Вирок № 84705110, 24.09.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/852/19

провадження 1-кп/216/600/19

ВИРОК

іменем України

24 вересня 2019 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Беркут А.О.,

прокурора Денисенка О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

захисника адвоката Лапшина М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №№ 12018040230002258 від 10.12.2018, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, яка є громадянкою України, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, офіційно не працевлаштована, інвалід ІІІ групи, має професійно-технічну освіту, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

- 20.02.2008 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. ст. 309 ч. 1, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 27.10.2009 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 307 ч. 2, ст. 71 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, 20.06.2014 звільнена з місця позбавлення волі на підставі ст. 81 КК України постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.06.2014 умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 місяць 11 днів;

- 08.04.2016 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

В ході судового розгляду було встановлено, що 10.12.2018 впродовж дня ОСОБА_2 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 , знаходились за місцем його тимчасового мешкання, у орендованій ОСОБА_1 квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 вживав спиртні напої. Приблизно о 14:45 годині 10.12.2018 в коридорі вказаного помешкання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на побутовому ґрунті виникла сварка, під час якої у ОСОБА_2 виникло почуття гострої неприязні до ОСОБА_1 та умисел на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів. Діючи з цією метою, ОСОБА_2 прослідувала до кухні вищевказаної квартири, де взяла зі столу кухонний ніж, та таким чином підшукавши собі знаряддя злочину, утримуючи ніж у правій руці, повернулася до ОСОБА_1 , який в цей час залишався в коридорі вищевказаної квартири. Відразу ж після цього, ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні коридору квартири АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні до нього, утримуючи підшуканий нею кухонний ніж у правій руці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, та бажаючи їх настання, приблизно о 14:50 годин 10.12.2018 умисно завдала потерпілому ОСОБА_1 , який стояв до неї обличчям, одного удару клинком підшуканого кухонного ножа в передню ліву ділянку грудної клітини, не переслідуючи за мету спричинити ОСОБА_1 смерть. Одразу ж після цього ОСОБА_2 , побоюючись активної протидії зі сторони потерпілого ОСОБА_1 , схопила останнього обома руками за верхні кінцівки, та умисно вкусила потерпілого ОСОБА_1 зубами за ліву кисть. Намагаючись уникнути злочинного посягання, потерпілий ОСОБА_1 , застосовуючи фізичну силу, силоміць звільнився від захвату ОСОБА_2 та вибіг з приміщення квартири за вказаною адресою на сходовий майданчик, де біля вхідних дверей даного помешкання, ОСОБА_1 , не устоявши на ногах, в результаті отриманого ножового поранення, впав спиною на цьому ж сходовому майданчику, вдарившись під час падіння тім`яно-потиличною ділянкою голови об тверду поверхню сходового майданчика, та втратив свідомість. Побачивши потерпілого ОСОБА_1 лежачим на сходовому майданчику у несвідомому стані, ОСОБА_2 відразу ж припинила свої злочинні дії, викликала потерпілому по мобільному телефону бригаду швидкої медичної допомоги та з місця вчинення злочину втекла, а потерпілого ОСОБА_1 , цього ж дня 10.12.2018 бригадою швидкої медичної допомоги було госпіталізованого до КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР», де йому було надано належну медичну допомогу. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в тім`яно-потиличній області по середній лінії та ліворуч голови; шкіряної рани по внутрішній поверхні лівої кисті в області 5 п`ясткової кістки; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч на рівні 7-го ребра, з пошкодженням лівого передсердя та міжреберної артерії; гемопневмоторакса ліворуч; гемоперикарду. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 125 від 01.02.2019 виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 , винноюсебе визнала повністю й пояснила, що за обставин, викладених у вироку вчинила кримінальне правопорушення, а саме: з потерпілим була знайома 15 років, стосунки між ними нормальні. 09-10 грудня 2018 року перебувала у знайомого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , де вони вживали алкогольні напої. Вдень 10.12.2018 між ними на ґрунті знаходження у стані сп`яніння відбулася сварка в ході якої, внаслідок почуття гострої неприязні, нанесла в коридорі квартири ножом, який раніше взяла на кухні та тримала в правій руці, один удар в область лівої ділянки тулубу в районі грудини. Від цього потерпілий впав на підлогу, а вона вийшла з квартири, викликала швидку допомогу та поїхала додому, де її затримали працівники поліції, яких вона викликала сама. Знаряддя злочину – ніж, вона поклала в раковину на кухні на місці вчинення злочину. У вчиненому обвинувачена щиро покаялась, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого злочину, а також вивловила бажання відшкодувати завдану шкоду.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого нею діяння, підтвердженням нею його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченої та потерпілого, а також письмовими документами, які характеризують особу обвинуваченого та в частині речових доказів.

