Ухвала суду № 84708168, 08.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/674/2017

Справа № 428/10539/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Подрябінкіної М.О.,

прокурора Лагунова Д.М.,

захисників Колеснікова Ю.О., Горбатенко О.В., Пивоварова В.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання захисника Колеснікова Ю.О. у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Луганська Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про призначення судової почеркознавчої експертизи,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сєвєродонецького міського суду перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисником Колесніковим Ю.О. було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. В обґрунтування клопотання захисником зазначено, що під час досудового розслідування проводились негласні слідчо-розшукові дії. При цьому, в процесі проведення негласних слідчо-розшукових дій було складено та подано клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.06.2017, клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.07.2017, клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за річчю від 14.07.2018, а також отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Луганської області від 14.06.2017 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео- контроль особи, отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Луганської області від 18.07.2017, отримано ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Луганської області від 18.07.2017 про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. На думку захисника зазначені ним в клопотанні документи виконані однією особою, що, на думку захисника, свідчить про необхідність у проведення почеркознавчої експертизи для визначення можливості використання в якості доказів ухвал слідчого судді.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники у судовому засіданні підтримали клопотання захисника Колеснікова Ю.О., просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання захисника, вважаючи його необґрунтованим.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Вислухавши клопотання захисника, думку учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Підстави, за яких проведення експертизи у кримінальному провадженні є обов`язковим, визначено у ч. 2 ст. 242 КПК України, зокрема визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України; визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно зі ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Як свідчить заявлене захисником клопотання, на думку останнього у провадженні слід призначити почеркознавчу експертизу, з метою встановлення справжності ухвал слідчих суддів, які надавали дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим для виконання. Слідчим суддею Апеляційного суду Луганської області Стороженком С.О., при розгляді клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оформленні відповідної ухвали, не порушено вимог ст. 246-248 КПК України, а також норм «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18.12.2013 року № 939 та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання іх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним Наказом Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки, Голови Державної прикордонної служби, міністра фінансів та міністра юстиції від 16.11.2012 за № 114/1042/5161/1199/936/1687/5.

Окрім того, режим секретності, в рамках його забезпечення, при виготовленні ухвали про надання дозволу на проведення НРСД, передбачає окрім слідчого судді, також доступ інших осіб, які мають право працювати з документами з грифом « таємно» та « цілком таємно», в тому числі мають право, за дорученням слідчого судді, виготовити проект ухвали по конкретній справі щодо надання дозволу на проведення НРСД, з тим, щоб мінімізувати доступ інших осіб до таємної інформації, з ціллю її не розголошення.

Разом із тим, стороною захисту не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ухвалу розглянув та підписав не слідчий суддя , а інша особа.

Тим більш, на думку суду, підстави для призначення у провадженні почеркознавчої експертизи відсутні, оскільки оцінка доказів, у тому числі і наданих стороною обвинувачення, відноситься лише до дискреційних повноважень суду, який самостійно встановлює обставини, перевіряє їх наявними доказами, та надає їм оцінку у нарадчій кімнаті. Крім того, проведення справжності (достовірності) ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Луганської області може бути підтверджено чи спростовано без проведення експертизи, шляхом отримання інформації про перебування таких справ на розгляді слідчих суддів Апеляційного суду Луганської області.

Крім того, збір та перевірка доказів щодо викладених захисником у клопотанні обставин, може мати місце лише в рамках іншого кримінального провадження, тобто в порядку передбаченому ст. 214 КПК України.

Таким чином, суд, не вдаючись в оцінку доказів, які надані стороною обвинувачення та щодо яких є заперечення сторони захисту, оскільки вони можуть бути оцінені лише у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення у провадженні по суті, вважає, що підстави для задоволення клопотання захисника про призначення почеркознавчої експертизи відсутні, що свідчить про необхідність у відмовленні у задоволенні клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 89, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Колеснікова Ю.О. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про призначення судової почеркознавчої експертизи, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути подані разом з заявою про апеляційне оскарження рішення суду, яке може бути прийнято внаслідок розгляду справи по суті.

Суддя Т. О. Комплєктова