Рішення № 84699079, 19.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19.09.2019 р. Справа № 520/4637/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Чубаренка О.О., представника відповідача - Гончаренко А.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТПЛЮС" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними та визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТПЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держпраці у Харківській області про проведення заходів державного контролю ТОВ «Респектплюс», Науково- виробниче приватне підприємство «СТІНГ» від 15.01.2019 №01.01-07/95 в частині здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ "РЕСПЕКТПЛЮС";

- визнати протиправним проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області ТОВ «Респектплюс» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-а з 17.01.2019 по 07.03.2019;

- визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень №ХК4201/290/3НП/АВ/П від 07.03.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4201/290/ЗНП/АВ/П/ТД-ФС від 20.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним, через що підлягає скасуванню, а відтак підстав для проведення інспекційного відвідування не було, через що дії щодо проведення інспекційного відвідування є протиправними. Також позивач наголошував, що припис та постанова про накладення штрафних санкцій є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в ході інспектуванню допущено ряд порушень з боку контролюючого органу.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Петріченко М.А. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень.

Представник позивача - Чубаренко О.О. в судовому засіданні позов підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача - Гончаренко А.С. в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві на позов та письмових пояснення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТПЛЮС" (далі - ТОВ "РЕСПЕКТПЛЮС") зареєстроване як юридична особа, здійснює господарську діяльність за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 142-а. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа Територіального управління ДБР у м. Полтава від 14.01.2019 №485/02-2, в якому визначено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018221080000390 встановлено обставини, які можуть свідчити про ознаки порушення вимог законодавства про працю, а саме неналежного оформлення трудових відносин, а також керуючись ч.ч.4, 5 ст. 2 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, п.п.3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 №295, винесено наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 15.05.2019 №01-01-07/95 про проведення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, щодо ТОВ "РЕСПЕКТПЛЮС" (т.1 а.с.26-28), а також складено направлення на здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 15.01.2019 №01.01-94/02.03/166 (т.1 а.с.29-31). Зазначене направлення було вручено під особистий підпис уповноваженій особі об`єкта відвідування. У вказаному направленні від 15.01.2019 №01.01-94/02.03/166 про те визначено, що воно дійсне з 17.01.2019, у термін, визначений п. 10 Порядку №295.

Згідно ч.1 ст. 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 № 1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".

Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої -четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Суд зазначає, що положення Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" містять вичерпний перелік норм дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Правова позиція щодо розмежування дії норм Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку №295 знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17.

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного контролю (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Суд зауважує, що дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи лише в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи.

Відповідно до положень п.п. 3 та п.п.4 п. 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

З огляду на викладене, а також враховуючи повідомлення правоохоронного органу про порушення законодавства про працю, в даному випадку дії відповідача - суб`єкта владних повноважень відносно видання оскаржуваного наказу відповідають нормам Порядку №295 та Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держпраці у Харківській області про проведення заходів державного контролю, зокрема, ТОВ «Респектплюс» від 15.01.2019 №01.01-07/95 в частині здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Респектплюс», є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що згідно положень п.8 Порядку №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до ч.2 ст.12 Конвенції МОП №81 від 1947, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Інспекційне відвідування було проведено на предмет додержання суб`єктом господарювання вимог як законодавства про працю, так і з питань виявлення неоформлених трудових відносин, у зв`язку з чим обов`язок попереднього повідомлення суб`єкта господарювання про інспекційне відвідування відсутній.

Відповідно до п. 11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 15.05.2019 №01-01-07/95 та направлення на здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 15.01.2019 №01.01-94/02.03/166 державними інспекторами органу Держпраці здійснено вихід за місцем здійснення господарювання ТОВ "РЕСПЕКТПЛЮС" для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вказаним суб`єктом господарювання вимог законодавства про працю.

Згідно матеріалів справи, у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК4201/290/НП від 28.01.2019 та вимогу про надання документів №ХК4201/290/НД від 28.01.2019. Вказаною вимогою зобов`язано суб`єкта господарювання у строк до 10 год 00 хв 06.02.2019 надати документи за переліком у вимозі.

