Ухвала суду № 84708183, 08.05.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/81/2019

Справа № 428/7697/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Куцелепи Д.О.,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сєвєродонецька кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130370001304 від 11.05.2018 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борівське м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: - 17.03.2003 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки; - 19.07.2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки; - 08.06.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці; - 02.08.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнився за відбуттям покарання; - 06.06.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також тяжких злочинів. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим вказаних кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано обвинувачується, відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи та навчання, наявність судимості за вчинення злочинів майнового характеру. Крім того, про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості вчинити інше кримінальне правопорушення свідчать такі обставини, як те, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, повторно, під час не знятої та не погашеної судимості за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. 06.06.2018 року засуджений Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України за вчинення умисного злочину проти власності. 26.06.2018 до Сєвєродонецького міського суду Луганської області направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 ККК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 . Враховуючи зазначені обставини застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам. В зв`язку з чим просить продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Захисник Толокольніков С.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого з тримання під вартою на більш м`який – домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також тяжких злочинів. Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.10.2018 року у відношенні обвинуваченого було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалами Сєвєродонецького міського суду Луганської області на строк по 11.05.2019 року включно.

Суд вважає, що на даній стадії процесу за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані злочини.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.

Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_1 не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а отже фактори, які б утримували ОСОБА_1 за місцем проведення судового провадження відсутні. Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні різного роду злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також тяжкого злочину. Вчинення ОСОБА_1 вказаних злочинів за нетривалий період часу свідчить про його стійку злочинну спрямованість та неусвідомлення невідворотності покарання за скоєні ним кримінальні правопорушення. Крім того, під час розгляду даного кримінального провадження обвинувачений порушив умови обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а тому у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений може вчинити нові злочини та переховуватися від суду, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

При вирішенні клопотання захисника Толокольнікова С.В. про зміну запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, суд вважає, що обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу на даній стадії процесу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим вважає недоцільним застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -.

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 06 липня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Толокольнікова С.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т. О. Комплєктова