Ухвала суду № 84699398, 02.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

02 жовтня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1063/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39392513)

про визнання протиправною та скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 22.07.2019 р. № Ф-77106-50 на суму 21030,90 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 р. адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк визначений судом позивач усунув недоліки позовної заяви. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заява про усунення недоліків з долученням заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та клопотання про звільнення від сплати або розстрочення судового збору.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява приведена у відповідність до вимог ст. ст. 159 - 161 КАС України. Підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.

Враховуючи вимоги ст. ст. 12, 257 - 262 КАС України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що ним пропущено строки звернення до суду з поважних причин.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 22.07.2019 р. № Ф -77106-50, отримана ним тільки 29.08.2019 р. по вині відправника ГУ ДФС у Чернівецькій області, який не належним чином зазначив її адресу, як одержувача рекомендованої поштової кореспонденції, що підтверджується довідками з Укрпошти.

За наведених обставин, позивач просить поновити пропущений з поважних причин 10-ти денний строк, передбачений ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Розглянувши заяву про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного видно, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 р..

З наведених норм видно, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату боргу в адміністративному порядку. Також передбачено звернення вимоги до примусового виконання у разі несплати суми недоїмки або не оскарження вимоги протягом десяти днів.

Таким чином, у справах з приводу оскарження вимоги про сплату боргу позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Беручи до уваги вказане вище, суд приходить до висновку, що право позивача на звернення до суду за захистом його прав та інтересів виникло з моменту отримання оскаржуваної вимоги, а саме 29.08.2019 р. Відтак, з урахуванням положень ст. 122 КАС України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" десятиденний строк оскарження вимоги у позивача закінчився 10.09.2019 р., а адміністративний позов надійшов до суду надійшов 10.09.2019 р., тобто в межах 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про його поновлення, суд приходить до висновку, що відповідний строк був пропущений позивачем з поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, в даному випадку необхідно також враховувати, що згідно з ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Стосовно клопотання позивача про звільнення від сплати або розстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Як видно із поданого клопотання, позивач просить звільнити її від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що вона є членом багатодітної сім`ї, оскільки є матір`ю чотирьох дітей. Син є інвалідом дитинства, що потребує значних витрат. На даний час перебуває вона у післяпологовій відпустці та відпустці по догляду за дитиною, перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як установлено судом, ОСОБА_1 є членом багатодітної сім`ї, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 від 20.11.2011р.

Згідно довідки Вижницької міської ради № 3-1889 від 07.06.2019 р. позивач є матір`ю чотирьох малолітніх дітей.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації № 303 від 12.02.2015 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Іспас Вижницкого району, перебуває на обліку в управлінні, і занесена до Єдиного державного реєстру пільговиків, пільгами користується. Пільга - багатодітна сім`я. Термін дії пільги з 12.02.2015 р. по15.06.2020 р.

Згідно довідки Вижницької районної лікарні № 62 від 29.08.2019 р. син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом дитинства та має постійну серцеву хворобу.

Задовольняючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд також враховує майновий стан позивача та скрутне матеріальне становище.

Судом встановлено, що позивач перебуває у післяродовій відпустці та відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до вимог ст.ст.132-133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, ураховуючи, що позивач є членом багатодітної сім`ї, також матеріальні і соціальні обставини у яких вона перебуває, що підтверджується належними доказами, суд дійшов висновку про звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 132, 133, 159 - 164, 171, 241, 243, 248, 257 - 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновити такий строк.

2. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити повністю.

3. Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 .

4. Відкрити провадження в адміністративній справі.

5. Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст.ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

6. Справа розглядатиметься суддею Левицьким В.К. одноособово.

7. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

8. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу дводенний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.

9. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачеві дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.

10. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. У відповідності до ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку у випадку порушення правил підсудності.

Суддя В.К. Левицький