Ухвала суду № 84699372, 30.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про застосування заходу процесуального примусу

30 вересня 2019 року справа № 580/2322/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України про визнання дій протиправними та зобов`язання розглянути звернення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, в якій просить визнати неправомірними дії при направленні йому листа від 10.07.2019 та вказаний лист протиправним та зобов`язати відповідача особисто розглянути звернення до Президента України, отримане ним від Міністерства соціальної політики, з його участю в м. Черкасах.

12 серпня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що образливі висловлювання ОСОБА_1 щодо представника Фонду ОСОБА_2 та заступника директора ОСОБА_3, використання яких неприпустиме при оформленні позовної заяви, які зазначені підставою та предметом позову, перешкоджають відкриттю провадження у справі та є зловживанням процесуальними правами, що є підставою для повернення позовної заяви.

Розглянувши адміністративний позов та відзив на позов, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Всупереч вказаних норм обґрунтування вимог позивача (абз.1, 6, 7) зводяться до образливих тверджень на адресу безпосереднього виконавця спірного листа ОСОБА_2 та заступника директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України ОСОБА_3. Зміст прохальної частини позовної заяви також містить образливі слова в частині характеристики заявленого предмету спору. Використання таких висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики особою рішень та дій суб`єктів владних повноважень. Водночас суд не наділений повноваженням здійснювати переклад та замінювати зміст тверджень позивача для приведення їх до тексту прийнятного офіційного спілкування.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, яка обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій згідно з ч.5 ст.242 КАС України, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду визнала законною та залишила без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про повернення позовної заяви, що подавалася до нього як до суду першої інстанції, з вищевказаних підстав.

Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що у розумінні Європейського суду з прав людини також констатується як зловживання правом на подання заяви.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).

Дотримуючись вказаних підходів, суд дійшов висновку, що образливі висловлювання позивача, використання яких неприпустиме при оформленні позовної заяви, які зазначені підставою та предметом позову, є зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді, а також добросовісно користуватись визначеними законом правами.

Сторони повинні не припускати використання образливої лексики як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки неділове/ненормативне мовлення не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до суддів.

Оскільки позивач під час подання адміністративного позову явно зловживав процесуальними правами, наданими йому Конституцією України, КАС України, суд, керуючись положеннями статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, що підлягає стягненню в дохід Державного бюджету в сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд зазначає, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 гривень. Відтак, сума штрафу складає 576,30 грн.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Щодо посилання відповідача на зловживання процесуальними правами як на підставу повернення позовної заяви суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України повернення позовної заяви є правом, а не обов`язком суду.

Керуючись ст.ст. 45, 144, 149, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) штраф в розмірі 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 30 коп. в дохід Державного бюджету України.

Ухвала є виконавчим документом.

Відповідно до вимог частини 5 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України:

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, однак апеляційна скарга на ухвалу суду бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Оскарження даної ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя А.В. Руденко