Суд зазначає, що вказана вимога була направлена на адресу позивача, проте не вручена адресату з незалежних від відповідача причин.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК4201/290/2НП від 28.01.2019 та вимогу про надання документів №ХК4201/290/2НД від 06.02.2019. Вказаною вимогою зобов`язано суб`єкта господарювання у строк до 10 год 00 хв 15.02.2019 надати документи, перелік яких міститься у вимозі.

Відповідно до матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням зазначеної вимоги №ХК4201/290/2НД від 06.02.2019 про надання документів було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК4201/290/3 НП від 15.02.2019 та вимогу про надання документів №ХК4201/290/ЗПД від 15.02.2019. Вказаний акт та вимогу направлено на адресу позивача шляхом поштового зв`язку.

Суд зазначає, що вимогою про надання документів зобов`язано суб`єкта господарювання у строк до 10 год 00 хв 07 березня 2019 року надати документи, перелік яких міститься у вимозі.

Згідно матеріалів справи, на вимогу інспектора праці суб`єктом господарювання було надано певний пакет документів.

За результатами аналізу наданих документів відповідачем складено акт від 07.03.2019 №ХК4201/290/3НП/АВ, у висновках якого визначено порушення законодавства про працю, зокрема: ч.1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку №295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів підприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до п. 18 Порядку №295, на час виконання вимоги про надання документів строк проведення інспекційного відвідування або не виїзного інспектування відвідування зупиняється.

Отже, інспекційне відвідування тривало 7 робочих днів, а саме: з 17.01.2019 по 18.01.2019, з 21.01.2019 по 25.01.2019, 28.01.2019, 07.03.2019.

Таким чином, судом встановлено, що інспекційне відвідування здійснено в межах строку визначеного п. 10 Порядку №295, у зв`язку з чим твердження позивача про перевищення строку проведення інспекційного відвідування не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, інспекційне відвідування було проведено фахівцями відповідача у строки та у відповідності до порядку, визначеному чинним законодавством, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним проведення інспекційного відвідування позивача за адресою: АДРЕСА_1 в період з 17.01.2019 07.03.2019.

Отже, позовні вимоги, в частині визнання протиправним проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області ТОВ «Респектплюс» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-а з 17.01.2019 по 07.03.2019, не підлягають задоволенню.

По суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

В ході інспекційного відвідування позивачем до контролюючого органу надано ряд документів, за результатами аналізу наданих документів відповідачем складено акт від 07.03.2019 №ХК4201/290/3НП/АВ, у висновках якого визначено порушення законодавства про працю, зокрема: ч.1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також за наслідками інспекційного відвідування, було складено припис про усунення виявлених порушень №ХК4201/290/3НП/АВ від 07.03.2019, яким зобов`язано директора ТОВ «Респектплюс» усунути виявлені порушення: ч.1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначений припис було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду вказаної скарги відповідач в листі від 20.03.2019 №27/4474/02.03-03/2989 відмовив у задоволенні скарги позивача.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Згідно матеріалів справи, на адресу позивача відповідачем направлено повідомлення від 12.03.2019 №0592 про розгляд справи про накладення штрафу на підставі висновків акту інспекційного відвідування від 07.03.2019 №ХК4201/290/2НП/АВ.

Відповідно до протоколу засідання з розгляду справи про накладення штрафу від 20.03.2019 №0713, позивачем не надавалися належні докази на спростування встановлених під час інспекційного відвідування порушень.

За результатами вказаного засідання прийнято постанову №ХК4201/290/ЗНП/АВ/П/ТД-ФС від 20.03.2019 про накладення на позивача штрафу в розмірі 2754180 грн (125190*22 особи) (т.1 а.с.115-124).

Підставою для прийняття вказаного рішення стали встановлені під час інспекційного відвідування порушення.

