Ухвала суду № 84698925, 03.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення подання без руху

03 жовтня 2019 року м. Рівне№460/2560/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербаков В.В., розглянувши заяву Головного управління ДФС у Рівненській області про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс",

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2019 року о 12:33 год. до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Рівненській області про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс".

Відповідно до частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною другою статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Частиною 3 статті 283 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Розглянувши заяву Головного управління ДФС у Рівненській області та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даною заявою Головне управління ДФС у Рівненській області вказує, що 18.09.2019 в.о. начальника Головного управління ДФС у Рівненській області винесений наказ №189 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП - Фірма "Торгбуд-Сервіс", код 32785198", згідно з яким призначено документальну планову виїзну перевірку ПП - Фірми "Торгбуд-Сервіс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016р. по 30.06.2019р. тривалістю 20 робочих днів з 01.10.2019 року.

Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674).

Відповідно до статті 1 Закону №3674, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З огляду на вказане, заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, передбачена пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, є об`єктом справляння судового збору.

При цьому, документ про сплату судового збору Головним управління ДФС у Рівненській області до заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків додано не було.

Разом з тим, в заяві про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, посилаючись на невідкладність звернення контролюючого органу до суду з такою заявою в разі настання відповідних обставин, Головним управлінням ДФС у Рівненській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу змісту наведених норм слідує, що при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору суд враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позові (заяві), що подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, до заяви про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків Головним управлінням ДФС у Рівненській області не було додано жодних доказів, які б підтверджували, що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) йому сплатити судовий збір.

При цьому, суд зауважує, що встановлення КАС України контролюючим органам скорочених строків звернення до суду із заявами щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків жодним чином не спростовує їх обов`язок сплатити судовий збір за подання такої заяви до суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Тому, задоволення заяви Головного управління ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921 гривень.

Частиною другою статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, ставка судового збору за подання суб`єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна ПП - фірми "Торгбуд-Сервіс".

Тобто, заява Головного управління ДФС у Рівненській області містить одну вимогу немайнового характеру та за її подання до суду останньому належало сплатити судовий збір в розмірі 1921грн.

Як зазначено вище по тексу ухвали, відповідно до частини третьої статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

За наведених обставин, слід запропонувати Головному управлінню ДФС у Рівненській області в строк до 11:00 год. 04 жовтня 2019 року усунути вказані вище недоліки заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1921грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 241, 243, 256, 283 КАС України, статтею 3 Закону України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву Головного управління ДФС у Рівненській області до Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у Рівненській області строк для усунення недоліків заяви до 11:00 год. 04 жовтня 2019 року.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Щербаков В.В.