Ухвала суду № 84698929, 03.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2019 року м. Рівне№460/2473/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, у якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення до нього позивача;

зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів у розмірі 200000,00 гривень згідно з Договором № 001-17507-300514 банківського вкладу (депозиту) «8 років разом» від 30.05.2014.

За змістом позовної заяви позивач зазначає про безпідставне невключення його до Переліку осіб на отримання сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після розпочатої з 03.03.2015 процедури ліквідації банку та невиплати гарантованої Законом суми відшкодування коштів банківського вкладу у межах у 200000,00 грн.

Вимоги позивача зумовлені тим, що 02.03.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено Кадирова В.В. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.

Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно, яка була продовжена до 04.10.2019 (рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.02.2017 № 619).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.04.2019 № 772 продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» строком на один рік з 05.10.2019 до 04.10.2020 включно.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначає Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VI (у редакції на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону № 4452-VI визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, відповідно до частини першої якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Пунктом 3.3. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено початок Фондом процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку наступним робочим днем після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 4452-VI передбачено, що вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Суд встановив, що на офіційному веб-сайті Фонду www.fg.gov.ua 05.10.2015 розміщено оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам з 08.10.2015.

Отже, після прийняття 02.10.2015 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування, а з 08.10.2015 мав можливість його реалізувати, відтак дізнатися щодо його невключення до Переліку осіб на отримання сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб неотримавши суму гарантованого відшкодування, з приводу чого подано даний позов.

Приписами частини другої статті 99 КАС України (у редакції Кодексу на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій нормі КАС України містяться терміни «дізналася» та «повинна була дізнатися», що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У позовній заяві позивач зазначає обставиною, що зумовила звернення до суду, подання у серпні та у вересні 2019 року представником позивача адвокатського запиту щодо підстав невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) та отримання 24.09.2019 листа відповідача, з якого, як зазначено у позовній заяві, позивач дізнався, що його невключено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд критично оцінює вказані доводи та зазначає, що при визначенні початку строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Це стосується і подання відповідних адвокатських запитів представником позивача, які, як зазначає позивач, подавалися задля з`ясування підстав невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування, проте подання вказаних запитів як і отримання відповідей на такі не є моментом, з яким закон пов`язує саме можливість та обов`язок особи знати про стан своїх майнових прав.

У постанові від 03.04.2019 у справі № 9901/896/18 (провадження № 11-33заі19) Великою Палатою Верховного Суду висловлено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналізуючи зміст позовних вимог та враховуючи викладені позивачем доводи щодо строку звернення до суду суд дійшов висновку, що позивач міг дізнатися щодо бездіяльності відповідача, з приводу чого подано позов, з 08.10.2015, проте з даним позовом позивач звернувся до суду 27.09.2019 (вх. №17445/19). Водночас, матеріали справи не містять заяви про поновлення пропущеного строку.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви із зазначенням причин та посиланням на докази пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Нор У.М.