Рішення № 84707334, 24.09.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 375/1178/19

2-а/379/28/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Романа Олександровича, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, просить визнати поважною причину пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови № А-2305/1 від 23.05.2019 по справі про адміністративне правопорушення; поновити строк на оскарження постанови № А-2305/1 від 23.05.2019 по справі про адміністративне правопорушення; визнати незаконною та скасувати постанову № А-2305/1 від 23.05.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Романом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.03.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Романом Олександровичем було проведено позаплановий захід з перевірки дотримання нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на належній їй земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:08:001: НОМЕР_1 , за результатами якої 04.03.2019 складено акт перевірки № Т-0403/2, припис № С-0403/3 та припис № С-0403/4. З акту перевірки № Т-0403/2 вбачається, що ніби на земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:08:001: НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у період з 2007 по 2014 роки виконано будівельні роботи з будівництва дерев`яного садового будинку розмірами 3,7х5,6 м, дерев`яного садового будинку розмірами 3,8х5,6 м та двоповерхового садового будинку розмірами 4,25х6,6 м з влаштуванням залізобетонного фундаменту без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.ст.24, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Оскільки станом на час проведення перевірки, будівельні роботи вже тривалий час не проводились, так як будинки було побудовано в період з 2007 по 2014 роки, про що зазначено в самому акті перевірки № Т-0403/2, припис № С-0403/4 фактично було виконано вже в момент його винесення, про що й зазначено в оскаржуваній постанові. Зазначає, що 07.05.2019 відповідачем було проведено позапланову перевірку виконання нею приписів № С-0403/3 та № С-0403/4 від 04.03.2019. В той день відповідач оглянув земельну ділянку, не складаючи при цьому жодних актів і протоколів. Однак, 24.05.2019 в поштовому відділенні їй вручили поштове відправлення, в якому виявився протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-0805/1 від 08.05.2019, складений відповідачем. У вказаному протоколі зазначалось про невиконання нею припису № С-0403/3 від 04.03.2019 та повідомлялось, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 23.05.2019. Згодом, 31.05.2019 вона отримала постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-2305/1, винесену 23.05.2019 відповідачем, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, у відповідності до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 6800 грн. Вважає постанову незаконною з підстав розгляду справи про адміністративне правопорушення у її відсутність; нероз`яснення прав і обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП та позбавлення можливості надати пояснення.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 19.08.2019 визнано поважним причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 , прийнято до розгляду позовну заяву. (а.с.112-113).

Після задоволення відводів, ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 16.09.2019 адміністративну справу прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 286 КАС України з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання. Крім того, замінено третю особу з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Представником відповідача у визначений ухвалою строк подано відзив на позовну заяву, яким він вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки за результатами проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Будівництво будівель на земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:08:001: НОМЕР_1 , що розташована на території Рокитнянської селищної ради Київської області», складено акт перевірки № Т-0805/1 від 08.05.2019, а також протокол від 08.05.2019 № 1-Л-А-0805/1. З метою усунення виявлених порушень було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 № С-0805/1 з вимогою усунути порушення в термін до 08.07.2019 відповідно до чинного законодавства. Матеріали перевірки було направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку. Враховуючи норми статтей 277-279 КУпАП, беручи до уваги строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, ту обставину, що клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення станом на дату розгляду справи не надходило, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи в сукупності, враховуючи правопорушення, які було виявлено під час позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою в межах чинного законодавства України, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП, а саме ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та притягнуто до відповідальності, про що винесено постанову від 23.05.2019 № А-2305/1. Разом з тим, вважає за необхідне зазначити, що позивач був присутній під час перевірки, частково надав документи, що мав стосовно об`єкта будівництва, а відтак фактично допуск до позапланової перевірки відбувся. Вважає, що департаментом дотримано процедуру проведення позапланової перевірки та притягнення позивача до відповідальності, допуск до перевірки посадових осіб департаменту фактично відбувся, а відтак предметом розгляду у даному судовому процесі має бути лише суть виявлених порушень. Звертає увагу суду на ту обставину, що за результатами проведення перевірки від березня місяця 2019 року, встановлено порушення позивачем вимог статтей 24, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В результаті чого, позивачу видано припис № С-0403/3 з вимогою усунути допущені порушення в строк, вказаний у приписі. Акцентує увагу суду на тій обставині, що позивач повністю погодився з вимогами вказаного вище припису. Таким чином, станом на травень місяць 2019 року встановлено, що законні вимоги департаменту позивачем не виконані. Отже, доводи позивача, зазначені в позовній заяві вважає необгрунтованими.

