Рішення № 84699390, 02.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/774/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, з урахування уточнених позовних вимог, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) 25122,37 грн, з яких: 11067,07 грн заборгованість із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - до місцевого бюджету, 14055, 3 грн - заборгованість із земельного податку з фізичних осіб - до місцевого бюджету.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість відповідача становить 25122,37 грн. Проте, відповідачем не вживаються заходи щодо погашення вказаного боргу. У зв`язку із не сплатою відповідачем вказаної заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.08.2019 р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за зареєстрованим місцем проживання згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМСУ в Чернівецькій області (вул. Південно-Кільцева, 32, смт. Кельменці, Чернівецька область), адресою вказаною позивачем в позовній заяві, а також за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою Укрпошти від 11.08.2019 р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 68, 69).

Виходячи із змісту п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, вважається, що часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи ст. ст. 127 та 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, незважаючи на невручення поштових відправлень останньому з незалежних від суду причин.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені п. 37.3. ст. 37 ПК України.

Згідно п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2. ст.38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до п. 265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 даного Кодексу об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України ).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05.09.2014 р., що підтверджується інформацією Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області від 16.07.2019 р. (а.с. 25).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.07.2016 р. Місце проживання відповідача - АДРЕСА_4 . 03.10.2016 р. відповідач припинив підприємницьку діяльність, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 32-37).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованою 22.05.2019 р. за № 167579338 (а.с. 9-10).

За даними вказаних реєстрів, відповідач володіє на праві власності наступним нерухомим майном, а саме:

- нежитловою будівлею, свинарником, загальна площею 756,9 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , загальна вартість якого складає 20927,00 грн;

- нежитловою будівлею, свинарником, загальною площею 611,50 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ,загальна вартість якого складає 43914,00 грн;

- нежитловою будівлею, загальною площею 220,30 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з п.п. 266.7.1 п.266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно із п. 57.2. ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум і (платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в Податковому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п.п .266.9.1 п. 266.9 ст . 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 даного Кодексу податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 26.06.2017 р. № 48555-24, яким визначено відповідачу суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 4213,24 грн (а.с. 12, 56).

Вказане податкове повідомлення - рішення вручено відповідачу 21.07.2017 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 12, 56).

Судом також встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області 04.05.2018 р. винесено наступні податкові повідомлення - рішення форми "Ф", а саме:

- № 0008154-5302-2405, яким визначено відповідачу суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 3633,12 грн (а.с. 11, 58);

- № 0008155-5302-2405, яким визначено відповідачу суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 285,51 грн (а.с. 11, 58);

- №0008156-5302-2405, яким визначено відповідачу суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 2935,20 грн (а.с. 11, 58);

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 21.06.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11, 58).

Отже, контролюючим органом в наведених податкових повідомлення - рішеннях визначено відповідачу податкове зобов`язання з податку податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на загальну суму 11067,07 грн (4213,24 грн + 3633,12 грн + 285,51 грн + 2935,20 грн).

Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення - рішення форми "Ф" від 26.06.2017 р. № 48555-24 та від 04.05.2018 р. № 0008154-5302-2405, № 0008155-5302-2405, № 0008156-5302-2405 відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказане вище податкові повідомлення -рішення є узгодженими.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, визначене контролюючим органом відповідачем в добровільному порядку не сплачене, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 11067,07 грн, що також підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с. 15 - 18).

Отже, загальна сума податкового боргу, яка визначена відповідачу за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та підлягає стягненню складає 11067,07 грн.

Стосовно заборгованості із земельного податку з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі.

Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 14.1.72 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого XII розділом Податкового кодексу; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п.п. 285.1., 285.2 ст.285 ПК України). Відповідно до п. 286.1. ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно із п. 286.5 ст.286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу.

Відповідно до п. 287.5 ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.06.2018 р. № 55220-5302-2409, яким визначено відповідачу суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 14055,30 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем одержано 30.06.2018 р., що підтверджується його підписом (а.с. 13, 59).

З матеріалів справи видно, що податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 30.06.2018 р. № 55220-5302-2409, відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення - рішення є узгодженим.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб, визначене контролюючим органом відповідачем в добровільному порядку не сплачене, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 14055,30 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с. 19 - 20).

Отже, грошове зобов`язання визначене контролюючим органом відповідач не сплатив, у зв`язку з чим утворився борг в сумі 25122,37 грн, з яких 11067,07 грн заборгованість із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та 14055,30 грн - заборгованість із земельного податку з фізичних осіб.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано та направило на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" № 53275-24 від 20.11.2017 р. на загальну суму податкового боргу у розмірі 4775,72 грн (а.с. 57).

Вказану вимогу отримано відповідачем 18.09.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з відсутністю судових витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257 - 262, 293 та 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 25122,37 грн, з яких 11067,07 грн заборгованість із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - до місцевого бюджету, 14055,30 грн - заборгованість із земельного податку з фізичних осіб - до місцевого бюджету.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39392513);

відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05.09.2014 р.).

Суддя Левицький В.К.