Так згідно акту інспекційного відвідування від 07.03.2019 встановлено, що відповідачем під час інспекційного відвідування було опитано 62 особи, також позивачем було надано накази про прийняття на роботу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України щодо: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 .

Також в акті перевірки зазначено, що відносно працівників: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , ОСОБА_44 позивачем надано документи про їх офіційне працевлаштування після встановлення фактів допуску до роботи зазначених працівників без укладання трудового договору.

Крім того, в ході інспекційного відвідування позивачем надано цивільно - правові договори, укладені з ОСОБА_42 , ОСОБА_46 , ОСОБА_49 , ОСОБА_44 , ОСОБА_26 , ОСОБА_50 .

Водночас, як вбачається з акту інспекційного відвідування, документи щодо оформлення відносин між позивачем та наступними особами: ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 контролюючому органу не надано.

Документів щодо вказаних осіб не було також надано в ході розгляду справи про накладення штрафу.

Проте, в ході судового розгляду позивачем до суду надано трудові договори, укладені між ФОП ОСОБА_64 з ОСОБА_61 , між ФОП ОСОБА_65 з ОСОБА_53 , ОСОБА_56 , ОСОБА_54 , ОСОБА_58 , ОСОБА_52 , між ФОП ОСОБА_66 та ОСОБА_51 , разом з відповідними наказами щодо прийняття на роботу (т.2 а.с.48-70).

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачем в ході розгляду справи надано документи щодо відсутності підстав нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення законодавства про працю щодо вказаних 7 осіб: ОСОБА_61 , ОСОБА_53 ОСОБА_56 , ОСОБА_54 , ОСОБА_58 , ОСОБА_52 та ОСОБА_51 , оскільки вказані особи є найманими працівниками інших фізичних осіб - підприємців.

Абзацом 2 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

З огляду на викладене, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови в частині суми штрафних санкцій в розмірі 876330 грн (125 грн*7 осіб).

Щодо доводів позивача стосовно укладених договорів з ОСОБА_42 , ОСОБА_46 , ОСОБА_49 , ОСОБА_44 , ОСОБА_50 , ОСОБА_26 , суд зазначає, що позивачем надано документи з назвою "цивільно-правовий договір", за якими ОСОБА_42 , ОСОБА_46 , ОСОБА_49 , ОСОБА_44 , ОСОБА_50 (виконавці) зобов`язуються надати послуги з викладки товарів на полиці 1000 од - 250 грн, оформлення вітрин цінниками на товар 1000 од - 750 грн, а також ОСОБА_26 (виконавець) надати послуги з сканування товару - 1000 р. - 250 грн, оформлення та видача розрахункових документів - 100р. - 250 грн, приймання коштів відповідно до розрахункових документів - 1000р. - 500 грн.

Згідно актів надання послуг, складених до вказаних договорів, замовник ТОВ «РЕСПЕКТПЛЮС» прийняв від ОСОБА_42 , ОСОБА_46 , ОСОБА_49 , ОСОБА_44 , ОСОБА_50 , ОСОБА_26 надані послуги, узгоджена винагорода склала 1000 грн та 2000 грн, відповідно. Згідно видаткових касових ордерів, вказаним особам сплачено за надані послуги (т.2 а.с.17-37).

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст.24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників;2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 ЦК. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і в разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Суд зазначає, що надані позивачем акти не містять визначення змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції.

Водночас, за обставиною невизначення обсягу робіт, розмір оплати (винагороди за роботу) визначений наперед та у фіксованій сумі.

З огляду на викладене, відсутні підстави для кваліфікації правовідносин між позивачем та вказаними особами, як такі, що мають цивільно - правовий характер, оскільки фактично вказані правовідносини мають характер трудових, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні документи про досягнення між позивачем та виконавцями робіт домовленості з усіх параметрів та факторів цивільного правового характеру.

Крім того, суд зазначає, що визначені роботи (послуги) по суті є процесом організації заявником власної господарської діяльності.

