для кваліфікації правопорушення, так і для вирішення питання про притягнення певних осіб до відповідальності, у тому числі для/та з метою використання в подальшому для проведення слідчих дій по встановленню обставин вчинення злочину.

Слідчим суддею достовірно встановлено, і таке постає з витягу з ЄРДР, що 02 квітня 2019 року та 09 квітня 2019 року до ЄРДР були внесені відомості за обставинами видобування корисних копалин, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України відповідно за №№ 12019170220000220 та 12019170220000241.

Постановою прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченка Я.Ю.. від 21 травня 2019 року вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне провадження за № 12019170220000220 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, хоча перекваліфікація вказаних кримінальних правопорушень була здійснена з ч. 2 ст. 240 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України постановою начальника СВ Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Наріжної В.Г. на день пізніше, тобто 22 травня 2019 року.

Слідчий СВ Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Картузов І.А. здійснив 01 жовтня 2019 року огляд місця події поблизу с. Садки Кременчуцького району Полтавської області земельної ділянки, на якій знаходився раніше завезений невстановленими органом досудового слідства пісок без визначення його об`єму та маси, поблизу якого були виявлені вказані у клопотанні транспортні засоби.

Слідчим було складено протокол огляду місця події від 01 жовтня 2019 року, з посиланням на вчинення кримінального правопорушення 01 жовтня 2019 року, а саме наявності підозри у здійсненні за допомогою цих транспортних засобів навантаження та перевезення піску, та згідно якого було тимчасово вилучено транспортні засоби зі зберіганням їх на місці огляду.

У судовому засіданні достовірно встановлено факт невнесення до ЄРДР виявленого епізоду навантаження та перевезення піску 01 жовтня 2019 року без зазначення у протоколі огляду по яким саме кримінальним провадженням та за якими саме ознаками кримінального правопорушення, об`єднання в одне кримінальне провадження виявленого 01 жовтня 2019 року епізоду з вчинення кримінального правопорушення ним у квітні 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до п. 1.8 розділу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06 квітня 2016 року, реєстраторами Реєстру (далі – Реєстратор) є:

прокурори, у тому числі керівники прокуратур;

керівники органів досудового розслідування;

слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно п. 2.1 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06 квітня 2016 року, до Реєстру вносяться відомості про:

час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п`ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218 КПК України);

прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;

дату затримання особи;

обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176–178, 200, 202, 492, 493, 508КПК України);

час та дату повідомлення про підозру, зміну повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279 КПК України);

час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об`єктивних причин (стаття 277 КПК України);

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України);

дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України);

зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України);

оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);

об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);

продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294 КПК України);

встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред`явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;

закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України);

інші відомості, передбачені первинними обліковими документами.

Відповідно п.п. 1 п. 3.1 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06 квітня 2016 року унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення – у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.

У відповідності до п. 2.1 розділу IІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06 квітня 2016 року облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника прокуратури або органу досудового розслідування шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п`ятою статті 214 КПК України.

Таким чином, в межах кримінального провадження за № 12019170220000220, яке станом на 21 травня 2019 року кваліфікувалося за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 240 КК України, не здійснюється досудове розслідування по факту, який було виявлено 01 жовтня 2019 року та який не було фактично внесено до ЄРДР.

Крім того, органом досудового розслідування та прокурором не були надані достатні і достовірні відомості щодо вчинення власниками транспортних засобів та/або найманими ними працівниками кримінального правопорушення за ст. 240 та/або за ст. 185 КК України, а саме незаконного видобування піску як корисної копалини або таємного викрадення 01 жовтня 2019 року.

Всупереч вимогам ст. ст. 170, 171 КПК України слідчий та прокурор і без перевірки обставин встановлених слідчим суддею, без здійснення реєстрації подій виявлених 01 жовтня 2019 року в ЄРДР, не вказали конкретні підстави і мету, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

При цьому, слідчий суддя враховує, що кримінальні провадження за №№ 12019170220000220 та 12019170220000241 були внесені до ЄРДР по фактам, які були виявлені відповідно 02 та 09 квітня 2019 року , що як пояснила слідчий у судовому засіданні відрізняється від місця події, яка була виявлена 01 жовтня 2019 року.

Враховуючи наведене, а також з метою недопущення порушень законних прав та інтересів власників майна у світлі ст. 1 Протоколу (колишня назва – Перший Протокол) Європейської конвенції з прав людини, зокрема щодо наявності у них як власників майна реальних сподівань на збереження майна, використання у господарській (підприємницькій) діяльності, слідчий суддя дійшов висновку, що, за наявності наведених обставин, сукупності підстав та розумних підозр, відсутності доведеності за абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України необхідності такого арешту у повному обсязі, підстави для арешту майна – відсутні.

Отже, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 167, 170, 171, 173 КПК України,–

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити начальнику СВ Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Наріжній В.Г. у задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучені транспортні засоби згідно протоколу огляду місця події від 01 жовтня 2019 року в матеріалах кримінального провадження, внесеного 02 квітня 2019 року до ЄРДР за № 12019170220000220 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: