Ухвала суду № 84702629, 03.10.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3883/19

Провадження № 1-кп/175/184/19

Ухвала

Іменем України

03 жовтня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Данильченка В.В.,

захисника Алієва Н.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілої ОСОБА_2 та її представника Білоусова Г.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040440001072 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 імені АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

встановив:

01 жовтня 2019 року на розгляд Дніпропетровського районного суду з Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 надійшов обвинувальний акт від 30 вересня 2019 року (з додатками) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040440001072 від 08 серпня 2019 року, по якому 08 серпня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а 30 вересня 2019 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

01 жовтня 2019 року ухвалою судді обвинувальний акт призначений у підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України та підлягає призначенню до судового розгляду за участю сторін, потерпілих та їх представника. Крім того, заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Представник потерпілої та потерпіла погодилися з прокурором і просили прийняти до розгляду цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_5 (так зазначено у обвинувальному акті) у судове засідання не з`явилася. Адвокат Білоусов Г.О. від імені ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій остання просить провести підготовче судове засідання 03 жовтня 2019 року за її відсутності та зазначає, що має намір подати цивільний позов до початку розгляду справи по суті.

Захисник не заперечував щодо призначення обвинувального акту до розгляду у суді та прийняття цивільного позову, але вважав необґрунтованим клопотання прокурора щодо подальшої дії запобіжного заходу та зазначив, що цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та сприятиме встановленню третьої особи, яка, на його переконання, причетна до спричинення тілесних ушкоджень, від яких настала смерть ОСОБА_8

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та зазначив, що у разі обрання домашнього арешту буде проживати по АДРЕСА_3 .

Вислухавши думку учасників підготовчого засідання щодо заявлених клопотань, дослідивши обвинувальний акт (з додатками) та цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , суд встановив наступне.

Кримінальне провадження відповідно до ч.2 ст.31, п.5 ч.3 ст.314 КПК України підсудне Дніпропетровському районному суду та підлягає судовому розгляду суддею одноособово.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, суд не вбачає.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, а тому підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

Недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування в частині не зазначення відомостей про надання представнику потерпілої та захиснику доступу до матеріалів кримінального провадження, не є самостійною підставою для повернення обвинувального акту, оскільки адвокати Білоусов Г.О. і ОСОБА_9 підтвердили про виконання з ними вимог ст.290 КПК України.

За таких обставин, за відсутності обмежень, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін, потерпілих та їх представника.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

За приписом ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини наголошує, що при вирішенні питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами з`ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого.

Судом установлено, що під час досудового розслідування слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.00 години 07 жовтня 2019 року.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження та враховуючи, що розгляд справи з об`єктивних причин не може бути розпочатий до спливу цього строку, а також із урахуванням обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі доведеності вини за вчинення умисного тяжкого злочину, наслідком якого стала смерть людини, суд вважає реальною наявність існування перелічених ризиків, які на день проведення підготовчого засідання не змінилися та які є достатніми для обрання ОСОБА_4 аналогічного запобіжного заходу на 60 днів.

У зв`язку з цим клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки ч.3 ст.315 КПК України не передбачає продовження заходів забезпечення кримінального провадження під час підготовчого засідання.

З наведених підстав клопотання захисника про обрання цілодобового домашнього арешту не підлягає задоволенню.

За приписом ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого…

Відповідно до ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у цивільному порядку.

Оскільки цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 відповідає цим вимогам, він підлягає прийняттю до розгляду у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.314-316, 369 КПК України, суд –

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040440001072 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 15.00 годині 10 жовтня 2019 року. Резервним днем судового розгляду визначити 23 жовтня 2019 року о 15.00 годині.

Клопотання прокурора Данильченка В.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 грудня 2019 року.

Клопотання захисника Алієва Н.Д. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю – залишити без задоволення.

Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні позовну заяву потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Копію цивільного позову вручити обвинуваченому і його захиснику.

Судове засідання провести за участю прокурора, потерпілих, представника потерпілої, захисника та обвинуваченого.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Суддя В.В. Бровченко