Зокрема допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що з обвинуваченою знайомий 15 років, стосунки між ними нормальні. 10.12.2018 приблизно о 02.00 год. до нього приїхала ОСОБА_2 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння та стала відпочивати. Приблизно о 09.00 год. їй зателефонували і він взяв її слухавку та невідомий чоловік повідомив йому, що в нього вкрали гаманець. О 10.00 год. прокинулась ОСОБА_2 , з якою він почав розпивати алкогольні напої до 13.00 год., коли розпочалась сварка, в ході якої він просив її поїхати додому. Під час сварки, коли він стояв в коридорі, Тимофієва пішла на кухню, а коли повернулась, то нанесла правою рукою один удар в ліву частину його тулуба між ребрами. Він відчув біль та присів, а також побачив, що з рани тече кров. ОСОБА_2 зайшла на кухню та потім вибігла з кватири, а він намагався вийти та втратив свідомість на сходах. Зі слів його сусідки саме вона викликала йому швидку медичну допомогу. Внаслідок отриманих ним травм він два місяці проходив лікування у лікарні. Обвинувачена завдану йому шкоду не відшкодувала, вважає, що її треба суворо покарати та позбавити волі.

Показання потерпілого ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченої ОСОБА_2 та вказують на її причетність до вчиненого злочину.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, а дії її відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, у зв`язку із чим, обвинувачена підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винної шляхом з`ясування стану її здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення нею інкримінованого їй злочинного діяння раніше судима, офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, на обліку лікаря-психіатра не перебувала, перебувала під диспансерним наглядом лікаря- нарколога з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, має синдром залежності, характеризується позитивно.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації злочину, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченою вчинено тяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття обвинуваченої.

До обставин, які обтяжують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить рецидив злочинів.

Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а також особу обвинуваченої і обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання, наведені судом вище у вироку, у зв`язку з чим суд, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 121 КК України, вважає що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, оскільки таке покарання сприятиме її виправленню і попередженню вчиненню нових злочинів, а також буде необхідним і достатнім та вважає необхідним застосувати до обвинуваченої приписи ст.ст. 75, 76 КК України та звільнити останню від відбування покарання з встановленням їй іспитового строку.

Крім того, прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 3 Денисенко О.В. в інтересах держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР звернувся до ОСОБА_2 з цивільним позовом про стягнення матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради» матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 за період з 10.12.18 по 08.01.19 у сумі 14 465 грн. 00 коп. В позові зазначає, що в результаті протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в тім`яно-потиличній області по середній лінії та ліворуч голови; шкіряної рани по внутрішній поверхні лівої кисті в області 5 п`ясткової кістки; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч на рівні 7-го ребра, з пошкодженням лівого передсердя та міжреберної артерії; гемопневмоторакса ліворуч; гемоперикарду. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 125 від 01.02.2019 виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР» в торокальному відділенні з 10.12.18 по 08.01.19 і на його лікування були витрачені грошові кошти в сумі 14 465,00 грн., про що свідчить довідка-калькуляція за вих. № 7 від 13.02.2019.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечує проти стягнення з неї 14465,00 грн. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши обвинувачену та її захисника, потерпілого, дослідивши матеріали справи і докази, здобуті у даній справі в частині цивільних позовів дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Так, судом з достовірністю встановлено, що саме діями обвинуваченої ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в тім`яно-потиличній області по середній лінії та ліворуч голови; шкіряної рани по внутрішній поверхні лівої кисті в області 5 п`ясткової кістки; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч на рівні 7-го ребра, з пошкодженням лівого передсердя та міжреберної артерії; гемопневмоторакса ліворуч; гемоперикарду, внаслідок чого він знаходився на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР» в торокальному відділенні з 10.12.18 по 08.01.19 і на його лікування були витрачені грошові кошти в сумі 14 465,00 грн., про що свідчить довідка-калькуляція за вих. № 7 від 13.02.2019, тому матеріальна шкода, в силу вимог ст. 1206 ЦК України ЦК України, повинна бути відшкодована особою, що вчинила злочин, тобто ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 66, 75, 76, 121 ч.1 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 369-376, 392, 395, 532-533 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо воан протягом іспитового строку, встановленого судом в 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно з п.п. 1,2 ч.1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Денисенко Олександра Володимировича в інтересах держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12 березня 2004 Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області), зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради» (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Кривий Ріг, МФО 305750 ОКПО 01986397) матеріальну шкоду в розмірі 14 465 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень).

Речові докази:

- жіночу кофту, ніж, змиви та зразки крові потерпілого ОСОБА_1 , які передані на відповідальне зберігання до Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області – знищити;

- ДВД-диски з відеозаписами слідчих дій, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12018040230002258 – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику, потерпілому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: Р.О. Кузнецов