Рішення № 84699116, 01.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" жовтня 2019 р. № 520/8389/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представник позивача - Комісарової Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" (61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, оф. 506) до Харківської митниці ДФС (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-б) про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001770/2 від 12.03.2019 р.;

2. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01353 від 12.03.2019 р.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001770/2 від 12.03.2019 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01353 від 12.03.2019 р. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Після судового засідання представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 17.07.2018 року між позивачем - ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М» та ОСОБА_1 DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция) укладено контракт №2017/CR02.

Відповідно до умов вказаного контракту, продавець продає, а позивач купує на умовах і в терміни, викладених нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 2.2. ч.2 контракту передбачено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.

Пунктом 4.1. ч.4 контакту встановлено, що оплата за цим контрактом повинна проводитись в доларах СІЛА на рахунок продавця.

На виконання вимог контракту, сторони уклали додаток №4 від 20.12.2018 року та яким визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за товар, вантажовідправника.

Додатком №4 від 20.12.2018 року до контракту ,сторони узгодили поставку оцинкованого штифту з зі сталі марки SAE1008::

- Розміром 7,90X7,90X140 MM у кількості 5,00 тон за ціною 1 030,00 доларів США за тону (1 030,00 х 5,00 =5 150,00 дол. США);

- Розміром 6,90X6,90X62,50 MM у кількості 10,00 тон за ціною 1 075,00 доларів США за тону (1 075,00 х 10,00 =10 750,00 дол. США), всього разом на суму 15 900,00 доларів США.

п. 1.2. Додатку № 4 встановлено, що умови поставки товарів за цим Додатком FOB Стамбул, Турція.

На виконання умов додатку №4 (п.1.3.), позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 41 від 20.12.2018 року було перераховано 30% попередньої оплати за товар згідно додатку №4 в сумі 4770,00 (чотири тисячі сімсот сімдесят доларів 00 центи) доларів США на рахунок продавця.

Та на виконання умов додатку № 4 (п.1.4.) позивачем вже після отримання товару було проведено остаточний розрахунок за нього в розмірі 11 130,00 Доларів США, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 55 від 13.02.2019 р. та Свіфтовки від 13.02.2019р.

11.03.2019 року представником позивача компанією - ТОВ «КОМПАС ЛОПСТІК» було подано митну декларацію №UA807190/2019/008093 в електронному вигляді.

12.03.2019 року за вказаною вище декларацією митницею було надано картку відмови № UA807190/2019/01353 від 12.03.2019 р. у зв`язку з неможливістю здійснення митного оформлення товарів в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/001770/2 від 12.03.2019 р. (вимоги пунктів 3 та 6 т. 54 МКУ).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що представником позивача разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, але не виключно, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч.2ст. 53МКУ, а саме:

1. Документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Довідка про транспортні видатки з доставки вантажу № 07/03-03 від 07.03.2019 р. (останній документ не було одразу відображено у ВМД, його внесли аркушем коригування від 17.04.2019 p.)

2. Зовнішньоекономічний контракт: копії Контракту №2017/CR02 від 17.07.2018 року між ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М» та ОСОБА_1 DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция); Додатку № 4 до нього від 20.12.2018 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати, тощо.

3. Копія рахунку-фактури (інвойсу) № CKS2019000000084 від 25.02.2019 року на суму 15 900,00 доларів США.

4. Банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті № 41 від 20.12.2018 року про перерахування 30% вартості товару у сумі 4770,00 доларів США в адресу Продавця ОСОБА_1 DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция) у якості попередньої оплати за Додатком № 4 від 20.12.2018 до Контракту № 2017/CR02 від 17.07.2018 року.

Разом з митною декларацією представником позивача було подано: пакувальний лист № CKS2019000000084 від 25.02.2019 p., коносамент № 19/02/300/00440-0000649 від 27.02.2019 p., автотранспортна накладна № 9833/3 від 07.03.2019 p., сертифікат походження № CKS2019000000084 від 25.02.2019 p., договір з брокером №207 від 12.10.2016р., інформація про позитивні результати державних видів контролю № 3874029 від 11.03.2019 p., копія митної декларації країни відправлення № 19343100ЕХ047147 від 26.02,2019 р.

Також судом встановлено, що під час оформлення митної декларації № UA807190/2019/008093 від 11.03.2019 p., декларанту було надано електронне повідомлення Харківської митниці ДФС, в якому було зазначено: «В зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв 'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов 'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), а саме:

1) Рахунки про сплату послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) доставки товару;

Судом було встановлено, що копію рахунку на оплату транспортних послуг № 89 від 07.03.2018 р. було надано позивачем відповідачеві разом із листом вих. № 1804 від 18.04.2019 p.;

2) Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, попередні оформлення;

Судом встановлено, що у виробника товару немає каталогів, спеціфікацій, прейскурантів (прайс-листів), інформація щодо товару представлена на сайті виробника, та згідно замовлень покупців формуються комерційні пропозиції. Також, це пов`язано з особливостями товару, що підлягає оцінці. Штифт виробляється шляхом порізки стального прутка, розмір штифта замовляється індивідуально, та, за потреби, виробник оцинковує готовий виріб. За нашим замовленням нам було сформовано комерційну пропозицію від 01.12.2018 p., копію якої було додано до листа вих. № 1804 від 18.04.2019р. Також в позивача немає інформації щодо попередніх оформлень аналогічного товару. Така інформація повинна міститися в базі відповідача.

3) Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, „підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої нами митної вартості.

Суд зазначає, що копію висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 699 від 25.03.2019р. із уточненням, зробленим листом ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 975 від 19.04.2019 р. було надано позивачем відповідачеві разом із листом вих. №1804 від 18.04.2019 p..

Не погодившись із визначеною митною вартістю та з метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив оформлення митної декларації №UA807190/2019/008225 від 12.03.2019 в порядку статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії.

Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації №UA807190/2019/008093 від 11.03.2019 p., та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем було листом вих. № 1804 від 18.04.2019 р. надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові документи, а саме:

1. Копія аркуша коригування митної декларації від 17.04.2019 р.;

2. виписку по рахунку за період з 20.12.2018 р. до 20.12.2018 p.;

3. Копію свіфтовки від 20.12.2018 p.;

4. Копія договору транспортного експедирування № UM-EL 100818-01 від 10 серпня 2018 р.;

5. Копія рахунку на оплату транспортних послуг № 89 від 07.03.2018 p.;

6. Копія платіжного доручення № 4070 від 14 березня 2019 р. про оплату наданих послуг;

7. Копію виписки з бухгалтерської документації № 10/04-1 за 14.03.2019 р. про оплату наданих транспортних послуг;

8. Копію акту надання послуг № 87 від 07 березня 2019 p.;

9. Копія комерційної пропозиції від 01.12.2018 p.;

10. Копія митної декларації країни відправлення серія HL0002197 із перекладом.

11. Копія висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 699 від 25.03.2019 p.;

12. Копія листа ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 975 від 19.04.2019 р.

13. Посилання на сайти щодо ціни на подібні товари та роздруківки з сайтів;

14. Копія калькуляції ціни товару, що поставлявся б/н від 09.04.2019 р. з перекладом.

Також позивачем до відповідача було надано наступні документи:

- Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 41 від 20.12.2018 р. з відміткою банку, виписку по рахунку за період з 20.12.2018 p., Свіфтовку від 20.12.2018 р.);

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Договір транспортного експедирування № UM-EL 100818-01 від 10 серпня 2018 p., рахунок на оплату транспортних послуг № 89 від 07.03.2018 p., платіжне доручення № 4070 від 14 березня 2019 р. про оплату наданих послуг, виписку з бухгалтерської документації № 10/04-1 за 14.03.2019 р. про оплату наданих транспортних послуг, Акт надання послуг № 87 від 07 березня 2019 p., справка про транспортні витрати з доставки грузу вих. № 07/03-03 від 07.03.2019p.).

1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4. виписку з бухгалтерської документації;

5. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7. копію митної декларації країни відправлення;

8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також судом встановлено, що позивачем було отримано відповідь ДФС вих. № 1208/10/20-70-19-02 від 26.04.2019 p., в якій зазначено, що подані додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої позивачем митної вартості оцінюваних Товарів, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що в разі, якщо додаткові документи, подані в порядку п. 8 ст. 55 МКУ не скасовують сумніві митниці в правильності визначення митної вартості товару, Митний орган надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості. Проте, відповідь контролюючого органу не містить жодних обґрунтувати, а тому визначити, що покладено в основу відмови не має можливості.

Більше того, п.10 ст. 55 МКУ визначено, що якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті (протягом 5 робочих днів з дати подання додаткових документів), не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст. ст.57-64 Митного кодексу України.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод -за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна "Вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Позивачем для митного оформлення товарів була визначена митна вартість товару виходячи з ціни контракту (вартістю операції), тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Жодних підстав для неможливості застосування основного методу визначення митної вартості до товарів, що ввозилися передбачених ст. 58 Митного кодексу України в нашому випадку не існує та митним органом виявлено не було.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу положень ч.5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 2, ч. З, ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі встановлення ним доказів, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів, однією з підстав виникнення яких є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Як зазначено судом вище, позивачем при здійсненні митного оформлення товару за ціною договору були надані усі документи відповідно до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів за першим методом. Розбіжностей митним органом виявлено не було, проте відповідачем були витребувані додаткові документи.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України встановлено перелік відомостей, які повинні міститися в рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів, в тому числі, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; Відповідно до ч. 2 ст. 256 Митного кодексу України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні зауваження органом доходів і зборів до отриманих від декларанта документів стосовно повноти та/або достовірності отриманих відомостей про митну вартість товару, не обґрунтована послідовність застосування митним органів методів визначення митної вартості, не вказано конкретних підстав для вимоги додаткових документів.

Також суд зазначає, що відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що: «Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.»

Постановою Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 року по справі №804/4000/17 встановлено, що: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методові, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" (61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, оф. 506) до Харківської митниці ДФС (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-б) про скасування рішення – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001770/2 від 12.03.2019 р..

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01353 від 12.03.2019 р.

Стягнути з Харківської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" сплачений судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.