Організація вказаних відносин як цивільних є об`єктивно неможливою з огляду на те, що потреба заявника у цих роботах виникає постійно та безперервно і саме у процесі поточного щоденного функціонування, а відтак, не може бути визначена наперед.

Вказані обставини підтверджуються змістом наданих позивачем актів виконаних робіт, які не містять будь-якої конкретизації обсягів виконаної роботи, що є кваліфікуючою ознакою саме трудових відносин.

Щодо твердження позивача що про те, що відповідачем неправомірно застосовано до відповідача штрафні санкції в частині не визнання укладеного між позивачем та ОСОБА_67 трудового договору, суд зазначає наступне.

З акту інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_9 є працівником позивача з 17.01.2019 на підставі наказу №81 від 17.01.2019, при цьому повідомлення про прийом на роботу направлено 17.01.2019 о 21:29 год.

Вказані обставини позивач не заперечував в ході судового розгляду.

Проте, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень абз. 2 Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, який затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Враховуючи подачу позивачем повідомлення про прийом на роботу ОСОБА_9 о 21:29 год 17.01.2019, тобто після встановлення в ході інспекційного відвідування 17.01.2019 факту допуску до роботи, суд зазначає, що наявні підстави для нарахування штрафу за вказане порушення.

Щодо порушення законодавства в сфері праці стосовно інших осіб, які увійшли до розрахунку штрафних санкцій, що застосовано оспорюваною постановою, та які підтверджуються даними акту інспекційного відвідування та відібраними інспекторами поясненнями в ході інспекційного відвідування, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на спростування факту вказаного порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною оскаржувану постанову про накладення штрафу в частині суми штрафу в розмірі 1877850 грн (125190,00 грн*15 осіб).

Відповідно до пункту 23 Порядку, припис є обов`язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з положеннями пункту 19 Порядку припис про усунення порушень законодавства про працю складається виключно у разі їх виявлення.

Пунктами 24, 25 Порядку передбачено, що у приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень, а після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, здійснюється перевірка стану виконання припису, якщо об`єкт відвідування, тобто юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичні особи, які використовують найману працю, не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Отже, обов`язковою умовою можливості виконання припису є наявні порушення законодавства про працю, виявлені інспектором праці під час інспекційного відвідування, які мають бути усунені.

Відповідно до пункту 23 Порядку, припис є обов`язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з положеннями пункту 19 Порядку припис про усунення порушень законодавства про працю складається виключно у разі їх виявлення.

Пунктами 24, 25 Порядку передбачено, що у приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень, а після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, здійснюється перевірка стану виконання припису, якщо об`єкт відвідування, тобто юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичні особи, які використовують найману працю, не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Отже, обов`язковою умовою можливості виконання припису є наявні порушення законодавства про працю, виявлені інспектором праці під час інспекційного відвідування, які мають бути усунені.

Враховуючи викладене, а також враховуючи те, що під час інспекційного відвідування позивачем не надано тих доказів, що були надані в судовому засідання по вказаним вище 7 особам, щодо яких позивачем доведено відсутність факту порушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскажуваного припису №ХК4201/290/3НП/АВ від 07.03.2019 протиправним та його скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу №ХК4201/290/ЗНП/АВ/П/ТД-ФС від 20.03.2019 в частині накладення штрафних санкцій в розмірі 876 330 грн, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу №ХК4201/290/ЗНП/АВ/П/ТД-ФС від 20.03.2019 в частині накладення штрафних санкцій в розмірі 876 330 грн, підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов ТОВ "РЕСПЕКТПЛЮС" про визнання дій протиправними та визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТПЛЮС" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними та визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК4201/290/ЗНП/АВ/П/ТД-ФС від 20.03.2019 в частині накладення штрафних санкцій в розмірі 876 330 грн (вісімсот сімдесят шість тисяч триста тридцять гривень).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38158682, поштовий індекс 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18) у розмірі 6147,20 грн (шість тисяч сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.