Постанова № 84705906, 03.10.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/275/19

3/339/77/19

П О С Т А Н О В А

03 жовтня 2019 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого

за ч.1ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

якому роз"яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А :

З протоколу вбачається, що 22 серпня 2019 року о 000год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме: штовхав її та ображав нецензурною лайкою.

За змістом ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).

А як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Так, пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Натомість, з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суть адміністративного правопорушення (вчинення якого ставиться в вину) не розкрита відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: відсутні відомості щодо суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема, форми вини; не зазначено, чи внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілій , що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Тобто, фабула правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП за якою кваліфіковано правопорушення.

Окрім того, в протоколі зазначено , як потерпілу - ОСОБА_2 , в той час як в заяві з приводу вчинення щодо неї дій вона значиться як ОСОБА_3

До матеріалів додано письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , однак вказаний свідок не зазначений в протоколі.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Зазначені порушення при складанні протоколу є підставою для повернення для його належного дооформлення, в ході якого необхідно усунути зазначені недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст.256,257 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП повернути до Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франкіській області на доопрацювання для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині постанови.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Головенко О.С.