Третьою особою у встановлений судом строк пояснень щодо позову або відзиву не подано.

Представник позивача адвокат Капустін В.В. в судовому засіданні позов підтримав за вкладених у ньому обставин і підстав та просив задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, правом подати клопотання про відкладення розгляду справи не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 04.03.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Романом Олександровичем було проведено позаплановий захід з перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на належній їй земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:08:001: НОМЕР_1 , за результатами якої 04.03.2019 складено акт перевірки № Т-0403/2, припис № С-0403/3 та припис № С-0403/4.

07.05.2019 відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівництво будівель на земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:08:001:0045, що розташована на території Рокитнянської селищної ради Київської області», за результатами якої складено акт перевірки № Т-0805/1 від 08.05.2019, а також протокол від 08.05.2019 № 1-Л-А-0805/1 про адміністративне правопорушення. З метою усунення виявлених порушень було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 № С-0805/1 з вимогою усунути порушення в термін до 08.07.2019 (а.с.43-55). Зазначене позивач отримала поштою 24.05.2019 (а.с.55).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-0805/1 від 08.05.2019, ОСОБА_1 вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № С-0403/4 від 04.03.2019 виконано, вимоги припису № С-0403/3 від 04.03.2019 не виконано, чим порушено вимоги пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Крім того, в протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год 00 хв 23.05.2019 за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133.

31.05.2019 позивач отримала копію оскаржуваної постанови № А-2305/1 по справі про адміністративне правопорушення від 23.05.2019 (а.с.56-58), якою позивач визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено за відсутності позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.

У п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженому постановою КМУ від 06.04.1995 № 244 визначено, що відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що розгляд справи позивача про адміністративне правопорушення було здійснено без його присутності та за відсутності доказів щодо його обізнаності про такий розгляд 23.05.2019, що є порушенням вимог ст. 268 КУпАП та фундаментальних прав позивача на участь у процесі прийняття рішення за результатами розгляду його справи, права на надання пояснень, доказів та на правову допомогу.

Отже, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вважає, що відповідачем при її винесенні було порушено принцип належного урядування.

Приходячи до такого висновку суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Посилання представника відповідача у відзиві на позов на те, що перевірка об`єктів будівництва позивача здійснена з дотриманням вимог законодавства і позивач був присутній при її проведенні, судом до уваги не приймаються, оскільки це не позбавляє відповідача ані обов`язку дотримуватися відповідних норм законодавства, що регламентують наступні стадії процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, ані обов`язку забезпечити позивачу реальну можливість реалізувати свої процесуальні права.

За викладених встановлених судом обставин спору оскаржувана постанова не може вважатися законною, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Романа Олександровича № А-2305/1 від 23.05.2019 незаконною, що дає підстави для її скасування та що узгоджується із положеннями п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України в тім, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вищевказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та заснованими на законі, в зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано до суду наступне:

копію договору про надання правничої допомоги № 192 від 14.03.2019, розділом 3 якого визначено порядок обчислення і внесення гонорару та оплата фактичних витрат; додаток № 1 від 14.03.2019 до договору про надання правничої допомоги щодо вартості однієї години надання послуг (виконання робіт) адвоката;

детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Капустіним В.В. відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № 192 від 14.03.2019;

квитанції № 8, 9 від 30.08.2019 квитанцію до прибуткового касового ордера.

Як вбачається з наведених документів, розмір судових витрат позивача на оплату гонорару їх представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 4600,00 грн.

Наведені документи судом оцінені як належні та достатні в розумінні вимог ст.ст. 73 та 76 КАС України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на правничу допомогу.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, на підтвердження наведених обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що понесені позивачем судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, підтверджені належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку, що такі витрати підлягають стягненню з Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 71-74, 77, 90, 132, 134, 139, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 245, 251, 254, 268, 280 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати поважною причину пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови № А-2305/1 від 23.05.2019 по справі про адміністративне правопорушення.

Поновити строк на оскарження постанови № А-2305/1 від 23.05.2019 по справі про адміністративне правопорушення.

Визнати незаконною та скасувати постанову № А-2305/1 від 23.05.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупко Романом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України, код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.

ГоловуючийВ. І. Зінкін